- •1. Поняття, предмет криміналістики та закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються нею.
- •2. Система криміналістики та її завдання як науки на сучасному етапі.
- •3. Поняття та різновиди способу вчинення злочину. Використання даних щодо способу вчинення і приховування злочину у розв’язанні конкретних завдань розслідування.
- •4. Поняття, види і загальна характеристика джерел криміналістичної (процесуальної, доказової) інформації.
- •5. Методологічні основи криміналістики.
- •6. Поняття, об’єкти і суб’єкти криміналістичної ідентифікації, її види і форми.
- •7. Поняття криміналістичної діагностики та її відмінність від ідентифікації.
- •8. Поняття і завдання криміналістичної техніки як розділу криміналістики. Галузі криміналістичної техніки та їх роль у збиранні і дослідженні інформації щодо злочину та його учасників.
- •10. Поняття і значення фіксації криміналістичної інформації як методу повного і точного відображення змісту слідчої дії та її результатів.
- •11. Форми фіксації інформації, що має криміналістичне (доказове) значення.
- •12. Загальна характеристика технічних засобів, методів, прийомів та видів криміналістичної фотографії.
- •13. Процесуальні й технічні правила оформлення фототаблиць, відеоплівок як додатків до відповідних протоколів слідчих дій.
- •14. Криміналістична габітологія: поняття, зміст і значення в практиці розкриття та розслідування злочинів.
- •15. Технологія складання опису ознак зовнішності людини.
- •16. Криміналістична відео-фоноскопія. Наукові засади і сучасні можливості дослідження звукових слідів та їх використання для розшуку й ототожнення джерела звуку.
- •17. Криміналістична трасологія (слідознавство): поняття, система, завдання.
- •18. Поняття та класифікація слідів злочину в криміналістиці.
- •19. Сліди рук людини (дактилоскопія).
- •20. Сліди засобів учинення злочину.
- •21. Мікрооб’єкти та їхнє значення в розкритті та розслідуванні злочинів.
- •22. Криміналістична одорологія. Техніко-криміналістичні засоби і прийоми роботи зі слідами запаху на місці події.
- •23. Експертно-трасологічні дослідження та їх значення в розслідуванні злочинів.
- •24. Криміналістичне почеркознавство й авторознавство. Класифікація ідентифікаційних ознак письма і почерку.
- •25. Поняття документу в криміналістиці. Характеристика основних способів підроблення документів та ознаки, що вказують на них.
- •26. Дослідження відтисків печаток і штампів.
- •27. Дослідження поліграфічної продукції (державних цінних паперів, казначейських білетів, білетів Національного банку України, іноземної валюти, матеріалів порнографічного змісту та ін.).
- •28. Виявлення, фіксація та вилучення комп’ютерної інформації.
- •29. Поняття і класифікація холодної зброї та слідів її застосування.
- •30. Класифікація балістичних об’єктів і загальна характеристика їх криміналістичного дослідження.
- •31. Вибухові речовини і пристрої: поняття та класифікація вибухотехнічних засобів.
- •32. Поняття, науково-правові засади та завдання криміналістичної реєстрації як галузі криміналістичної техніки і практичної діяльності.
- •33. Характеристика окремих видів криміналістичних обліків та інформаційно-довідкових систем (колекцій), здійснюваних науково-дослідними і експертно-криміналістичними центрами мвс України.
- •34. Проблема допустимості використання в кримінальному судочинстві нетрадиційних криміналістичних знань і методів.
- •37. Основні поняття і категорії криміналістичної тактики, їх класифікація та загальна характеристика.
- •38. Криміналістична версія: поняття, види, правила висування та перевірки.
- •39. Поняття і значення планування, як умови і методу наукової організації розслідування. Принципи, види і технологія планування розслідування.
- •40. Організаційно-тактичні основи огляду місця події.
- •41. Організаційно-тактичні основи огляду транспортних засобів.
- •42. Організаційно-тактичні основи ексгумації та огляду трупу.
- •43. Організаційно-тактичні основи розшуку підозрюваних (обвинувачених).
- •44. Організаційно-тактичні основи затримання підозрюваних (обвинувачених).
- •45. Організаційно-тактичні основи обшуку в помешканні.
- •46. Організаційно-тактичні особливості особистого обшуку.
- •47. Організаційно-тактичні основи виїмки.
- •48. Організаційно-тактичні основи зняття інформації з каналів зв’язку.
- •49. Організаційно-тактичні основи допиту потерпілих і свідків.
- •50. Організаційно-тактичні основи допиту підозрюваних і обвинувачених.
- •51. Організаційно-тактичні основи очної ставки.
- •54. Організаційно-тактичні основи пред'явлення для впізнання предметів.
- •55. Організаційно-тактичні основи відтворення обстановки й обставин події (у формі перевірки й уточнення показань на місці).
- •56. Організаційно-тактичні основи відтворення обстановки й обставин події (у формі слідчого експерименту).
- •57. Організаційно-тактичні основи одержання зразків для порівняльного дослідження.
- •58. Організаційно-тактичні основи підготовки і призначення судових експертиз.
- •59. Організаційно-тактичні основи залучення спеціалістів до участі у проведенні слідчих дій.
- •61. Розслідування вбивств.
- •62. Розслідування заподіяння тілесних ушкоджень.
- •63. Розслідування зґвалтувань.
- •64. Розслідування контрабанди.
- •65. Розслідування крадіжок.
- •66. Розслідування грабежів і розбійних нападів.
- •67. Розслідування вимагання.
- •68. Розслідування шахрайства.
