5. Масштаби діяльності підприємств.

Можливості планування значною мірою залежать від масштабів діяльності підприємств. Перевага в здійсненні планування належить великим підприємствам, тому що вони мають у своєму розпорядженні необхідний потенціал для передбачення свого майбутнього:

• Вперший^-перших-перші-про-перших, вони мають свої кваліфіковані кадри й можливість залучення фахівців з боку.

• По-друге, вони мають більші фінансові можливості для впровадження й здійснення планування.

• По-третє, як правило, вони займаються серйозними проектними й науковими розробками.

Як показує практика, малим підприємствам складно проводити широкомасштабну планову роботу, особливо стратегічне планування. Але й вони можуть широко використати:

• оперативне планування;

• готові моделі (планування) стратегії, пристосовуючи їх до потреб власного виробництва.

Незважаючи на труднощі, здійснення планування на

невеликих підприємствах є необхідним. Зовнішнє середовище,

неподдающаяся контролю з боку таких підприємств, є більше агресивн і невизначеної, а значить і непередбаченої.

Слід зазначити, що малі підприємства мають і переваги в організації планування. Головне з них- простота виробничої й управлінської структури. Т.е. малим підприємствам легше перепрофилироваться (мобільне виробництво), внести корективи, зміни профілю.

6. Не простежується ефект від планування.

Планування, як одна з форм прийняття управлінських рішень, може бути формальним - організованим за допомогою спеціальних методів й інтуїтивним - заснованим на досвіді керівництва, сукупності індивідуальних, творчих особливостей управлінського персоналу (менеджера).

Інтуїтивне планування успішно поєднується з формальним, а в окремих випадках є більше ефективним. Тому обрії планування залежать від рівня розвитку методів планування, їхньої відповідності ринковим умовам господарювання.

7. Особливості українського ринку.

Низький рівень розвитку українського ринку обмежує широке застосування прогресивних методів планування діяльності підприємства.

До основним фактором, які обмежують використання планування,ставляться:

• низькі обсяги нагромадження капіталу на підприємствах, що не сприяє виділенню значних засобів на організацію планування;

• відсутність певних ефективних юридичних й етичних норм поводження підприємців. - відсутність культури ринку;

• слабкі навички управлінського персоналу у формальному плануванні й використання переважно інтуїтивних методів планування.

9. Етапи й механізм планування

Механізм планування - це сукупність засобів, за допомогою яких приймаються планові рішення, і забезпечується їхня реалізація. Механізм планування розкриває внутрішню модель процесу становлення мети й завдань функціонування підприємства й формування його функцій.

Розвиток виробництва визначає мета й основні завдання функціонування підприємства, які визначають функції планування й методи обґрунтування планових рішень.

У ринковій економіці підприємство самостійно формує програму діяльності й визначає мета на певний період.

Формування мети- це процес прийняття планових рішень, що попереджає майбутні дії. Ціль діяльності всіх структурних підрозділів підприємства повинна согласовываться й підкорятися загальної мети.

При формуванні мети необхідно враховувати зовнішні обмеження й можливості, схильність до ризику. Внутрішні можливості й обмеження визначаються трудовими, технічними, матеріальними, фінансовими ресурсами; зовнішні - характером макросередовища.

Вибір і формування мети підприємства проводяться на основі детального аналізу й оцінки ринків, на яких працює або буде працювати підприємство; внутрішніх факторів; закономірностей і тенденцій розвитку галузі. Аналіз передбачає оцінку позитивних моментів функціонування підприємства в даному ринковому середовищі, а також оцінку можливих негативних наслідків його діяльності.

Певні ціль і завдання повинні відповідати вимогам:

• функціональності - можливості трансформації загальної мети в завдання для потрібних ринків;

• тимчасового взаємозв'язку між метою довгострокового й короткострокового характеру;

• можливості перегляду при зміні умов;

• концентрації ресурсів і зусиль.

Успішна реалізація мети значною мірою залежить від організації процесу рішення завдань і планування проблем, функцій планування.

Процес планування

Процес планування складається з ряду етапів, що випливають один за одним.

Перший етап. Фірма проводить дослідження зовнішнього й внутрішнього середовища організації. Визначає головні компоненти організаційного середовища, виділяє ті з них, які дійсно мають значення для організації, проводить збір і відстеження інформації про ці компоненти, становить прогнози майбутнього стану середовища, робить оцінку реального положення фірми.

Другий етап. Фірма встановлює орієнтири своєї діяльності: бачення, місію, комплекс цілей. Іноді етап установлення цілей передує аналізу середовища.

Третій етап. Стратегічний аналіз. Фірма порівнює мети (бажані показники) і результати досліджень факторів зовнішнього й внутрішнього середовища (обмежуючих досягнення бажаних показників), визначає розрив між ними. За допомогою методів стратегічного аналізу формуються різні варіанти стратегії.

Четвертий етап. Виробляється вибір однієї з альтернативних стратегій й її пророблення.

П'ятий етап. Підготовляється остаточний стратегічний план діяльності фірми.

Шостий етап. Середньострокове планування. Готуються середньострокові плани й програми.

Сьомий етап. На основі стратегічного плану й результатів середньострокового планування фірма розробляє річні оперативні плани й проекти.

Восьмий і дев'ятий етапи, не будучи стадіями безпосереднього процесу планування, проте, визначають передумови для створення нових планів, які повинні враховувати:

• що організації вдалося зробити, реалізуючи свої плани;

• який розрив між плановими показниками й фактичним виконанням.

У цілому процес планування являє собою замкнутий цикл із прямій (від розробки стратегії до визначення оперативних планів до реалізації й контролю) і зворотної (від обліку результатів виконання до переформулювання плану) зв'язком.