Видатний учений

Наукова спадщина мовознавця Павла Житецького - велика й багатогранна. Він є автором досліджень з історії української літературної мови, історичної фонетики, публікацій давніх пам’яток. Учений брав участь у роботі над словником за редакцією Бориса Грінченка. Безперечно, він був талановитим педагогом, адже створив неперевершені шкільні підручники.

Павло Житецький народився в родині священика, проте його священницький сан не приваблював. Закінчивши університет, Павло Гнатович працював викладачем словесності спочатку в Кам’янці, а пізніше в Києві. Чесний і порядний, науковець Житецький завжди мав власну думку, яка не обов’язково вкладалася у загальноприйняті виміри. Тож не доводиться дивуватися з того, що невдовзі за політичну неблагонадійність його було звільнено зі служби.

Ображений Житецький від’їжджає до Петербурга, де вчителює в гімназіях, а пізніше читає лекції студентам. Та подумки вчений лине в Україну, мріючи про повернення на вітчизну. Коли така нагода трапилася, Павло Житецький повернувся до Києва. Тільки тяжка недуга – параліч – змусила його відмовитись від викладацької роботи, хоч робота наукова не припинялась до останніх днів життя (З календ.; 155 сл.).

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. П.22, вправи 331 (письм.), 332 (усно).

Урок № 71

Тема: Правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників. Правопис числівників і займенників.

Мета: систематизувати й узагальнити знання про правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників, удосконалювати вміння ставити вказані частини мови у потрібних відмінкових формах, правильно записувати відмінкові закінчення; виховувати патріотичні почуття; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації вивченого.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Робота з підручником. Виконання вправи 340.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

*Робота з підручником. Опрацювання таблиць “Іменник як частина мови” та “Прикметник як частина мови” (с. 229, 230).

V. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

*Робота біля дошки. Подані словосполучення поставити у формі орудного відмінка однини. Виділити відмінкові закінчення іменників і прикметників. Позначити орфограму “букви о, е, є”.

І. Розумна голова, справедлива душа, надійна рука, порядна людина, лагідна матуся, мудра бабуся, добра сестра, мила племінниця, довірлива теща, гарна свекруха, роботяща зовиця, вірна подруга.

ІІ. Зелена ялина, струнка тополя, висока круча, недосяжна гора, червона калина, запашна малина, пахуча вишня, свіжа груша, пряма дорога, широка вулиця, ошатна площа, загрозлива хмара, страшенна буря, хижа тигриця, прелюта левиця, хитрюща лисиця.

* Переписати, вставляючи на місці крапок пропущені літери.

І. Я нерозлучний з рідною земл..ю, моя любов найвища і земна. (О.Ющенко.) Багато бачив я країв, та отчий дім з топол..ю мов зіронька, мені світив. (І.Нехода.) Вона здавалася зор..ю в свої шістнадцять ніжних літ. (В.Сосюра.) А ліс потемнів стін..ю від низу до верховіть, плюк..ю золотою захід над ним стоїть. (Л.Талалай.) Долина з чаш..ю туману, а далі схилі і небосхил. (Л.Костенко.) Осінь рж..б листя позначає: ні, своєї долі не минуть! (А.Казка.) Тут фортеп’яно з теплою душ..ю стоїть і жде, що приторк білих рук в йому пробудить півзаснулий звук. (М.Рильський.)

ІІ. Сниться: тою меж..ю, що за обрій лягла, мати (чую душ..ю) кличе рідна моя. (Н.Гришаєнко.) І пливла тиха пісня під стел..ю хати, і до батька тулилася пташк..ю мати. (М.Луків.) Зорями щастя вечір спадає, прац..ю честі повниться дім. (Н.Гуменюк.) Де покрита істина ірж..ю, правда мовчки сльози витира. (Б.Дегтярьов.) В тюрмі, в солдатах, під конвоєм поет-бунтар не гнув чоло: ніколи в нього за душ..ю зерна неправди не було. (Б.Дегтярьов.)

ІІІ. Краще їсти хліб з вод..ю, аніж жити чужиною. Дивиться лисиц..ю, а думає вовком. Сметан..ю вареників не зіпсуєш. Вихвалявся гриб гарною шапк..ю. Густою каш..ю дітей не розгониш. Гарно пише, та брехн..ю дише. Ужалений змі..ю боїться вірьовки. Прощай, розуме, коли з горілк.ю зустрівся. Скільки води не пий, а п’яниц..ю не станеш.

Народна творчість.