• Дібрати синоніми до слів ребристий, писок, принишкнути, пірнути, розколоти.

• Скласти план докладного переказу (орієнтовний: І. Розбуджена весною річка. 1. Зголоднілі ворони й сороки. 2. Лисеня на крижині. 3. Напад ворони. ІІ. Хлопчик побіг рятувати тварину. ІІІ. На кризі. 1. Піввухе лисеня почало плакати. 2. За пазухою тваринка принишкла. 3. Навколо кипіло крижане кришиво. 4. Чорно-бура крижина розколола кригу. ІV. Хлопчика з лисеням невблаганно тягнуло до греблі. V. Берегами бігли й щось кричали люди. VІ. Втеча лисеняти. VІІ. З річкою щось зробилося. 1. Крижини почали йти повільніше. 2. Крижина з хлопцем зупинилося. 3. Босоніж до берега).

• План докладного переказу перебудувати на план переказу стислого (орієнтовний: І. На розбудженій річці. ІІ. Хлопчик побіг рятувати лисеня. ІІІ. На кризі. 1. Лисячі сльози. 2. Лисеня під сорочкою. 3. Навкруги крижане місиво. 4. Крижину несе до греблі. ІV. До берега).

• Стисло переказати текст, замінивши першу особу на третю (усно). Урок № 59

Тема: Структурна організація (будова) тексту. Поняття про складне синтаксичне ціле. Мікротема ССЦ.

Мета: пояснити особливості будови тексту, дати поняття про ССЦ як синтаксичну одиницю текстового рівня і проміжну ланку між реченням і текстом; формувати вміння на основі з’ясування мікротеми ССЦ визначати його межі, визначати автосемантичне речення; розвивати логічне мислення, удосконалювати вміння й навички виконувати такі мисленнєві дії, як аналіз, конкретизація, висловлювання припущень та добір аргументів на їх підтвердження з опорою на поняття лінгвістики.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиця. Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Кожне наступне речення тексту має доповнювати, уточнювати, розвивати або спростовувати думку, висловлену в реченні попередньому.

Проте щодо свого смислового навантаження речення тексту не є рівноцінними. Є такі, що, відзначаючись відносною самостійністю, несуть найважливішу інформацію - вони називаються автосемантичними (самозначними). Інші речення допомагають уточнити, поглибити, конкретизувати зміст автосемантичного речення.

Для позначення такої групи речень, що складається з автосемантичного речення і речень, від нього залежних, лінгвістами пропонувалися різні терміни: компонент тексту, прозаїчна строфа, надфразова єдність, лінійно-синтаксичний ланцюжок, складна синтаксична єдність. Найчастіше вживаним є термін складне синтаксичне ціле (ССЦ). ССЦ є проміжною ланкою між текстом і реченням.

Таким чином, складне синтаксичне ціле (ССЦ) – це група речень, об’єднаних тісним логічним і синтаксичним зв’язком, які являють собою більш повний у порівнянні з реченням розвиток думки¹.

ССЦ може виступати компонентом, частиною тексту, але може існувати й самостійно як мініатюрний художній твір. В окремих випадках ССЦ може складатися з одного речення – це можливо тоді, коли в межах одного речення охоплено тему з підтемами та підсумковою кінцівкою.

Суттєвою ознакою ССЦ є його змістова (тематична) єдність – це означає, що всі речення, що входять до його складу, об’єднані однією мікротемою. Тому межа ССЦ проходить саме в тому місці, де закінчується розвиток мікротеми.

ІІІ. Виконання вправ на закріплення.

* Прочитати текст, визначити межі ССЦ. Пояснити, як ви їх визначили. З’ясувати підтему кожного з ССЦ, вказати автосемантичні речення (їх підкреслено).

Кобзар

На п’ятнадцятому році життя Михайло Кравченко, тяжко захворівши, втратив зір. Щоб заробити на шматок хліба, сімнадцятирічним він почав вивчати кобзарське мистецтво.

На початку минулого століття з Кравченком познайомився відомий український художник і фольклорист Опанас Сластьон, і згодом між ними зав’язалася дружба. Саме Сластьон записав і подав до друку тексти складених кобзарем дум.

Завдяки художнику ми маємо відомості про життя народного співця. Михайло жив у невеликій хаті з сім’єю: дружиною й трьома синами. Щоб утримувати родину, він, окрім кобзарювання, займався плетенням мотузок, що для незрячого було невимовно тяжко.

Свої пісні й думи кобзар виконував спочатку в рідному селі, пізніше подорожував до Харкова, Києва, Одеси, Санкт-Петербурга. Слава про кобзаря як про видатного виконавця розійшлася Україною та за її межами.

Злидні, поневіряння, безперервні вимушені мандри, підірвавши здоров’я народного митця, дочасно звели його в могилу.

За В.Корнелюком.