- •1)Обєкт і предмет соціології
- •5) Основні методичні принципи соціології Конт
- •10) Категорії які розкривають соціальні зв'язки
- •11) Категорії, які розкривають соціальні спільноти
- •17) Спеціальні соціологічні теорії
- •18) Емпіричні дослідження
- •19) Соц.Дослідження.Поняття.Види.Характеристика
- •20)Функції соціології як науки
- •21) Види соц.Досліджень
- •25) Пошукове соц. Дослідження
- •27)Аналітично-експериментальне дослідження
- •29)Зростання ролі і значення соціології
- •30)Опитування соціології.Види
- •31) Анкетування
- •33) Правила формування запит. В анкеті
- •34) Складові частини анкети
- •35) Інтервю
- •38) Спостереження
- •39)Головні помилки спостереження
- •40.Класифікація спостереження: характеристика
- •41.Загальна характеристика експертного опитування.
- •42.Етапи і процедура експертного опитування
- •43.Класифікація експертних опитувань
- •44.Функціональна схема експертного опитування
- •45.Соціометричне опитування: загальна характеристика.
- •46.Соціометричні критерії, їх класифікація
- •47.Вимоги до соціометричних критеріїв.
- •48.Вимоги до проведення соціометрії.
- •49.Процедура соціометрії характеристика етапів.
- •50.Графічний спосіб обробки результатів соціометрії
- •52.Види соціограм: характеристика.
- •53.Соціометричні індекси :формули підрахунку та значення.
- •54.Аналіз документів (якісний метод), як метод соціології.
- •55.Контент-аналіз як метод соціології.
- •56.Обєкт і предмет соціології особистості.
- •58.Особистість як суб’єкт соціальних відносин
- •59) Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.
- •60.Потреби та інтерест і їх вивчення в соціології.
- •62.Особистість як обєкт соціальних відносин.
- •63.Соціалізація особистості.
- •64.Теорія формування особистості Чарльза Кулі.
- •65.Теорія «узагальненого іншого»Дж.Міда.
- •66.Теорія соціалізації е.Еріксона.
- •67.Концепція «значимого іншого» а.Халлера.
62.Особистість як обєкт соціальних відносин.
"Особистість — це цілісність соціальних властивостей людини, продукт суспільного розвитку і введення індивіда в систему соціальних відносин через посередництво за допомогою активної діяльності та спілкування" В Цьому визначенні В. Ядова акцентується на тому, що особистість розвивається із біологічного організму завдяки лише впливу чинників соціального і культурного досвіду, тобто є об'єктом соціальних відносин. Більшість дослідників-соціологів із переліку чинників, які впливають на формування особистості, її особистісних рис, виділяють такі:
біологічна спадковість;
фізичне оточення;
культура;
груповий досвід;
унікальний індивідуальний досвід.
Біологічна спадковість — це та основа, матеріал, на якому пізніше різними способами формується особистість.Хоча біологічна спадковість не може повністю сформувати особистість, оскільки соціальний досвід і культура не передаються з генами, проте цей чинник необхідно враховувати, адже він зумовлює розмаїття темпераментів, здібностей, які створюють унікальне, неповторне створіння — індивідуальність.
Значення фізичного оточення абсолютизував відомий соціолог Питирім Сорокін. Він узагальнив теорії багатьох учених — від Конфуція, Арістотеля, Гіппократа — до сучасного йому географа Елліона Хантінгтона, згідно з яким групові відмінності в поведінці особистості передусім визначаються відмінностями в кліматі, географічних особливостях і природних ресурсах. Теорії, розроблені цими дослідниками, не можуть виправдати вирішальний вплив фізичного чинника на розвиток особистості, адже, як свідчить практика, у подібних фізичних і географічних умовах формуються різні типи особистості, і, навпаки, досить часто буває, що подібні групові ознаки особистості розвиваються в різних умовах навколишнього середовища. З огляду на це, ми можемо стверджувати, що фізичне оточення не має значного впливу на формування окремої особистості, на противагу впливу на неї культури групи, групового чи індивідуального досвіду.
Кожне суспільство надає майже всім своїм членам деякий особливий досвід, особливі культурні взірці, які інші суспільства запропонувати не в змозі. Із соціального досвіду, єдиного для всіх членів певного суспільства, виникає характерна особистісна конфігурація, типова для багатьох членів суспільства. Наприклад, особистість, сформована в умовах мусульманської культури, матиме інші риси порівняно з особистістю, вихованою у християнських країнах.
У кожному суспільстві можна виділити такі особистості, які втілюють у собі середні загальноприйняті риси, всі ті загальновизнані цінності, які суспільство прищеплює своїм членам у процесі засвоєння досвіду. Ці цінності більшою чи меншою мірою наявні в кожної особистості певного суспільства. (Наприклад, коли ведуть мову про "середніх" американців, справжніх росіян або характеризують галичан чи лемків в Україні тощо.) Іншими словами, кожне суспільство розвиває один чи декілька базисних особистісних типів, які відповідають культурі певного суспільства.
Отже, на формування особистості як об'єкта суспільних відносин впливають біологічні чинники, чинники фізичного оточення і загальні культурні взірці поведінки в певній соціальній групі. Серед головних чинників, які визначають процес формування особистості, — груповий та унікальний особистісний досвід, що повною мірою виявляється у процесі соціалізації особистості.