26. Флексури та їх розповсюдження.

Флексурою називають коліноподібні вигини шарів чи будь яких інших пластинчастих тіл. Такі стр- ри є похідними відносно пластичного поперечного вигину шарів.

Фрмування флексур тісно пов’язане з блоковими зміщеннями у фундаменті. Вони є часто прямим видовженням у чохлі над фундаментом розломів - скидів чи – врізів. Флексури в абсолютній більшості випадків формуються в первинній епізоні за допомогою пластичного або крихкого або крихко-пластичного вигину. Пластичний вигин реалізується без суттєвого руйнування геологічних тіл шляхом ковзання по поверхнях шарів та пошарової кліважної або сланцюватої течії гір порід і ін механізмів,які здатні забезпечити пласт зсувну деф-ю. Крих-пласт вигин здійснюється за допомогою одного з механізмів пластичної течії гірських порід при участі крихкого руйнування.

27. Флексури та їх співвідношення із складчастими і розривними структурами.

28. Діапіри. Механізми формування.

Діапіризм – явище спливання та проникнення в вищезалягючі товщі пластичних гірських порід( солей, глин, ангідритів) та формування окремих геологічних тіл – діапірів. Причини формування діапірових структур:

• Густинна( в̍язкісна) інверсія. В результаті процесів седиментації у випадку накопичення соляної товщі та перекриття її потужним шаром інших осадків в результаті їх діагенезу відбувається густинна (в̍язкісна) інверсія між товщами. Це викликано тим, що густина солей постійна – 2,15 г/см3, а густина перекриваючих порід досягає в результаті діагенезу 2,5 – 2,6г/см3. Збільшення густини збільшує в̍язкість гірських порід, в той час як у солі вона навпаки може зменшуватись( для солі при температурі 22 і вище межа текучосте і зменшується майже вдвічі.

• Гіпотеза запропонована Архангельським, Страховим і ін. Формування діапірів пояснюється дією тангенціального стиснення земної кори пластичної породи витискуються до ядра ядра з крил структури і при сприятливих умовах проривають склепіння і підіймаються як окреме тіло.

• За Богдановим-вижимання з бортів мльди солей до ядерної частини,що приводить до утворення ядерної частини діапіру,який за сприятливих умов починає спливати.

Не зважаючи на всі гіпотези формування важливим є динамічний фактир та наявність послаблення в надсолевому комплексі, яке може бути представлене:

1. Седиментаційні нерівності на границі між солевим та надсолевим комплексами.

2. Первинна тріщинуватість в надсолевому комплексі, особливо місця її скупчення.

3. Літологічна неоднорідність порід надсолевого комплексу, що обумовлює різну міцність окремих ділянок надсолевого комплексу.

4. Наявність розломів у надсолевому комплексі.

29. Тріщини та їх класифікація. Нетектонічні та тектонічні тріщини.

Тріщини - мікро,або мезорозрив геологічного тіла, представлений площиною вздовж якої порушення їх суцільності.

Генетичні типи: тектонічні(тріщини сколювання, відриву);

нетектонічні(первинні:усихання, діагенетичні;фізичного вивітрювання, тріщини осувів, обвалів, провалів;тріщини розширення порід при розвантаженні; техногенні; прототектонічні).

Тріщини сколювання-відбуваються за рахунок перміщення блоків вздовж поверхонь. Відповідно ці поверхні несуть борозни, штрихи, а також дзеркала ковзання, напрямок простягання і гострокутне закінчення яких вказує на напрям зміщення по поверхні сколювання.

Тріщини відриву-утворюються за рахунок перміщення блоків перпендикулярно до поверхонь сколювання.Тріщини відриву мають криволінійні поверхні.

Первинні тріщини-тріщини, які виникли при усиханні осадків та діагенезі осадових порідДо них відносять тріщини усихання та діагенетичні тріщини. Тріщини усихання-утворюютьс яголовним чином , у пухких глин. відкладах при висиханні на сонці.Породжуються силами, що діють всередині.

Діагенетичні- виникають в результаті зменшення об’єму первинного осадку в процесі діагенезу та різкого зниження температури.Тріщини вивітрювання(відшарування, десквамації)-тріщини, що утворються за рахунок різних коефіцієнтів розширення породоутворюючих мінералів при нагріванні.Інтенсивність тріщин зменшується від поверхні до породи.Розвиваються за рахунок утворення тріщин в умовах денної поверхні та при поверхневих умовах, а також розкриття прхованої тріщинуватості.поверхні тріщин паралельні до відкритої пов. геол. тіла.

Тріщини розширення порід при розвантаженні-розвиваються внаслідок швидкого виходу гір. Порід на денну поверхню, що обумовлює зняття літостат і всебічного тиску( кар’єри, долини річок, які швидко врізаються). Тріщини паралельні до утворених відкритих поверхоь і за природою є тріщинами відриву.

Тріщини осувів-пов’язані з осувами грунту та сходження великих мас геол тіл.

Тріщини обвалів-утв в зонах розвитку карсту при миттєвону обрушенні мас геол тіл.

Тріщини провалів-