3. Християнське віровчення.

Основні догмати християнського віровчення, які складалися протягом багатьох століть, сформульовані у Біблії та постановах християнських вселенських соборів. Їхня сутність викладена у 12 пунктах Символу віри, прийнятого на Нікейському (325 р.) та Антіохійському (381 р.) Вселенських соборах.

Символ віри – стислий виклад головних догматів релігійного напряму Церкви, які обов’язково повинні визнаватися віруючими. Згідно з Символом віри християни повинні вірити у єдиного Бога, який виступає у трьох особах (Свята Трійця): Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого. Бог-Отець є творцем світу видимого (природа та людина) і невидимого (ангели). Богом-Сином є Ісус Христос. Бог-Дух Святий походить від Бога-Отця, у католицизмі – і від Бога-Сина (догмат про «філіокве»).

До християнських догматів належать:

1) Догмат боговтілення, згідно з яким Ісус Христос, будучи Богом, став людиною, народившись від Діви Марії.

2) Догмат спокутування, згідно з яким своїми стражданнями і смертю на хресті Ісус Христос приніс себе у жертву Богу-Отцю за гріхи людей – спокутував їх. Цим він відкрив людству шлях до «спасіння від влади гріха».

3) Догмат воскресіння Ісуса Христа, яке проголошується запорукою майбутнього загального воскресіння всіх людей.

4) Догмат вознесіння зобов’язує християн вірити, що після свого воскресіння Ісус Христос тілесно вознісся на небо – до Бога-Отця, підкресливши цим нікчемність земного буття порівняно з вічністю, яка чекає людину в потойбічному світі.

Подібними є й інші положення християнства, багато з яких інтерпретують дохристиянські вірування, запозичені з давніх східних релігій. Серед них – віра у безсмертя душі, уявлення про потойбічні пекло та рай, ідея небесного вшанування та богоугодного життя на землі тощо.

Основи віровчення становлять такі настанови Біблії:

• Десять заповідей Божих

• Обов’язки християнина

• Сім святих таїнств

• Основи віри

• Плоди Духа Святого

• Три головні християнські чесноти

• Сім дарів Духа Святого

• Гріхи смертні з протилежними їм чеснотами

• Блаженства Євангельські

Усі вони загалом формують систему принципів богоугодного життя віруючої людини, будучи водночас і важливими соціальними, моральним регуляторами.

4. Християнський культ.

Найважливіші елементи християнської обрядовості називають таїнствами. Таїнства – обрядові дії в християнстві, через які віруючим передається Божа благодать. Вважається, що вони встановлені Ісусом Христом для забезпечення зв’язку між Богом і людьми. Тому передбачають особливу настроєність віруючого, дотримання відповідного ритуалу. До таїнств належать: хрещення, миропомазання, сповідь (покаяння), євхаристія (причастя), священство, шлюб, єлеосвячення (оливоосвячення).

Таїнства можуть бути одноразовими – прийматися людиною тільки раз у житті (хрещення, миропомазання, священства) і багаторазовими – прийматися людиною більше одного в житті (євхаристія, сповідь, шлюб, єлеопомазання); обов’язковими – неминучими для кожного християнина (хрещення, миропомазання, євхаристія, сповідь, єлеопомазання) і необов’язковими (шлюб, священство).

Серед інших культових дій у християнстві поширеними є:

1) Молитва. Зазвичай звернена до Бога-Отця через Ісуса Христа під керівництвом Святого Духа. В її основу покладено розуміння того, що Ісус усунув перешкоди, що відділяли Бога від людей. Центральною молитвою християнського культу є Господня молитва («Отче наш»), яка читається в християнських церквах регулярно і визнається всіма християнськими течіями.

2) Іконовшанування. Православне та католицьке богослов’я зазначають, що ікона допомагає віруючому зосередитися, спрямовує його увагу до предмета молитовного розмірковування, а тому невіддільна від молитовної діяльності.

3) Вшанування хреста, реліквій, святих та священних місць. Ґрунтується на їхній причетності до реальних чи легендарних подій в історії християнства. Згадки про них посилюють релігійні почуття віруючих та слугують запорукою єдності церковної традиції.

4) Богослужіння. Це своєрідна форма звернення до Бога через обрядові дії, церемонії з метою одержання від нього підтримки. Воно є важливим елементом релігійного культу, під час якого священнослужителі, віруючі «вступають у прямий контакт з Богом». Богослужіння відправляють у культових приміщеннях. Християнство виробило семирічне, річне та добове кола богослужінь. На кожен день призначені відповідні молитви і співи..

5) Обряди. Особливу роль християнство відводить похоронному обряду, в основу якого покладено віру в існування душі та потойбічного життя. Його процедура є складною, охоплює панахиди, читання псалмів над покійником тощо.

6) Свята. Християнські свята закорінені в давні обрядові традиції, пов’язані з конкретними етапами, видами господарської діяльності, річним астрономічним або календарним циклом. Умовно їх поділяють на всехристиянські (визнані православною, католицькою, більшістю протестантських церков) та конфесійні (відзначаються тільки окремими конфесіями). Найважливіші з них належать до так званих дванадесятих свят – дванадцяти найважливіших після Великодня свят, які церква відзначає урочистими богослужіннями. Вісім із них встановлено на честь основних подій із життя Ісуса Христа, чотири (так звані Богородичні) – на честь Богородиці.

