4. Основні положення натуралістичної і капіталотворчої теорії кредиту

об'єктом кредиту стає тимчасово вільний капітал у вигляді натуральних речових благ, які можуть бути позичені одним економічним агентом іншому;

кредит — це форма руху матеріальних благ, а тому роль кредиту полягає в перерозподілі цих благ у суспільстві;

позичковий капітал є реальним капіталом, тобто капіталом у речовій формі;

банки виступають лише як посередники в кредиті, спочатку акумулюючи вільні кошти, а потім розміщуючи їх у позику;

пасивні операції є первинними порівняно з активними;

Основоположниками натуралістичної теорії кредиту були класики політичної економії А. Сміт, Д. Рікардо, А. Тюрго, Дж. Міль.

кредит, як і гроші, є безпосередньо капіталом, багатством, тому розширення кредиту означає нагромадження капіталу;

банки — це не посередники в кредиті, а «фабрики кредиту», творці капіталу;

кредит не залежить від процесу відтворення, і відіграє важливу роль у розвитку економіки;

активні операції є первинними щодо пасивних;

Основоположником капіталотворчої теорії кредиту був англійський економіст Дж. Лок.

5. Основні параметри функціювання комерційного кредиту

– це товарна форма кредиту, що надається продавцями покупцям у вигляді відсрочування платежу за продані товари, надані послуги.

Об’єктом комерційного кредиту є товарний капітал, а його суб`єктами – агенти товарної угоди (контракту): продавець – як кредитор, а покупець – як позичальник.

Призначенний для прискорення реалізації товарів та послуг, а також одержання дадаткового прибутку у вигляді позичкового процента, який включено в ціну проданих товарів.

сплатою позичальником боргу за векселем, тобто інкасацією векселів.

передачею векселя іншій особі за допомогою індосаменту.

переоформленням комерційного кредиту на банківський (дисконтування векселів), що означає перетворення товарної форми кредиту на грошову.

6. Споживчий кредит. Державний кредит

- це кредит, який надається тільки в національній валюті фізичним особам-резидентам на придбання соживчих товарів та посдуг і який погашається поступово.

Суб'єктами кредитних відносин тут є фізичні особи — позичальники, комерційні банки, парабанки (ломбарди, кредитні спілки, кооперативи), підприємства та організації - кредитори. Між кредитором і позичальником можуть функціонувати посередники, наприклад торгові організації.

Банки надають кредити на такі цілі (об'єкти):

• інвестиційні кредити — на будівництво, купівлю і ремонт житлових будинків, дач та інших будівель;

• споживчі кредити — на придбання споживчих товарів та послуг;

• кредити на розвиток особистого господарства;

• кредити на нагальні потреби;

• цільові кредити для окремих соціальних верств (молоді сім'ї, студенти, ветерани, пенсіонери та інші).

Чековий кредит - процес кредитування пов'язаний із наявністю поточного рахунка клієнта з використанням овердрафту (з від'ємним сальдо на поточному рахунку) або з відкриттям спеціального чекового рахунка. За браком коштів на рахунку банк покриває від'ємне (дебетове) сальдо кредитом у межах визначеного ліміту. Погашення кредиту здійснюється за рахунок поточних надходжень або спеціальних внесків.

Кредитна картка — власника кредитної картки обслуговують банк, котрий її видав, та торговельна організація. Для останньої кредитна картка є гарантією надання покупцю кредиту в банку

- надання державою позик, які реалізуються через фінансово-кредитні установи. Використовується для покриття державних видатків, а також для регулювання економіки.

Призначенням державного кредиту є мобілізація грошових коштів (позичкових капіталів) для фінансування державних витрат, особливо коли державний бюджет є дефіцитним.