56. Українські землі в складі Великого князівства Литовського.

Утворення Великого князівства Литовського

Українські землі з самого початку існування литовської держави приваблювали литовських князів. Литовське князівство утворилось у ХШ ст. в результаті розкладу первіснообщинного і зародження феодального суспільства. Його засновником і першим князем був Міндовг (1230-1263). У середині ХНІ ст. князь Міндовг об'єднав войовничі відсталі язичницькі племена, щоб дати відсіч натиску Тевтонського ордену німецьких хрестоносців-колонізаторів, що виник на прибалтійських землях. Ставши на чолі литовського племені, він захопив так звану Чорну Русь над Німаном і переніс до Новгородка свою столицю. На початку 1260-х років Міндовг спробував захопити Чернігово-Сіверщину, але не встиг здійснити своїх задумів. Після його смерті в 1263 році державна влада в Литві ослабла, і експансія на слов'янські землі на деякий час припинилась. Але вже на початку XIV ст. з'явився новий "збирач" земель, засновник нової династії князь Гедимін (1316-1341), котрий поклав початок новій династії і новій експансії в Україну. Швидке зростання Литовської держави починається якраз за часів Гедиміна.. Менше ніж за століття Литва перетворилась на сильну воєнну державу, готову до дій на два фронти: до протистояння німецьким лицарям та до наступу на ослаблені руські землі.

57. Революційні події 1905-1907 рр. В Україні.

На Наддніпрянщині діяло близько 20 загальноросійських і націо­нальних партій. В їхніх діях не було єдності, вони вели між собою боротьбу за керівництво революційним рухом.

Основні революційні події, що мали місце в Україні, відбулися в 1905 р. — в період розвитку революції по висхідній лінії:

• червень — збройне повстання на панцернику "Потьомкін";

• жовтень — загальний політичний страйк, який змусив царя Миколу II піти на поступки і видати Маніфест 17 жовтня, проголо­сивши громадянські свободи і вибори до Державної Думи;

• листопад — повстання моряків Севастополя на чолі з лейтенан­том П.Шмідтом;

— виступ полку саперів у Києві на чолі з підпоручиком Б.Жада-нівським;

• грудень — збройні повстання робітників Горлівки, Харкова, Катеринослава, Олександрівська. Однак ці виступи не переросли в загальне збройне повстання. Після їх придушення революція пішла на спад.

В Україні революція носила і національно-визвольний характер, оскільки національне питання було на передньому плані боротьби.

Національний рух в період революції мав значні здобутки:

/ після Маніфесту 17 жовтня з'явилася легальна українська преса. Усього в 1905-1907 pp. виходило 24 періодичні видання;

/ виникла культурно-освітня організація "Просвіта", яка мала філії у багатьох містах України. У діяльності "Просвіти" брали участь М.Аркас, Б.Грінченко, М.Коцюбинський, Л.Українка, М.Лисенко, Панас Мирний, Д.Яворницький та інші прогресивні діячі;

/ відкривались українські школи, здійснювалися спроби викла­дання українською мовою в університетах;

/ активну діяльність у першій Думі (1906 р.) та в другій Думі (1907 р.) розгорнула українська фракція, яка вимагала автономії для України, вільного розвитку української мови та культури. Допомогу українській фракції надавав М.Грушевський, який з цією метою переїхав зі Львова до Петербурга.