- •69. Розслідування ухилення від сплати податків.
- •70. Розслідування хабарництва (корупції).
- •71. Розслідування злочинів проти довкілля.
- •72. Розслідування хуліганства.
- •73. Розслідування дорожньо-транспортних подій.
- •74. Розслідування підпалів і злочинного порушення правил пожежної безпеки.
- •75. Розслідування незаконних дій, пов'язаних із наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами.
- •76. Розслідування злочинів, учинених неповнолітніми.
- •77. Розслідування злочинів, учинених організованим кримінальним угрупованням.
- •78. Розслідування злочинів по «свіжих слідах».
- •79. Розслідування нерозкритих злочинів минулих років.
- •80. Профілактична діяльність слідчого за матеріалами розслідування.
70. Розслідування хабарництва (корупції).
На початковому етапі розслідування можливі три типові ситуації: 1) є відомості про хабарництво, що відбулося, які надійшли від органів дізнання й хабародавця; 2) існує заява громадянина про вимагання у нього хабара й передбачувана її передача; 3) інформація про хабарництво отримана при розслідуванні іншого злочину. Процес розслідування ситуаційно обумовлений і впливає на обрання відповідних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів.
При розслідуванні хабарництва необхідно виходити з типових версій: 1) одержання і давання хабара дійсно мали місце; 2) мала місце провокація хабара; 3) мала місце інша (незлочинна) подія (наприклад, був повернутий борг); 4) службова особа виконала юридичне значущу дію, хабар не одержувала; має місце обмова.
Як першочергові слідчі дії при розслідуванні хабарництва можуть бути названі: допит заявника; допит хабародавця і хабарника; обшук у хабародавця і хабарника; затримання при одержанні хабара; огляд предмета хабара; огляд місця події; пред'явлення для впізнання предмета хабара.
Допит заявника передбачає уточнення і деталізацію обставин, що містяться в заяві.
Допит хабародавця. Під час такого допиту з'ясовується: коли і за яких обставин відбулося знайомство з хабарником; які склалися з ним стосун ки; скільки часу вони знайомі; які дії повинен був вчинити (або не вчинити) хабарник в інтересах хабародавця (чи інших осіб); у чому полягав предмет хабара; хто його визначив і яким чином; в який спосіб мав бути переданий хабар; чи були посередники і хто саме; чи відомі інші факти хабарництва та ін.
Під час розслідування хабарництва необхідно проводити виїмку документів. Йдеться про документи, в яких відображаються результати діяльності хабарника (накази, розпорядження, угоди, довідки та ін.).
Обшук по такій категорії справ провадиться з метою виявлення предмета хабара, документів, що підтверджують дії хабарника, цінностей, записок та ін.
Використання технічних засобів спостереження та фіксації, прослуховування телефонних переговорів (зняття інформації з каналів зв'язку).
При розслідуванні хабарництва призначаються судові експертизи: технічна експертиза документів, судово-почеркознавча, судово-авторознавча, дактилоскопічна та інші трасологічні експертизи, судово-хімічна, судово-економічна та ін.
71. Розслідування злочинів проти довкілля.
У висуванні слідчих версій і плануванні розслідування слід враховувати такі ситуації: а) екологоспонтанні — одноразові екологічні порушення; б) екологодинамічні — постійно діючі забруднення довкілля; в) екологопрогностичні (латентні) — ситуації, коли шкідливі наслідки забруднень тільки прогнозуються та їм можна запобігти.
Дії слідчого у цій ситуації зводяться до вирішення таких завдань: а) встановлення місця й часу катастрофи; б) встановлення її наслідків; в) встановлення причин катастрофи; г) встановлення рівня забруднення й жертв останнього; ґ) вживання профілактичних заходів.
Іншим видом ситуацій у розслідуванні злочинів проти довкілля є екологодинамічна ситуація. Екологодинамічна ситуація характеризується двома ознаками: а) динамічністю як безперервним надходженням забруднюючих речовин; б) відносною сталістю забруднюючих речовин, що виділяються. Типовою для такого роду ситуацій є атмосфера в районах металургійних і хімічних підприємств, нафтопромислів і нафтопереробних підприємств, місцях складування хімікатів, необхідних для сільськогосподарських робіт.
Такі ситуації з повільнотекучих переростають у критичні, коли порушуються стандартні допуски та викиди або скидання, небезпечні для існування людей, тварин, рослинних насаджень.
Дії слідчого у разі виявлення забруднення навколишнього середовища, що пов'язані з екологодинамічною ситуацією, зводяться до такого: 1) встановлюється факт забруднення; 2) проводяться перевірочні дії що до початку та закінчення забруднення; 3) встановлюється територія забруднення; 4) наслідки забруднення атмосфери, вплив на людей (ступінь отруєння); 5) встановлюється матеріальний збиток, що нанесений забрудненням довкілля. За наявності даних, що дають підставу для порушення кримінальної справи, остання порушується та проводяться невідкладні слідчі дії.
Третя ситуація має найменування екологопрогностичної. її сутність полягає у тому, що вона носить прихований характер і не має явних ознак забруднення навколишнього середовища. Разом із тим, характер виробництва, як і можливих викидів, дає підстави для прогнозування можливих шкідливих наслідків.
Ознаки екологопрогностичної ситуації можуть знаходити своє вираження в окремих порушеннях, що не спричиняють забруднення навколишнього середовища. Разом із тим, такі порушення, що мають характер виробництва, можуть у разі їхнього повторення викликати тяжкі, іноді катастрофічні наслідки. Останнє вимагає профілактики несприятливих наслідків.