- •1. Порівняльна характеристика наукової та практичної діяльності
- •4.Функціональне призначення теорії держави і права
- •5. Поняття науки, класифікація юридичних наук
- •6.Підходи до класифікації методів юридичної науки
- •Взаємодія держави та громадянського суспільства (с. 19-20)
- •Держава і право: відмінності.
- •Типологія держав: підходи до характеристики.
- •Поняття та ознаки влади
- •Особливості державної влади
- •12.Проблеми співвідношення державної та політичної влади
- •Суверенітет як ознака державної влади
- •Поняття і елементи форми держави
- •Завдання та функції держави: співвідношення (роздр.).
- •Органи держави та самоврядування: їх співвідношення
- •Правовий статус людини і громадянина: проблеми співвідношення (роздр.).
- •Поняття та ознаки правової держави
- •11. Взаємозв’язок національного і міжнародного права.
- •Поняття та ознаки соціальної держави
- •Поняття та ознаки норм права
- •2. За функціональним призначенням:
- •3. За природою об’єкту регулювання:
- •4. За функціональною спрямованістю:
- •5. За природою характеру приписів:
- •7. За юридичною силою:
- •8. За суб’єктами правотворчості:
- •Поняття, риси, елементи системи права (консп.).
- •Поняття законності як багатоаспектної категорії
- •Поняття та основні ознаки держави (розд.).
- •Правове регулювання і правовий вплив: співвідношення (розр.).
- •Нормативні акти: ознаки та види
- •Нормативно-правові акти
- •Юридичний позитивізм (роздр.).
- •Теорія природного права (роздр.).
- •Юридична відповідальність та державний примус (роздк.).
Поняття і елементи форми держави
Форма держави визначається як спосіб існування та функціонування держави. У формі держави певною мірою відображається її зміст: соціальна сутність та геополітичне значення, основні завдання та напрямки діяльності.
В широкому розумінні форма держави характеризується наступними основними елементами: формою правління, формою державно-територіального устрою та державно-політичним режимом.
- форма правління – це організація верховної влади в державі, характер і принципи її взаємодії з іншими органами держави, з політичними партіями та іншими соціальними групами. За формою правління держави поділяються на монархії та республіки, монократії та полікратії;
- державно-територіальний устрій – це територіальна організація державної влади, територіальний поділ її на певні складові частини з метою оптимального управління суспільством, а також правовий взаємозв’язок окремих частин держави між собою та їх спільними вищими державними органами. За територіальним устроєм держави поділяються на прости (унітарна держава) та складні (федерації, конфедерації, імперії та союзи або співдружності держав);
- державно політичний режим – це система державно-правових засобів (методів) за допомогою яких здійснюється державна влада в суспільстві. Він характеризується забезпеченням прав і свобод людини і громадянина, а також відношенням державної влади до правових основ діяльності її органів. За формою політичного режиму всі держави поділяються на демократичні і недемократичні.
В вузькому розумінні лише як форма правління.
Державний лад визначається як:
- складова конституційного ладу як правового інституту конституційного права як галузі права;
- сукупність загальних принципів закріплених конституцією та законодавством держави щодо організації державної влади та здійснення владних повноважень. Так основи державного ладу України окреслено в розділі І Конституції “Загальні засади”, де українська держава визнається як суверенна, незалежна, демократична, соціальна, правова та унітарна. Конкретизація цих засад має місце в інших розділах Конституції щодо повноважень державних органів та в системі органічних законах, що приймаються у відповідності до основного закону;
- поняття що є тотожнім поняттю «форма держави». Форма держави визначається як спосіб її існування та функціонування. Форма держави характеризується наступними основними елементами: формою правління, формою державно-територіального устрою та державно-політичним режимом.
Гарантіями державного ладу є система політичних, економічних та соціально-культурних відносин, а також нормативне закріплення обов’язків держави що до охорони та захисту свого ладу.
Принципами державного ладу є: народовладдя, державний суверенітет; політична, економічна та ідеологічна багатоманітність; верховенство права; пріоритет прав і свобод людини і громадянина; поділ влади; унітаризм; демократична, соціальна, правова держава; принцип забезпечення своїх національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва із зарубіжними країнами за нормами міжнародного права.