- •1. Поняття, предмет криміналістики та закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються нею.
- •2. Система криміналістики та її завдання як науки на сучасному етапі.
- •3. Поняття та різновиди способу вчинення злочину. Використання даних щодо способу вчинення і приховування злочину у розв’язанні конкретних завдань розслідування.
- •4. Поняття, види і загальна характеристика джерел криміналістичної (процесуальної, доказової) інформації.
- •5. Методологічні основи криміналістики.
- •6. Поняття, об’єкти і суб’єкти криміналістичної ідентифікації, її види і форми.
- •7. Поняття криміналістичної діагностики та її відмінність від ідентифікації.
- •8. Поняття і завдання криміналістичної техніки як розділу криміналістики. Галузі криміналістичної техніки та їх роль у збиранні і дослідженні інформації щодо злочину та його учасників.
- •10. Поняття і значення фіксації криміналістичної інформації як методу повного і точного відображення змісту слідчої дії та її результатів.
- •11. Форми фіксації інформації, що має криміналістичне (доказове) значення.
- •12. Загальна характеристика технічних засобів, методів, прийомів та видів криміналістичної фотографії.
- •13. Процесуальні й технічні правила оформлення фототаблиць, відеоплівок як додатків до відповідних протоколів слідчих дій.
- •14. Криміналістична габітологія: поняття, зміст і значення в практиці розкриття та розслідування злочинів.
- •15. Технологія складання опису ознак зовнішності людини.
- •16. Криміналістична відео-фоноскопія. Наукові засади і сучасні можливості дослідження звукових слідів та їх використання для розшуку й ототожнення джерела звуку.
- •17. Криміналістична трасологія (слідознавство): поняття, система, завдання.
- •18. Поняття та класифікація слідів злочину в криміналістиці.
- •19. Сліди рук людини (дактилоскопія).
- •20. Сліди засобів учинення злочину.
- •21. Мікрооб’єкти та їхнє значення в розкритті та розслідуванні злочинів.
- •22. Криміналістична одорологія. Техніко-криміналістичні засоби і прийоми роботи зі слідами запаху на місці події.
- •23. Експертно-трасологічні дослідження та їх значення в розслідуванні злочинів.
- •24. Криміналістичне почеркознавство й авторознавство. Класифікація ідентифікаційних ознак письма і почерку.
- •25. Поняття документу в криміналістиці. Характеристика основних способів підроблення документів та ознаки, що вказують на них.
- •26. Дослідження відтисків печаток і штампів.
- •27. Дослідження поліграфічної продукції (державних цінних паперів, казначейських білетів, білетів Національного банку України, іноземної валюти, матеріалів порнографічного змісту та ін.).
- •28. Виявлення, фіксація та вилучення комп’ютерної інформації.
- •29. Поняття і класифікація холодної зброї та слідів її застосування.
- •30. Класифікація балістичних об’єктів і загальна характеристика їх криміналістичного дослідження.
- •31. Вибухові речовини і пристрої: поняття та класифікація вибухотехнічних засобів.
- •32. Поняття, науково-правові засади та завдання криміналістичної реєстрації як галузі криміналістичної техніки і практичної діяльності.
- •33. Характеристика окремих видів криміналістичних обліків та інформаційно-довідкових систем (колекцій), здійснюваних науково-дослідними і експертно-криміналістичними центрами мвс України.
- •34. Проблема допустимості використання в кримінальному судочинстві нетрадиційних криміналістичних знань і методів.
- •37. Основні поняття і категорії криміналістичної тактики, їх класифікація та загальна характеристика.
- •38. Криміналістична версія: поняття, види, правила висування та перевірки.
- •39. Поняття і значення планування, як умови і методу наукової організації розслідування. Принципи, види і технологія планування розслідування.
- •40. Організаційно-тактичні основи огляду місця події.
- •41. Організаційно-тактичні основи огляду транспортних засобів.
- •42. Організаційно-тактичні основи ексгумації та огляду трупу.
- •43. Організаційно-тактичні основи розшуку підозрюваних (обвинувачених).
- •44. Організаційно-тактичні основи затримання підозрюваних (обвинувачених).
- •45. Організаційно-тактичні основи обшуку в помешканні.
- •46. Організаційно-тактичні особливості особистого обшуку.
- •47. Організаційно-тактичні основи виїмки.
- •48. Організаційно-тактичні основи зняття інформації з каналів зв’язку.
- •49. Організаційно-тактичні основи допиту потерпілих і свідків.
- •50. Організаційно-тактичні основи допиту підозрюваних і обвинувачених.
- •51. Організаційно-тактичні основи очної ставки.
- •54. Організаційно-тактичні основи пред'явлення для впізнання предметів.
- •55. Організаційно-тактичні основи відтворення обстановки й обставин події (у формі перевірки й уточнення показань на місці).
- •56. Організаційно-тактичні основи відтворення обстановки й обставин події (у формі слідчого експерименту).
- •57. Організаційно-тактичні основи одержання зразків для порівняльного дослідження.
