- •Н.І.Тяпкіна теорія масової інформації навчально-методичний посібник для студентів факультету журналістики
- •Передмова
- •Терміни та поняття
- •Основи теорії інформації
- •Визначення інформації та основні напрямки вивчення
- •Концепції природи інформації
- •3.Закони та аксіоми теорії інформації
- •Поняття інформаційної взаємодії
- •Поняття інформаційної взаємодії
- •Потенційна та реальна інформація
- •Кореляція понять «інформаційна потреба та інформаційний інтерес»
- •Бар’єри або фільтри інформаційної взаємодії
- •Циркулювання масової інформації в суспільстві
- •Поняття соціальної інформації
- •2.Типологічна характеристика соціальної інформації
- •3. Природа і сутність масової інформації
- •Інформаційна культура суспільства і особистості
- •1.Інформаційний вибух
- •2. Інформаційна грамотність та інформаційна культура
- •Інформативність тексту
- •1. Текст як матеріальний посередник в інформаційному процесі.
- •2. Умови створення інформативного тексту
- •Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять
- •Тема: Способи передачі інформації в суспільстві.
- •Тема: Масова інформація і держава
- •Індивідуальне завдання
- •Перелік запитань для контролю з кожного модуля і дисципліни в цілому і модуль Концептуальні основи теорії інформації
- •Модуль 2 Функціонування інформації в суспільстві
- •Зразки тестових завдань Властивості інформації
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Почепцов г.Г. Информация и дезинформация. – к.: Ника-Центр 2001. - 256с.
- •Про інформацію Розділ I загальні положення
- •Розділ II інформаційна діяльність
- •Галузі, види, джерела інформації та режим доступу до неї
- •Розділ IV учасники інформаційних відносин, їх права та обов'язки
- •Міжнародна інформаційна діяльність. Співробітництво з іншими державами, зарубіжними і міжнародними організаціями в галузі інформації
Поняття інформаційної взаємодії
Поняття інформаційної взаємодії
Інформаційні процеси супроводжуються
розглядом реальної інформації і обставин, збір інформації, виробництво інформації;
передачею інформації;
споживання інформації.
Передача інформації – це завжди взаємодія між суб’єктом і об’єктом. Для виробництва, передачі і споживання інформації люди вступають у певні відносини, від яких залежить результат їх спільної діяльності. Об'єктом інформаційної діяльності є як люди, так і система відношень між ними. Традиційний розгляд суб’єктно-об’єктних відносин полягає в підході до цієї проблеми з позицій гносеології (теорії пізнання).
Загальна схема інформаційної взаємодії має визначену структуру: напрямок, інтенсивність, тривалість у часі, протяжність у просторі. Основними елементами структури є виробництво і споживання інформації.
Момент взаємодії характеризується тим, що суб'єкт, передаючи пряму інформацію об'єкту, може одночасно (діалог із телеглядачами і радіослухачами в прямому ефірі) або протягом якогось періоду часу (листи читачів, телеглядачів, соціологічні опитування тощо) виявляти і отримувати зворотну інформацію щодо об'єкту і його змін в результаті взаємодії. Зворотна інформація змінює, уточнює уявлення суб'єкта про об'єкт, унаслідок чого він (суб'єкт) вносить корективи до своєї діяльності. Іншими словами, суб'єкт, що взаємодіє з об'єктом, змінює його і змінюється сам [1, с. 93-94].
Інформаційні контакти в просторовому відношенні можуть бути як безпосередніми, так і опосередкованими. У першому випадку індивід, виступаючий в ролі суб'єкта, знаходиться в особистому контакті з об'єктом, в іншому — пов'язаний з ним через систему відповідних технічних засобів. До опосередкованих інформаційних контактів відноситься і передача інформаційних блоків від виробника до споживача через третього індивіда.
Таким чином, масова соціальна інформація завжди несе в собі в прихованому вигляді історію суб'єктний-об'єктних відносин.
Відносини учасників спілкування один до одного залежать як від зовнішніх, об'єктивних умов (соціальне середовище, місце, час, засіб і т.п.), так і від внутрішніх, суб'єктивних (погляди, мотиви, потреба, інтерес, переконання) чинників. Ці умови і чинники можуть як стимулювати, так і ускладнювати інформаційну взаємодію. В даному випадку на шляху між виробником (джерелом) і споживачем (аудиторією) в процесі інформаційної взаємодії можуть виникати різні перепони.
Інформаційна взаємодія є не що інше, як своєрідний інформаційний зв'язок між ЗМІ і читачем, телеглядачем, радіослухачем, Інформаційна взаємодія – це процес передачі і споживання інформації. Головне в цій взаємодії не стільки сам факт передачі інформації, скільки її сприйняття і засвоєння аудиторією.
Потенційна та реальна інформація
Емпірично можна встановити, що далеко не вся інформація сприймається і засвоюється її конкретним споживачем, частина її залишається за межами сприйняття. В теорії журналістики прийнято розрізняти потенційну та реальну інформацію. Обсяг потенційної інформації відповідає інформаційній насиченості тексту і максимально можливому обсягові її сприйняття адресатом; тоді як реальна — не просто виокремлена читачем із загального інформаційного потоку, але й відфільтрована й переосмислена. Саме реальна інформація впливає на реципієнта: змушує його замислитись, змінює його погляди на ту чи іншу проблему, спонукає до переоцінки тощо. Якщо текст не дійшов до аудиторії, або отриманим нею в дуже перекрученому вигляді, то можна говорити про серйозні порушення у інформаційному потоці або його перериванні. Отже, потенційна інформація працює лише в тому випадку, якщо досягає аудиторії. Тому власне інформацією у тексті повідомлення стає лише тоді, якщо воно сприйнято та засвоєно аудиторією [2].
У взаємодії інформації з аудиторією об'єктивно виділяють два акти. Перший - відбір з номера газети (програми ТБ) потрібних для аудиторії текстів (повідомлень), і далі - відбір з цього тексту того, що здалося цікавим, зрозумілим, корисним, важливим для аудиторії. Ця частина тексту є сприйнятою інформацією. Сприйнята інформація завжди складає якусь частину обсягу потенційної інформації (лише в ідеальному випадку, коли без втрат сприймається все повідомлення, сприйнята інформація дорівнює потенційній).
Другий акт — це переробка сприйнятої інформації, перебудова свідомості та поведінки аудиторії під її впливом. Тобто уявлення, погляди, судження, які склалися в реципієнтів, під дією сприйнятої інформації тою чи іншою мірою перетворюються – систематизуються, розвиваються, поглиблюються, уточнюються, або, навпаки, руйнуються, знецінюються, деградують. ''Перебудова" в свідомості аудиторії під впливом сприйнятої інформації є реальною інформацією.