- •Розділ 1
- •Контрольні завдання
- •2.1. Умови праці як соціально-економічна категорія
- •2.2. Класифікація факторів, які впливають на формування умов праці
- •Умови праці
- •Вплив умов праці
- •2.3. Система елементів умов праці
- •2.4. Класифікація умов праці на виробництві
- •2.5. Санітарні норми та їх застосування для аналізу і поліпшення умов праці
- •2.6. Атестація робочих місць за умовами праці
- •2.7. Оцінювання стану умов праці
- •Диференціація розміру доплат до тарифної ставки
- •2.8. Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3
- •Види шкідливих факторів
- •Стан запиленості на окремих виробництвах
- •Контрольні запитання
- •Стан умов та безпеки праці в україні по роках1
- •4.2. Виробничі травми та профзахворювання
- •4.3. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків і профзахворювань на виробництві
- •4.4. Причини травматизму
- •4.5. Методи аналізу травматизму
- •4.6. Визначення економічних наслідків виробничого травматизму та професійних захворювань
- •4.8. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •Контрольні запитання
- •Основи техніки безпеки
- •5.1. Поняття і завдання техніки безпеки
- •5.2. Технічний прогрес та безпека праці
- •5.3. Система стандартів безпеки праці
- •5.5. Система захисту працівників на виробництві
- •Розділ 6
- •6.1. Законодавчі акти, що регулюють охорону праці людини на виробництві
- •6.2. Державні нормативні акти з охорони праці
- •Державні нормативні акти з охорони праці залежно від сфери дії поділяються на міжгалузеві та галузеві.
- •Деякі міжгалузеві нормативні акти
- •6.3. Особливості охорони праці жінок і неповнолітніх
- •2. При переміщенні вантажу на візках або у контейнерах докладне зусилля не повинно перевищувати 10 кг.
- •3. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень конвеєра, стола, верстата тощо згідно з госТами 12.2.032-78 та 12.2.033-78.
- •2. Календарний вік визначається кількістю повних років, що відлічуються від дати народження.
- •3. У вагу вантажу включається вага тари й упаковки.
- •6.4. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •6.5. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •Розділ 7
- •7.1. Суть і завдання управління охороною праці. Концепція управління охороною праці
- •Загальні положення.
- •Державна політика управління охороною праці.
- •Реформування у сфері управління охороною праці.
- •7.2. Органи державного управління охороною праці: їх компетенції та повноваження
- •7.3. Державний нагляд та контроль за станом охорони праці в Україні
- •7.4. Профспілковий та громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •7.5. Організація наукових досліджень
- •Розділ 8
- •8.1. Суть, принципи організації та функціонування системи управління охороною праці на підприємстві
- •8.2. Організаційна структура управління охороною праці на виробництві
- •8.3. Форми та принципи контролю за охороною праці на підприємстві
- •Матриця безперервного контролю в суоп
- •8.4. Аналіз і оцінка стану охорони праці
- •8.5. Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці
- •9.1. Економічне і соціальне значення поліпшення умов та охорони праці в ринковій системі господарювання
- •9.2. Витрати підприємств на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці: визначення, класифікація й ефективність
- •Основні витрати на поліпшення умов та охорони праці на підприємстві1
- •9.3. Методика оцінки соціальної та економічної ефективності заходів щодо вдосконалення умов і охорони праці
- •4. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму δk4 встановлюється за формулою:
- •6. Зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови визначається за формулою:
- •9. Скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці розраховується за формулою:
- •Структура річної економії підприємства від поілпшення безпеки праці1
- •9.4. Економічне стимулювання поліпшення умов і охорони праці. Європейська модель економічного стимулювання охорони праці
- •2. Економічне стимулювання націлене на таке поліпшення виробничого середовища, яке виходить за межі вимог законодавства, що встановлює норми у цій галузі.
