55) Положення про судоустрій усрр 1925 року.

Кодифікаційні нормат. акти, що регулювали осн. питання організації системи суд. органів УРСР приймалися постановами ВУЦВК і РНК УСРР у 1922, 1925, 1929 та 1931. Перше П. про с. УСРР затверджено ВУЦВК 16.ХІІ 1922 і введено в дію з 1.ІІ 1923 у ході суд. реформи, що розпочалася з переходом до непу. Акт мав 4 розділи, які складалися з 12 глав (осн. положення; порядок обрання і відкликання нар. суддів, дільниці нар. суду; нар. засідателі й порядок покликання їх до виконання суд. обов'язків; місцезнаходження камери нар. судді й канцелярії при ній, звітність нар. судді; нар. слідчі; склад губ. суду; функції губ. суду; Верх, суд УСРР; межі компетенції президії і пленар. засідання Верх, суду; склад касаційної і суд. колегій Верх, суду; порядок дисциплінарної відповідальності суд. працівників; спеціальні судові установи для розгляду справ особливих категорій) і 94 статей. Згідно з Положенням суд. органи, що існували раніше (революційні трибунали, нар. суди, Верх, трибунал та ін.), скасовувалися, утворювалася єдина система суд. установ, яка складалася з трьох ланок: нар. суд (у складі постійного нар. судді або пост. нар. судді та двох нар. засідателів), губ. суд, ВС УСРР. Поряд з єдиною системою нар. судів тимчасово діяли і спец, суди для розгляду справ особливих категорій — військ, і трансп. трибунали, особливі труд, сесії, зем. комісії, центральні й місц. арбітражні комісії. Зберігалися і надзв. сесії при губ. судах для розгляду справ про контррев. злочини. Наст, зміни в суд. системі республіки зумовлювалися потребою узгодження зак-ва УСРР з Основами судоустрою Союзу РСР і союз, республж, прийнятими ЦВК СРСР 29.Х 1924. 23.Х 1925 ВУЦВК прийняв і ввів у дію нове П. про с. УСРР. Воно складалося з 12 розділів (основні положення; нар. суд; окружні суди; Верх, суд; держ. прокуратура; слідчі; колегії захисників; держ. нотаріат; судові виконавці; судові перекладачі; ін-ти наук.-суд. експертизи; порядок дисциплінар. відповідальності працівників юстиції), які включали 20 глав і 188 статей. Цим Положенням уточнювався склад єдиної суд. системи, до якої входили: нар. суд, окруж. суд, ВС республіки, спец, суди, а також Гол. суд Молд. АСРР. Особливістю П. про с. УСРР 1925 було те, що воно регламентувало питання організації та діяльності не тільки суд. органів, а й Прокуратури УСРР, слідчих, колегій захисників та ін. Прийняття нових Кримінально-процесуального (1927) та Цивільно-процесуального (1929) кодексів зумовило необхідність оновлення зак-ва про судоустрій. 11.IX 1929 постановою ВУЦВК і РНК УСРР затверджено нове П. про с. УСРР. Воно мало 12 розділів, 20 глав та 251 статтю. Суд. система УСРР не зазнала істотних змін, структуру Положення в основному було збережено. Новим була докладна регламентація суд. органів Молд. АСРР (введено відповідний окр. розділ), мережа дільниць нар. судів визначалася не Нарком'юстом УСРР, а окружними виконкомами. В районах округу вибори нар. суддів входили до компетенції окружних з'їздів рад, а між з'їздами — пленумів окруж. виконкомів. Передбачалося, що нар. суд розглядатиме справи за участю двох нар. засідателів, а також одноособово у випадках, спеціально зазначених у законі. Спрощувався порядок обрання народних засідателів, скорочувався строк виконання ними обов'язків від 6 до 2 днів на рік. У складі ВС УСРР, а також окружних судів і Головного суду МАСРР об'єднувалися суд. і касаційні колегії (окремо з кримінальних та окремо з цив. справ). Ліквідовувалися дисциплінарні колегії. Слідчий апарат передавався від суд. органів до прокуратури. Процес тоталітаризації рад. судової системи та її послідовна централізація знайшли відображення в новому П. про с. УСРР, затв. спільною постановою ВУЦВК і РНК УСРР 25.ІХ 1931. В ньому особливо наголошувалося, що судові органи республіки повинні боротися з будь-якими спробами протидії соц. будівництву, активно сприяти соц. індустріалізації країни, перебудові с. г. на соц. засадах і рішучому наступу на залишки кап. елементів. Важливою особливістю закріпленої у цьому Положенні суд. системи було те, що нижчі ланки підпорядковувалися вищим суд. інстанціям не тільки в процесуальному, айв адм.-орг. відношенні. Курс на централізацію судової системи в Радянському Союзі призвів згодом до прямого регулювання основних питань судоустрою загальносоюзним Законом «Про судоустрій СРСР, союзних і автономних республік» від 16.УІІІ 1938.