- •1)Обєкт і предмет соціології
- •5) Основні методичні принципи соціології Конт
- •10) Категорії які розкривають соціальні зв'язки
- •11) Категорії, які розкривають соціальні спільноти
- •17) Спеціальні соціологічні теорії
- •18) Емпіричні дослідження
- •19) Соц.Дослідження.Поняття.Види.Характеристика
- •20)Функції соціології як науки
- •21) Види соц.Досліджень
- •25) Пошукове соц. Дослідження
- •27)Аналітично-експериментальне дослідження
- •29)Зростання ролі і значення соціології
- •30)Опитування соціології.Види
- •31) Анкетування
- •33) Правила формування запит. В анкеті
- •34) Складові частини анкети
- •35) Інтервю
- •38) Спостереження
- •39)Головні помилки спостереження
- •40.Класифікація спостереження: характеристика
- •41.Загальна характеристика експертного опитування.
- •42.Етапи і процедура експертного опитування
- •43.Класифікація експертних опитувань
- •44.Функціональна схема експертного опитування
- •45.Соціометричне опитування: загальна характеристика.
- •46.Соціометричні критерії, їх класифікація
- •47.Вимоги до соціометричних критеріїв.
- •48.Вимоги до проведення соціометрії.
- •49.Процедура соціометрії характеристика етапів.
- •50.Графічний спосіб обробки результатів соціометрії
- •52.Види соціограм: характеристика.
- •53.Соціометричні індекси :формули підрахунку та значення.
- •54.Аналіз документів (якісний метод), як метод соціології.
- •55.Контент-аналіз як метод соціології.
- •56.Обєкт і предмет соціології особистості.
- •58.Особистість як суб’єкт соціальних відносин
- •59) Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.
- •60.Потреби та інтерест і їх вивчення в соціології.
- •62.Особистість як обєкт соціальних відносин.
- •63.Соціалізація особистості.
- •64.Теорія формування особистості Чарльза Кулі.
- •65.Теорія «узагальненого іншого»Дж.Міда.
- •66.Теорія соціалізації е.Еріксона.
- •67.Концепція «значимого іншого» а.Халлера.
38) Спостереження
Спостереження у соціології — реєстрація соціальних процесів, явищ або їх окремих елементів.Спостереження як джерело інформації має свої специфічні особливості. Спостерігати можливо тільки те, що відбувається у присутності соціолога. Це суттєво ускладнює дослідження динаміки, генези соціальних явищ і процесів. Процедура спостереження трудомістка. Дослідник у спостереженні безпосередньо контактує і взаємодіє з реальними соціальними явищами.Переваги методу спостереження роблять його важливим джерелом інформації при аналізі соціальних процесів, явищ.
39)Головні помилки спостереження
Помилки поділяють на:• помилки реєстрації, які допущені в ході реєстрації даних спостереження випадково або систематично внаслідок неправильного встановлення фактів або неправильного їх запису.• помилки випадкові, які допущені внаслідок дії випадкових причин, що спричиняють спотворення (зміну) даних в той чи інший бік. Їх допускають як респонденти так і реєстратори. • помилки систематичні. Вони бувають з вини неправильно сформованої програми дослідження. До таких також відносяться навмисні і ненавмисні: систематичні (навмисні) помилки виникають внаслідок навмисного свідомого перекручення даних з метою прикрашення реальної дійсності.Службові особи, винні у несвоєчасному поданні або перекрученні даних державних статистичних спостережень, притягаються до дисциплінарної, матеріальної або кримінальної відповідальності.• помилки репрезентативності – це такі, що можуть виникати лише в несуцільному спостереженні де відбирається для обстеження тільки частина сукупності, що в свою чергу впливає на об’єктивне відтворення інформації про дану сукупність в цілому.Названі вище помилки можуть бути виявлені і ні. Статистичні органи постійно займаються питаннями контролю за правильністю і відповідністю даних спостереження дійсним даним. З цією метою відповідальні працівники органів статистики застосовують на практиці слідуючи форми контролю:• зовнішній контроль, який проводиться візуально або за допомогою електронної техніки, комп’ютерних програм. Він спрямований на перевірку оформлення звіту, наявність і повноту запасів, охоплення звітом всіх одиниць спостереження;• логічний контроль, який проводиться шляхом зіставлення відповідей на взаємозв’язані питання• арифметичний контроль, який проводиться шляхом перевірки узагальнюючих показників і в погоджені тих показників, які випливають один з одного.
40.Класифікація спостереження: характеристика
Одним із методів, яким користуються соціологи для отримання інформації, є спостереження.
Спостереження - це метод, за допомогою якого відбувається пряма реєстрація подій їх свідками. Знання, отримане шляхом спостереження, має такі особливості:
• пов'язаність з дослідницькою метою та визначеними завданнями;
• передбачуваність чіткого планування;
• фіксування отриманої інформації у щоденниках або протоколах;
• необхідність контролю на обґрунтованість та сталість отриманих даних.
Найпоширенішою є класифікація спостережень в залежності від становища спостерігача на включене та невключене спостереження.
Включене спостереження передбачає входження у соціальне середовище, адаптацію до нього дослідника.
Модифікацією такого спостереження стимулююче спостереження.
Якщо мета дослідження пізнавально-аналітична або практична і передбачає прийняття управлінських рішень, то активне втручання соціолога у події є доцільним. Створюючи нестандартні ситуації, дослідник вивчає реакцію об'єкта спостереження на свої дії, стимулює його діяльність, що дає можливість краще вивчити його стан, побачити те, що неможливе у звичайній ситуації. Перевагами такого спостереження є отримання яскравих, безпосередніх вражень, можливість краще зрозуміти вчинки людей та дії соціальних спільнот. До недоліків можна віднести те, що дослідник може втратити здатність об'єктивно оцінювати ситуацію і перейти на позиції тих, кого він вивчав.
Невключене спостереження передбачає реєстрацію позицій дослідником, котрий не є членом соціальної групи і спостереження здійснює ніби збоку. В залежності від програми дослідження, його гіпотез, спостереження може здійснюватись за орієнтовним планом, що дасть можливість структурувати об'єкт, виділити його елементи, якості, функції. Невключене спостереження використовується при дослідженні буденного життя, де об'єктами є люди, які реагують на поведінку спостерігача.