- •Контрольні запитання
- •Додаток 2
- •Додаток 3
- •Додаток 4 класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочому місці [7, с. 28]
- •Додаток 5 класи умов праці при дії неіонізуючих електромагнітних випромінювань (перевищення гдр, разів) [7, с. 33]
- •Класи умов праці при дії неіонізуючих електромагнітних випромінювань оптичного діапазону (лазерне та ультрафіолетове) [7, с. 33]
- •Додаток 7 класи умов праці залежно від параметрів світлового середовища виробничих приміщень [7, с. 35]
- •2 За наявності засобів для компенсації ультрафіолетової недостатності — клас 3.1.
- •Додаток 8 класи умов праці за показниками важкості трудового процесу [7, с. 36—38]
- •Додаток 9
- •Додаток 10 оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності [7, с. 44]
- •Додаток 11 критерії ощнки елементів умов праці1
- •Додаток 12
- •1. Стан умов праці
- •2. Пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах
9.1. Економічне і соціальне значення поліпшення умов та охорони праці в ринковій системі господарювання
Розглядаючи охорону праці в умовах ринкової економіки особливу увагу необхідно звернути на економічні аспекти охорони праці. Здійснення заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив як на економічні, так і на соціальні результати виробництва.
До позитивних економічних результатів впливу умов праці на людину слід віднести підвищення продуктивності праці, раціональне використання основних виробничих фондів. Сприятливі умови забезпечують піднесення продуктивності праці за рахунок як інтенсивних змін (скорочення витрат робочого часу на виробництво одиниці продукції), так і екстенсивних (збільшення ефективності використання робочого часу завдяки зниженню цілоденних втрат за тимчасовою непрацездатністю та виробничим травматизмом).
Зростання продуктивності праці супроводжується також досягненням високої якості виробленої продукції або послуг, а скорочення витрат робочого часу сприяє зменшенню собівартості продукції. За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15—20 %1. Так, нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці на 6—13 % та скорочує брак на 25 %. Раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21 %, а раціональне фарбування робочих приміщень — на 25%2.
Збільшення ефективного фонду робочого часу може бути досягнуто за рахунок скорочення тимчасової непрацездатності працівників унаслідок хвороб та виробничого травматизму. Втрати робочого часу внаслідок тимчасової непрацездатності на різних підприємствах різноманітні й становлять приблизно 2,5 % річного фонду робочого часу на підприємствах із сприятливими умовами праці і 5—10 % — на підприємствах з небезпечними та шкідливими умовами.
Поліпшення умов і впровадження заходів по забезпеченню безпеки праці скорочують плинність кадрів. За мотивами «важкі і несприятливі умови» звільняються в промисловості до 20 % усіх вивільнених, а в будівництві — понад 25 %.
Слід зазначити, що позитивні економічні результати тісно пов’язані як з особистими факторами (дієздатність, працездатність), так і з соціальними наслідками. Зростання продуктивності праці пов’язано зі скороченням цілоденних витрат робочого часу, зумовлених тимчасовою непрацездатністю, підвищенням використання робочого часу і продовженням періоду активної трудової діяльності.
Несприятливі умови призводять до зворотних результатів: різних форм та ступенів втомлюваності працівників, функціонального напруження організму. До негативних економічних результатів належать недоодержання додаткового продукту, затримка з уведенням нових фондів, непродуктивне споживання робочої сили, зниження продуктивності праці.
Крім того, слід звернути увагу на соціальні результати впливу умов праці на працівників. До позитивних соціальних результатів можна віднести: ступінь сприятливого впливу трудового процесу на здоров’я людини та розвиток її особистості, стан здоров’я, ставлення до праці, соціальну активність; максимальне задоволення однією з найвагоміших потреб людини — потребою в сприятливих умовах праці і безпосередньо пов’язаною з цим потребою у змістовній, творчій, високопродуктивній праці; зміцнення здоров’я.
Негативний соціальний результат включає зниження творчої активності, заінтересованості в праці, погіршення трудової дисципліни, зростання плинності кадрів унаслідок несприятливих умов праці.