Класифікація податків, зборів (плати, внесків) без врахування зборів соціального призначення (пенсійних)

1. Залежно від території на яку розповсюджується дія платежу:

а) загальнодержавні;

б) місцеві (перелік встановлює ВРУ, а вводять в дію місцеві органи самоврядування в межах адміністративно-територіальної одиниці на яку розповсюджують їх повноваження);

2. Залежно від каналу надходження – закріплені та регульовані.

1. Закріплені - безпосередньо і повністю надходять до конкретного бюджету (загального чи спеціального фонду).

а) державні – повністю надходять до державного бюджету,

б) місцеві - повністю надходять до місцевих бюджетів,

2. Регульовані (пропорційні) – надходять до державного і місцевих бюджетів у певній пропорції, і у різному відсотковому співвідношенні (проявляється стимулююча та де стимулююча функція).

3. Залежно від платника:

а) податок, збори з юридичних осіб (податок на прибуток)

б) податки, збори з фізичних осіб (податок на доходи фізичних осіб)

в) змішані (земельний податок).

4. Залежно від форми оподаткування:

І) прямі (прибутково–майнові) – податки, що стягуються в процесі придбання та акумуляції матеріальних благ, визначаються розміром об’єкта обкладання, включаються в ціну товару і сплачується виробником або власником.

Прямі поділяються на :

а) особисті – сплачуються платником за рахунок і залежно від отриманого ним доходу (прибутку) з урахуванням його платоспроможності.

б) реальні – податки, що сплачуються з майна в основі лежить не реальний , а передбачуваний середній дохід.

ІІ) Непрямі ( на споживання ) – податки, що стягуються у процесі витрати матеріальних благ, визначаються розміром споживання, включаються у вигляді надбавки до ціни реалізації товару і сплачуються споживачем (акцизний податок, податок на додану вартість).

5. Залежно від способу стягнення:

а) часткові (кількісні) – розмір податку встановлюють для кожного платника окремо, з урахуванням його майнового стану і можливості сплати;

б) розкладкові (репартіаційні) – податок нараховується на цілу корпорацію платників, що самостійно здійснюють між собою остаточний розподіл податкового тягаря.

6. Залежно від характеру використання:

а) загального призначення – на загальні цілі, без конкретизації використання (зараховуються до загального фонду бюджетів).

б) цільові податки (збори) – зараховуються до цільових фондів.

7. Залежно від періодичності стягнення:

а) разові ( власники земельних ділянок);

б) систематичні ( регулярні ) – щомісячно, поквартально.

8. Залежно від обліку податкового платежу:

а) податки, що фінансуються споживачем (акциз, ПДВ);

б) податки, що включаються у собівартість ( земельний податок);

в) податки, що фінансуються за рахунок балансового прибутку (податок на майно);

г) податки, що фінансуються за рахунок чистого прибутку, тобто прибутку після сплати податку (збір за право торгівлі).

4.

До основних елементів податку, визначені в пункті 7.1 статті 7 Податкового кодексу України відносяться:

1) Платники податків (ст. 15 пку):

1.Платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи які можуть бути (резидентами і нерезидентами України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з Податковим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з Податковим Кодексом.

Для визначення належності платника податку – фізичної особи до резидента та не резидента використовуються такі критерії:

1. постійне місце проживання на території України (не менше 183 днів на рік (сумарно чи цілісно)),: як громадяни України так і особи без громадянства які отримали право перебування, а також іноземці;

2. джерела отримання доходів;

3. межі податкової відповідальності (обов’язку): повної чи обмеженої)

2. наявність у власності майна, що підлягає оподаткуванню.

3. Здійснення операцій або дій, що підлягають оподаткуванню;

4. Участь у відносинах, однією з умов є сплата мита чи зборів.

Для визначення належності платника податку – юридичної особи до резидента та не резидента використовуються такі критерії:

1. Місце реєстрації;

2. Місце управління підприємством;

3. За критерієм місця діяльності.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.