- •1. Порівняльна характеристика наукової та практичної діяльності
- •4.Функціональне призначення теорії держави і права
- •5. Поняття науки, класифікація юридичних наук
- •6.Підходи до класифікації методів юридичної науки
- •Взаємодія держави та громадянського суспільства (с. 19-20)
- •Держава і право: відмінності.
- •Типологія держав: підходи до характеристики.
- •Поняття та ознаки влади
- •Особливості державної влади
- •12.Проблеми співвідношення державної та політичної влади
- •Суверенітет як ознака державної влади
- •Поняття і елементи форми держави
- •Завдання та функції держави: співвідношення (роздр.).
- •Органи держави та самоврядування: їх співвідношення
- •Правовий статус людини і громадянина: проблеми співвідношення (роздр.).
- •Поняття та ознаки правової держави
- •11. Взаємозв’язок національного і міжнародного права.
- •Поняття та ознаки соціальної держави
- •Поняття та ознаки норм права
- •2. За функціональним призначенням:
- •3. За природою об’єкту регулювання:
- •4. За функціональною спрямованістю:
- •5. За природою характеру приписів:
- •7. За юридичною силою:
- •8. За суб’єктами правотворчості:
- •Поняття, риси, елементи системи права (консп.).
- •Поняття законності як багатоаспектної категорії
- •Поняття та основні ознаки держави (розд.).
- •Правове регулювання і правовий вплив: співвідношення (розр.).
- •Нормативні акти: ознаки та види
- •Нормативно-правові акти
- •Юридичний позитивізм (роздр.).
- •Теорія природного права (роздр.).
- •Юридична відповідальність та державний примус (роздк.).
4.Функціональне призначення теорії держави і права
Місце будь-якої науки в системі наукової діяльності характеризується не лише наявністю предмета та методу, а і практичним призначенням цієї науки, що визначається в процесі характеристики функцій науки.
Функції ТДіП – це напрямки науково-пізнавальної та навчальної діяльності, що характеризують сутність, зміст та призначення теорії як суспільно-правової та загально-теоретичної науки.
Функції ТДіП характеризуються наступними ознаками:
Це напрямки наукової діяльності, метою якої є отримання знань про державу і право;
Це напрямки навчальної діяльності, що забезпечує формування професійних знань юриста;
Це напрямки фундаментальної діяльності, змістом якої є визначення сутності, структури та функцій держави і права;
Це діяльність, що характеризує теорію як самостійну науку;
Це напрямки діяльності, що характеризують соціальне призначення теорії;
Це напрямки діяльності, що визначають місце теорії в системі наукової діяльності взагалі та юридичної діяльності зокрема
Саме функції ТДіП визначають характер цієї науки та її особливості як самостійного виду наукової діяльності.
Основними серед функцій теорії є :
політична;
методологічна //особливості – а) надає юридичного змісту загальнонауковим методам,
б) створює систему спеціальних методів,
в) використовує галузеві методи,
г) сприяє обміну інформацією між юридичними науками стосовно методологічних питань/;
еврістична;
прогностична (визначає перспективи розвитку держави і права);
інтеграційна (забезпечує єдність юридичної науки шляхом визначення еталонів розуміння юридичних категорій);
ідеологічна;
плюралістична (забезпечує існування різних теорій щодо державно-правових категорій, визначаючи їх позитивні та негативні риси);
гносеологічна (забезпечує вивчення природи юридичних категорій та їх сутності);
онтологічна (забезпечує процес вивчення еволюції держави і права та змін в їх соціальному призначенні);
учбова (сприяє вивченню спеціально-правових категорій та формуванню професійних знань).
NB: Функції ТДіП – це основні напрямки наукової діяльності, що забезпечують процес вивчення держави і права. Роз’яснення деяких видів:
політична – характеризується можливістю вивчення держави і права, як засобів реалізації політичної влади, характеризуючи державу як елемент політичної системи, а право – як форму надання державним рішенням обов’язкового характеру;
ідеологічна – змістом є вироблення категорій та понять, що складають правову ідеологію, що є елементом правосвідомості та складовою частиною суспільної ідеології;
методологічна – характеризується можливістю розробляти прийоми та способи дослідження, що характеризуються як методологія вивчення держави і права, а також категорій, що забезпечують системність та єдність юридичної науки;
інформаційна – надання суб’єктам суспільних відносин певної інформації щодо їх правового становища та особливостей відповідальності в сфері права;
комунікативна – забезпечує обмін інформацією між юридичними науками стосовно специфічних знань, що ними отримуються;
онтологічна – встановлює можливість констатації певного стану розвитку держави;
еврістична – надає можливість проаналізувати позитивний та негативний досвід розвитку державно-правових інститутів;
прогностична – забезпечує можливість визначення перспектив та напрямків розвитку держави і права в майбутньому;
учбова – можливість вивчення державно-правових категорій в межах курсу „Правознавство” в середній школі, „Основи правознавства” в неюридичних вищих освітніх закладах та їх спецкурсів в учбових закладах юридичного напрямку.