Ці свята мають ще одну класифікацію: вони поділяються на неперехідні, дати відзначення яких чітко фіксовано, і перехідні, дні проведення яких залежать від дати святкування християнського великодня. До неперехідних належать дев’ять свят: Різдво Христове, Хрещення Господнє (Богоявлення, Водохреща), Стрітення Господнє, Благовіщення Пресвятої Богородиці, Преображення Господнє («яблучний» Спас), Успіння Пресвятої Богородиці (Перша Пречиста), Різдво Пресвятої Богородиці, Воздвиження Хреста Господнього, Введення у храм Пресвятої Богородиці. До перехідних належать три свята: Вхід Господній до Єрусалиму, Вознесіння Господнє, Трійця (П’ятдесятниця, «Зелені свята»).

Великдень (Воскресіння Господнє) – це одне з найбільш значущих християнських релігійних свят. Встановлене першими християнами в пам'ять про страждання, смерть і Воскресіння Ісуса Христа. Це свято має три етапи: 1) передвеликодній тиждень («страсний»); 2) Великодня неділя (свято світлого Христового Воскресіння); 3) післявеликодній тиждень («чистий»). Великдень не має точно встановленої дати. Відзначають його у межах 35 днів – від 4 квітня до 8 травня.

До великих свят річного кола богослужінь належать також: Обрізання Господнє, Покрова Пресвятої Богородиці, Різдво Івана Хрестителя.

Протягом року відзначаються дні народження та дні пам’яті святих, а окремі християнські громади святкують так звані престольні (або храмові) свята, тобто дні святих, на честь яких було побудовано їхні храми.

7) Пости: щотижневі (середа і п’ятниця), на деякі дванадесяті та великі свята і чотири багатоденні пости – Великий, Петрів (Петрівка), Успенський і Різдвяний (Пилипівка). Пости передбачають не стільки утримання від певних видів їжі, скільки духовне очищення та самовдосконалення віруючих християн.

5. Символи християнства.

Впродовж багатьох століть християни використовують символи, щоб висловити ними свою віру. Ці символи допомагають передавати Євангеліє (благовістити), живити християнську віру і створювати атмосферу, яка допомагає богослужінню.

Символи Святої Трійці:

• Трикутник слугує загальним символом Трійці. Кожна з його рівних сторін представляє особистість Божества. Разом утворюють єдине ціле Буття.

• Три рівні дуги, три переплетених кільця або Трилисник. Символізує Бога, який складається з трьох іпостасей, але разом з тим Він є один Бог.

Символи Бога-Отця:

• Божа рука, яка із хмари тягнеться вниз, щоб поблагословити свій народ. Символізує Бога як Вічно Сущого з вічного турботою про Свій народ.

• Око Боже. Бог передає звістку про те, що Він бачить нас. Око Боже означає тих, хто любить турботу Божу і участь його у своєму творінні. Ісус нагадує нам, що Бог бачить нас навіть тоді, коли нас не бачить більше ніхто.

Символи Бог - СынБога-Сина (Ісуса Христа):

• IHS – перші дві букви і остання буква грецького імені Ісус, написаного грецькими великими літерами: IHSOYS. «Ісус» означає «Господь рятує».

• Chi Rho – перші дві букви грецького імені Христа – Xristos. Христос означає «Помазаник».

• Альфа й Омега – перша і остання букви грецького алфавіту. Ісус сказав: «Я Альфа й Омега, Перший і Останній, Початок і Кінець». (Откр. 22, 13). Ісус є початок і кінець всіх речей; Світ був створений через Нього (Іоан. 1, 3).

• Метелик – символ Христового Воскресіння і вічного життя для віруючих.

• Фенікс, який піднімається з вогню – є ще одним символом Христового Воскресіння.

• Ягня зображає Ісуса як «Агнця Божого, який бере свій гріх світу» (Іоан. 1, 29). Іноді Агнець Божий буває пронизаним, а Його кров, випливає в чашу. Це показує, що для омиті наших гріхів Ісус пропонує нам Свою кров, пролиту на хресті.

• Риба – один з найстаріших символів Христа. Грецьке слово «риба» звучить як «IXThYS» ( «Іхтюс»). Буква «I» означає Ісуса; літера «X» – Христа («Христос»); поєднання «Th» (Theou) Син, а літера «S» (Soter) Спаситель. Таким чином, риба означає: Ісус Христос – Син Божий, Спаситель.

Символи Святого Духа:

• Голуб. При хрещенні Ісуса Св. Дух зійшов у вигляді голуба (Лк. 3, 22).

• Язики полум’я символізують помазання і силу Духа Святого (Дії 2, 1-4). Вогонь символізує духовну ревність і може також зображати муки пекла.

Символи чотирьох євангелістів:

• Крилата людина представляє Св. Матвія, бо його Євангеліє приділяє особливу увагу людяності або людській природі Христа. Воно починається з перерахування людських предків Ісуса.

• Крилатий лев представляє Св. Марка, бо його Євангеліє особливу увагу звертає на силу та чуда Ісуса.

• Крилатий тілець представляє Св. Луку, бо його Євангеліє особливу увагу приділяє хресній смерті Ісуса, а тілець часто використовувався як жертовна тварина.

• Крилатий орел представляє Св. Івана, бо його Євангеліє звертає особливу увагу на божественну природу Христа. Орел вищий, ніж будь-яка інша тварина злітає до небес.

Ці чотири символи представляють головні події в житті Христа: крилата людина – Його втілення; крилатий тілець – Його смерть; крилатий лев – Його воскресіння, і крилатий орел – Його піднесення.