5. Комунікативна професіограмма корекційного педагога (логопеда,тифлопедагога,сурдопедагога тощо)

• Уміння формувати мету і завдання професійного спілкування

• Уміти проводити бесіду, спів бесіду,дискусію, діалог.

• Уміти користуватися різними тактиками для реалізації вибраної стратегії

• Уміти перефразовувати тезово висловлюватися володіти навичками вербалізації

• Володіти основними жанрами ділового спілкування

• Бути бездоганно грамотним ,реалізуючи як письмову так і усну форми української літературної мови

• Володіти технікою спілкування

• Уміти доводити , обґрунтовувати. Аргументувати,спростовувати,відхиляти оцінювати.

6. Мовний,мовленнєвий і спілкувальний етикет

Спідкування- це діяльність людини,аід час якої вібувається цілеспрямований процес інформаційного обміну.Отже, під час спілкування найперше враховуються особливості мовного етикету.

Мовний етикет- сукупність правил мовної поведінки які репрезентуються в мікросистемі національно специфічних стійких формул і виразів у ситуаціях установлення контакту зі співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності. Найбільш важливим є те,що неухильне,ретельне додержання правил мовного етикету членами колективу навчального закладу ,підприємства,офісу,інституту підтримує позитивний імідж, престиж усієї установи.

Чинники які визначають формування мовного етикету і його використання:

1. Мовний етик визначаеться обставинами, за яких відбувається спілкування. Це може бути ювілей університету,нарада,конференція та ін.

2. Мовний етикет залежить від соціального статусу суб’єкта і адресата спілкування,їх фаху ,віку, статі,характеру,віросповідання.

3. Мовний етикет має національну специфіку. Кожний нарід створив свою систему правил мовного етикету. На цю його особливість указує Радевич-Винницький: «за етикетом упізнають “своїх” етнічно (національно) і\ або соціально (віком,родом занять,релігією тощо)»

Функціїї мовного етикету:

• Контактопідтримівальна- встановлення збереження чи закріплення стосунків адресата й адресанта.

• Ввічливість(конотативна)-прояв чемного проводження членів колективу один з одним.

• Регулювальна (регулювання)- регулює взаємини між людьми у різних спілкувальних ситуаціях

• Вливова (імперативна,валюнтативна)-передбачає реакцію співбесідника –вербальну, невербальну чи діяльні сну.

• Звертальна (апелятивна)- привернення уваги,здійснення впливу на співбесідника

• Емоційно-експресивна (емотивна) яка є факультативною.

Мовленнєвий етикет- реалізація мовного етикету в конкретних актах спілкування,вибір мовних засобів вираження.

Мовленнєвий етикет- поняття ширше ніж мовний етикет і має індивідуальний характер. Мовецць вибирає із системи словесних формул найбільш потрібну,зважаючи на її цінність.Якщо ми під час розповіді надуживаємо професіоналізми,термінами і нас не розуміють слухачі, то це порушення мовленнєвого етикету , а не мовного.

7. Види і форми спілкування.

Враховуючи багатоаспектний характер спілкування,класифікувати його види можна за такими ознаками:

1. За участю чи не участю мовних засобів: вербальне і невербальне комбіноване.

2. За формою представлення мовних засобів: усне,письмове, друковане.

3. За темою: політичне,наукове,виховне,побутове.

4. За метою:ділове і розважальне

5. За кількістю учасників : внутрішнє, міжособистісне, групове, публічне,масове.

6. За характером: опосередковане і безпосереднє, діалогічне,монологічне і полілогічне.

7. За мірою офіційності: офіційне-передбачає стосунки що опосередковуються соціальними професійними ролями (викладач-студент,колега-колега) і неофіційне- спілкування друзів,приятелів.

8. За тривалістю: постійне (у колетиві,сімї), періодичне (кількаразові зустрічі), короткотривале(у транспорті, у черзі), довготривале(із друзями)

9. За свободою вибора партнера: ініціативне спілкування (можна своїх партнерів,уникати спілкування з неприємними людьми) і вимушене ( спілкування незалежно від своїх бажань)- розмова з керівником.

10. За соціальними чинниками: особистісно зорієнтоване (встановлення особистісих стосункув,товариських) і соціально зорієнтоване (статусні,рольові стосунки-лікар-пацієнт)

11. За результативністю спільної взаємодії та досягнутим ефектом: необхідне(міжособистісні контакти без яких спільна діяльність неможлива), бажане(міжособистісні контакти що сприяють успішному вирішенню професійних проблем) небажане ( міжособистісні контакти які заважають досягненню мети спільної взаємодії

12. За додержанням норм: нормативне ( відповідно до літ. Норм),ненормативне (порушуючи нормативні норми), етикетне і не етикетне.