- •19.Походження та розселення словян
- •20.Кирило-Мефодієвське товариство
- •21.Рух опору в часи другої світової
- •22.Соціально-економічний розвиток Київської русі
- •23.Буржуазні реформи 60-80х років
- •24.Фашистський окупаційний режим в Україні
- •25.Гайдамацький рух.Коліївщина
- •26.Декабристський рух в Україні
- •27.Фашистський окупаційний режим в Україні
- •28.Розквіт Києвської Русі за Ярослава Мудрого
- •29.Cтворення та розвиток українського козатства
- •30.Україна на завершальному етапі війни(43-45р)
- •31.Політична система в київській русі.
- •32.Загострення соціальних суперечностей напочастку 20 ст.
- •33.Стан сіль.Госп після війни.Голод 1946-47р
- •34.Реформи Володимира Великого в Київській Русі
- •35.Початок національного відродження на поч..19 ст.
- •36.Заповадження неПу
- •37.Зовнішня політика Київської русі
- •37.Зовнішня політика Київської Русі
- •38. Революція 1905-1907 рр, її розвиток на Україні
- •39. Внутрішня і зовнішня Директорії
- •40. Монголо-татарська навала
- •41. Політичне становлення Гетьманщини після смерті б. Хмельницького
- •42. Політична діяльність уцр
- •43. Прийняття християнства
- •44, 53. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана і. Виговського
- •45. Політика десталінізації на Україні
- •46. Антське державне утворення
- •47. Лютнева революція і створення уцр
- •48. Політика «українізації»: причини і наслідки
- •49. Соціально-економічний устрій Київської Русі
- •50. Початок іі світової війни і доля західноукраїнських земель
- •51. Розпад срср. Політичні процеси на Україні
- •52. Українські землі у складі Великого князівства Литовського
- •54. І універсал уцр
- •56. Українські землі в складі Великого князівства Литовського.
- •57. Революційні події 1905-1907 рр. В Україні.
- •58. Україна під владою Речі Посполитої.
- •59. Кочові племена на території України.
- •60. Формування багатопартійної системи в Україні.
- •61. Військові дії б.Хмельницького 1648-1653 рр.
- •62. Скасування кріпосного права і реформи внутрішнього життя II половини XIX ст.
- •63. Вплив Жовтневого перевороту в Росії на діяльність цр.
- •64. Галицько-волинська держава.
- •65. Історичне значення уцр.
- •66. Внесок українського народу в Перемогу над фашизмом.
- •67. Берестейська унія її наслідки.
- •68. Внутрішня і зовнішня політика Павла Скоропадського.
- •69. Соціально-економічні проблеми незалежної України.
- •70. Люблінська унія та її наслідки для українських земель.
- •71. Втрати України в Другій світовій війні.
- •72. Гетьманський переворот п. Скоропадського.
- •73. Боротьба Київської Русі проти монголо-
- •74. Революція в Австрійський імперії 1848-1849 рр., її наслідки для українських земель..
- •75. Внутрішня і зовнішня політика п. Скоропадського
- •76. Грецькі міста-держави Північного Причорномор’я.
- •77. Політика гетьмана і. Мазепи.
- •78. Індустріалізація в Україні в 20-30-х роки хх ст..
- •79. Україно-московські відносини в середині хvіі ст..
- •80. Внутрішня і зовнішня політика Директорії.
- •81. Політика «Перебудови» на Україні.
- •82. Україна в період «Великої Руїни».
- •83. Голодомор 1932-1933 рр.
- •84. Становлення незалежності України.
- •85. Утворення української гетьманської держави в середині хvіі ст..
- •86. Україна в Першій світовій війні.
- •89. Прорахунки Центральної Ради.
- •90. Спроба державного перевороту в ссср та події в Україні 1991р.
71. Втрати України в Другій світовій війні.
