Позиціювання товару на ринку: процедура та стратегії.

Обравши конкретний сегмент, фірма має визначити для себе, як проникнути на нього й здобути конкурентні переваги.

Позиціювання – дії, спрямовані на формування сприйняття споживачами даного товару відносно товарів-конкурентів за тими перевагами й зисками, які вони можуть отримати.– це визначення місця товару фірми на ринку серед товарів-аналогів.

Позиціювання являє собою два взаємопов’язаних процеси:

робота зі свідомістю потенційних споживачів;

робота з товаром.

Позиція товару – місце, яке цей товар посідає у свідомості покупців порівняно з аналогічними конкурентними товарами. Формування певної чітко визначеної позиції товару повинно мати керований фірмою характер.

Процедура позиціювання включає декілька етапів

Основна мета стратегії позиціювання в тому, щоб виробити прихильність споживача до товару фірми через визначення позитивних відмінностей цього товару від товарів конкурентів.

Існують такі стратегії позиціювання:

-позиціюв за показниками якості.

-позиціюв за співвідношенням "ціна – якість".

-позиціюв на основі порівняння товару фірми з товарами конкурентів.

-позиціюв за сферою застосування.

-позиціювання за різновидом товару, який пропонується в продаж.

-позиціювання на низькій ціні.

Таким чином, розроблена стратегія позиціювання обов'язково має узгоджуватися з комплексом маркетингових засобів фірми в цілому та з окремими його елементами – товарами, ціною, збутом та просуванням.

Сутність маркет тов політики.

Маркет товарна політика – це комплекс заходів, у межах яких один чи декілька товарів використовуються як основні інструменти виробничо-збу-тової діяльності фірми.

завданням є створення такого товару чи послуги і таке управління ними, щоб інші елементи маркетингової діяльності або були непотрібні взагалі, або ж використовувалися мінімально як допоміжні для досягнення поставлених фірмою цілей.

Товарна політика передбачає певний курс дій товаровиробника або наявність у нього наперед обдуманих принципів поведінки. Вона покликана забезпечити прийняття рішень стосовно формування асортименту й управління ним; підтримання конкурентоспроможності товару на певному рівні; знаходження для товарів оптимальних товарних ніш (сегментів); розробка та реалізація стратегії упаковування, маркування, обслуговування товарів.

Товар — це продукт праці і природи, який виготовляється для обміну на ринку, для продажу.

Найбільш узагальнений критерій класифікації - матеріальність товару, що дозволяє виділяти в структурі всієї товарної маси два великі класи - матеріальні товари (або власне товари) і товари-послуги (або просто послуги). Іншим узагальненим критерієм слід назвати час, що дозволяє підрозділяти всі товари також на два класи: тривалого і короткочасного користування.

І третій узагальнений критерій - цільове призначення товарів. Відповідно до цього критерію їх підрозділяють на товари широкого споживання і товари виробничого призначення.

Залежно від купівельних звичок товари широкого споживання підрозділяються на види:

товари повсякденного попиту; товари попереднього вибору(меблі,авто);товари особливого попиту;товари пасивного попиту.

До товарів також відносять послуги