- •58. Організаційно-тактичні основи підготовки і призначення судових експертиз.
- •59. Організаційно-тактичні основи залучення спеціалістів до участі у проведенні слідчих дій.
- •61. Розслідування вбивств.
- •62. Розслідування заподіяння тілесних ушкоджень.
- •63. Розслідування зґвалтувань.
- •64. Розслідування контрабанди.
- •65. Розслідування крадіжок.
- •66. Розслідування грабежів і розбійних нападів.
- •67. Розслідування вимагання.
- •68. Розслідування шахрайства.
- •69. Розслідування ухилення від сплати податків.
- •70. Розслідування хабарництва (корупції).
- •71. Розслідування злочинів проти довкілля.
- •72. Розслідування хуліганства.
- •73. Розслідування дорожньо-транспортних подій.
- •74. Розслідування підпалів і злочинного порушення правил пожежної безпеки.
- •75. Розслідування незаконних дій, пов'язаних із наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами.
- •76. Розслідування злочинів, учинених неповнолітніми.
- •77. Розслідування злочинів, учинених організованим кримінальним угрупованням.
- •78. Розслідування злочинів по «свіжих слідах».
- •79. Розслідування нерозкритих злочинів минулих років.
- •80. Профілактична діяльність слідчого за матеріалами розслідування.
51. Організаційно-тактичні основи очної ставки.
Відповідно до вимог етапі 172 КПК України слідчий вправі провести очну ставку між двома раніше допитаними особами, в показаннях яких є суперечності. Загальновизнаною є думка, що метою проведення очної ставки є усунення суперечностей у показаннях допитаних осіб та встановлення дійсного стану речей, причому ці суперечності повинні бути істотними. За своєю сутністю очна ставка є нічим іншим, як одночасним допитом двох осіб. Процесуальний порядок проведення очної ставки визначається ст. 173 КПК України, а тактика її проведення поряд із загальними прийомами допиту має деякі свої особливості.
У ході підготовки до проведення очної ставки слідчий визначає: які є істотні суперечності у показаннях раніше допитаних осіб; які суперечності необхідно усунути; між якими особами для цього необхідно провести очну ставку; в якій послідовності допитувати осіб на очній ставці; які необхідно поставити їм запитання; які тактичні прийоми буде доцільно застосувати. За загальним правилом першою необхідно допитувати ту особу, показання якої є правдивими або викликають довіру.
Слідчий повинен забезпечити психологічну готовність учасників до проведення очної ставки, якої особливо потребують потерпілі та свідки, які вперше залучаються до сфери кримінального процесу і можуть неадекватно зреагувати на спілкування з підозрюваним або обвинуваченим, внаслідок чого мета очної ставки не буде досягнута. У необхідних випадках, для уточнення та деталізації показань осіб, у яких є суперечності, слідчий може їх додатково допитати перед проведенням очної ставки.
Сутність очної ставки полягає в тому, що слідчий по черзі пропонує кожному з допитуваних дати показання про обставини, щодо яких виявлено істотні суперечності. Допит здійснюється за кожним суперечливим епізодом окремо, з дотриманням певної послідовності їх дослідження. З дозволу слідчого допитувані можуть ставити запитання один одному.
У ході проведення очної ставки слідчий повинен уважно спостерігати за поведінкою допитуваних з метою фіксації їх реакції на поставлені запитання, запобіганню можливій змові між ними або впливу одного з них на іншого. Якщо перебіг очної ставки вийшов з-під контролю слідчого, її необхідно негайно зупинити або перервати.
У випадку, коли у проведенні очної ставки беруть участь і інші особи (захисник, спеціаліст, педагог тощо), вони з дозволу слідчого можуть ставити запитання кожному з допитуваних.
Перехресний допит є специфічним видом судового допиту, особливість якого полягає в тому, що допитуваному можуть ставити запитання: суддя, прокурор, захисник, експерт, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники, а також підсудні і потерпілі. Допит є перехресним, так як у ньому беруть участь рівноправні учасники кримінального процесу (суддя, представники обвинувачення та захисту). Кожний з учасників судового розгляду може ставити допитуваному додаткові запитання для з'ясування чи доповнення відповідей, які були дані на запитання інших осіб.
На перехресному допиті можуть бути допитані всі учасники процесу (підсудні, свідки, потерпілі, цивільні позивачі і цивільні відповідачі, експерти), які допитуються у судовому засіданні. Перехресний допит має сильний вплив на психіку допитуваного, так як передбачає одночасний допит учасниками процесу однієї особи стосовно одних і тих самих обставин. Особлива роль у перехресному допиті належить суду, який виконує регулятивну функцію.
Необхідно зазначити, що перехресний допит збільшує небезпеку навіювання, яка пов'язана з поставленням однотипних запитань та різною тактикою допитуючих.
52. Організаційно-тактичні основи пред'явлення для впізнання живих осіб. (+)
53. Організаційно-тактичні особливості пред'явлення для впізнання особи за фото- відеозображенням. (+)