- •1)Обєкт і предмет соціології
- •5) Основні методичні принципи соціології Конт
- •10) Категорії які розкривають соціальні зв'язки
- •11) Категорії, які розкривають соціальні спільноти
- •17) Спеціальні соціологічні теорії
- •18) Емпіричні дослідження
- •19) Соц.Дослідження.Поняття.Види.Характеристика
- •20)Функції соціології як науки
- •21) Види соц.Досліджень
- •25) Пошукове соц. Дослідження
- •27)Аналітично-експериментальне дослідження
- •29)Зростання ролі і значення соціології
- •30)Опитування соціології.Види
- •31) Анкетування
- •33) Правила формування запит. В анкеті
- •34) Складові частини анкети
- •35) Інтервю
- •38) Спостереження
- •39)Головні помилки спостереження
- •40.Класифікація спостереження: характеристика
- •41.Загальна характеристика експертного опитування.
- •42.Етапи і процедура експертного опитування
- •43.Класифікація експертних опитувань
- •44.Функціональна схема експертного опитування
- •45.Соціометричне опитування: загальна характеристика.
- •46.Соціометричні критерії, їх класифікація
- •47.Вимоги до соціометричних критеріїв.
- •48.Вимоги до проведення соціометрії.
- •49.Процедура соціометрії характеристика етапів.
- •50.Графічний спосіб обробки результатів соціометрії
- •52.Види соціограм: характеристика.
- •53.Соціометричні індекси :формули підрахунку та значення.
- •54.Аналіз документів (якісний метод), як метод соціології.
- •55.Контент-аналіз як метод соціології.
- •56.Обєкт і предмет соціології особистості.
- •58.Особистість як суб’єкт соціальних відносин
- •59) Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.
- •60.Потреби та інтерест і їх вивчення в соціології.
- •62.Особистість як обєкт соціальних відносин.
- •63.Соціалізація особистості.
- •64.Теорія формування особистості Чарльза Кулі.
- •65.Теорія «узагальненого іншого»Дж.Міда.
- •66.Теорія соціалізації е.Еріксона.
- •67.Концепція «значимого іншого» а.Халлера.
29)Зростання ролі і значення соціології
Особлива потреба в соціологічних знаннях та рекомендаціях відчувається нині у зв’язку з кардинальними перетвореннями нашого суспільства, колективним суб’єктом яких є все населення. Жодне перетворення не може бути успішним без урахування ставлення людей до його цілей і програм, без свідомої активної участі народу у здійснюваних соціальних перетвореннях, у новаційних процесах.Значна роль належить соціологічним знанням у конкретизації рішень уряду, кожне з яких має соціологічно осмислюватися й обґрунтовуватися.Соціологія виявляє взаємозв’язок соціальних відносин і процесів у різних сферах з такими самими процесами на державному рівні. З огляду на це особливо актуальним для соціології в Україні є формування соціологічного мислення в усіх верств населення, передусім у молоді, у людей, зайнятих на виробництві, — від робітника до керівника. Кожен член суспільства має бути певною мірою соціологічно освіченим, має розуміти значення і роль соціологічних знань у розбудові нового суспільства, має вміти дати соціологічну оцінку виконанню своїх професійних ролей, передбачати соціальні наслідки своїх втручань у суспільне життя.Недостатній соціологічний контроль, відсутність прогнозування розвитку ринкових відносин призводить до негативних наслідків. І це не завжди зумовлено недостатнім розвитком методичних засад соціології та низькою кваліфікацією соціологічних кадрів.
30)Опитування соціології.Види
Опитування - метод збору соціальної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (інтерв'ю) чи опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога і респондента (опитуваного) шляхом реєстрації відповіді респондентів на сформульовані соціологом питання, які випливають з цілей і завдань дослідження.До опитування вдаються, коли необхідним, а часто і єдиним джерелом інформації є людина - безпосередній учасник, представник, носій досліджуваних явища чи процесу. Вербальна (словесна) інформація, одержана завдяки цьому методові, значно багатша і загалом надійніша, ніж невербальна. Вона легше піддається кількісному опрацюванню й аналізу, що дає змогу широко використовувати для цього обчислювальну техніку. Опитування класифікують за різними критеріями. За характером взаємозв'язків соціолога і респондента опитування поділяють - заочні (анкетні) і очні (інтерв'ю), кожеи з яких має свої різиовиди. За ступенем формалізації - на стандартизовані і нестандартизовані (вільні). За частотою проведення - на одноразові й багаторазові. Бувають опитування суцільні і вибіркові. Специфічними видами є опитування експертів, соціометрія.1)Одним з найпоширеніших видів опитування е анкетування. Анкета заповнюється респондентом самостійно. Використовуючи роздаткову, поштову чи пресову анкету, дослідник з мінімальною технічною допомогою за короткий час може зібрати первинну інформацію від сотень респондентів. Забезпечуючи повну анонімність, метод анкетування дає змогу ефективніше досліджувати теми, морально-етичні проблеми.2)Соціологічне інтерв'ю - метод збору соціологічної інформації, що грунтується на вербальній соціально-психологічній взаємодії між інтерв'юером і респондентом з метою одержання даних, які цікавлять дослідника.Порівняно з анкетуванням інтерв'ю має свої переваги і недоліки. Головна відмінність між анкетуванням та інтерв'ю - у формі контакту досдіднкка та опитуваного. За анкетування їх спілкування опосередковується анкетою. Питання, вміщеві в. аякеті, респондент інтерпретує самостійно, формулюючи відповідь і фіксуючи n в анкеті.Під час інтерв'ю контакт між дослідником і респондентом здійснюється з допомогою інтерв'юера, який ставить запитання, передбачені дослідженням, організовує і спрямовує бесіду з кожною окремою людиною, фіксує одержані відповіді згідно з інструкцією.3)експертне опитування-різновидність опитування в якості респондентів якого виступають експерти.Особливість яка відрізняє цей метод від інших,він передбачає компетентну участь експертів у аналізі і вирішенні проблем дослідження.цей метод може бути застосований при дослідженні всіх сфер діяльності,діагностиці,в оцінці стано соц.об"єкту,прогнозуванні та прийнятті рішень.4)Соціометричний метод опитування - один із різновидів опитування, який використовують для вивчення внутріколективних зв'язків шляхом виявлення стосунків між членами колективу.Цей метод застосовують для дослідження міжособистісних стосунків і міжгрупових відносин з метою їх поліпшення. Він дає змогу соціологові вивчити склад малих соціальних груп, особливо неофіційних стосунків, одержуючи соціологічну інформацію, яку іншим шляхом дістати майже неможливо.