Серед колишніх республік Союзу РСР, а також держав світу, що були втягнуті в Другу світову війну, Україна зазнала найбільших матеріальних і соціальних втрат. Безпосередні матеріальні збитки, завдані фашистськими окупантами та їх сателітами народному господарству Української РСР, становили 285 млрд. крб. у цінах 1940 p., або майже 42% усіх втрат, завданих тодішньому Союзу РСР. Уся сума збитків, яких зазнали народне господарство і населення України, сягнула майже 1200 млрд. крб.Фашисти перетворили у руїни 714 міст і селищ, понад 28 тис сіл, без даху над головою залишилося понад 10 млн. чоловік. Доля с. Хатинь у Білорусії, чеського селища Лідіце, які були вщент спалені з їх жителями, спіткала за неповними даними 259 сіл України. Точніші підрахунки засвідчують, що таких сіл більше, бо, скажімо, на Чернігівщині їх виявилося 51, на Волині — 97, Сумщині — 128, Рівненщині — 176.Окупанти вивезли до Німеччини або спожили 7594 тис. голів великої рогатої худоби, 3311 тис. коней, понад 9333 тис. свиней, 17 307 тис. тонн зерна, 7317 тис. овець і кіз, майже 60 млн. голів домашньої птиці.За час війни завойовники зруйнували в Україні 15 тис. промислових підприємств, майже 33 тис. шкіл, середніх і вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ, понад 18 тис. установ охорони здоров'я. З музеїв УРСР вивезено близько 40 тис. картин, експонатів, інших художніх цінностей. Частина з них після війни опинилася в Росії, але питання про повернення їх в Україну залишилося проблематичним.Проте найтрагічніші соціальні втрати — загибель людей у боях з ворогом, розстріляне, вивезене на каторжні роботи до фашистської Німеччини мирне населення. З часу закінчення Другої світової війни минуло більше, ніж півстоліття, але точних відомостей про людські втрати України у воєнному вогнищі немає.В роки Другої світової війни Україна втратила понад 13 млн.Водночас внаслідок війни багато громадян України померло в госпіталях після поранень пізніше, підірвалося на мінах під час розмінування об'єктів і територій, пропало без вісти, зокрема в невеликих партизанських групах і навіть загонах, у полоні, в концентраційних таборах тощо.
72. Гетьманський переворот п. Скоропадського.
9 квітня 1918 р. за погодженням з німецькою військовою адміністрацією Українська Центральна Рада була скинута, і гетьманом України на Всеукраїнському землеробському конгресі в Києві був проголошений генерал Павло Скоропадський. Замість Української Народної Республіки був проголошений гетьманат за назвою «Українська держава».
Основними причинами гетьманського перевороту були:
- криза соціальної політики УЦР і неприйнятність цієї політики поміщиками і промисловцями;
- втрата авторитету УЦР серед широких верств населення в умовах окупації;
-ослаблення УЦР розбіжностями між українськими партіями в самій Центральній Раді;
- зацікавленість окупаційної адміністрації у владі, спроможній виконати зобов'язання щодо постачання продовольства Німеччині та Австро-Угорщині.
Суть перевороту полягала у спробі шляхом зміни демократичної парламентської форми державного правління на авторитарну створити нову модель української держави, яка була б здатна зупинити радикалізацію, дезорганізацію та деградацію суспільства, стала б творцем і гарантом стабільного ладу, що ґрунтувався б на приватній власності та дотриманні правових норм.
Нова держава ґрунтувалася як на республіканських, так і на монархічних засадах. Згідно із «Законами...», уся влада, зокрема законодавча, зосереджувалася у руках гетьмана. Гетьман призначав отамана (голову) Ради міністрів, затверджував склад кабінету, мав право оголошувати амністію, військовий або надзвичайний стан, був верховним головнокомандувачем. За формою це була диктаторська влада з атрибутами національної традиції, за політичною суттю - авторитарний режим.
Основними причинами падіння гетьманату були:
- відсутність численної дієздатної регулярної української армії;
- посилення впливу в Українській державі російських консервативних кіл;
- відновлення в державі поміщицького землеволодіння;
- вузька соціальна база гетьманату;
- підкорення соціально-економічної політики інтересам панівних верств та окупаційної влади;
- скрутне становище трудящих;
- наростання напруженості у суспільстві та формування організованої опозиції;
поразка Німеччини та її союзників у Першій світовій війні