Диференціально-діагностичний опитувальник е. А. Климова

Кожна людина надає більш менш чітко виражену перевагу певним видам діяльності, відповідних тому предмету праці, який їй є ближчим. Це відбувайся через перевагу певних інтересів і особистих схильностей. Комусь подобається працювати з технікою, і це йому легко дається, а хтось, навпаки, - від одного виду побутових приладів відчуває жах, зате його «коником» є спілкування. "Диференціально-діагностичний опитувач (ДДО) Е. А. Климова класифікує професії за предметом праці. Опитувальник може надати істотну допомогу у виявленні індивідуального надання переваги певним предметам праці (сферам діяльності), а, отже, - і певній групі професій.

Якщо задатися питанням: "А з чим же працюють представники різних професій"?, - і при цьому не акцентувати увагу на індивідуальних особливостях кожної професії, то усі можливі варіанти, згідно теорії відомого російського психолога Е. А. Климова, можна об'єднати в п'ять типів: з технікою, природою, людьми, зі знаковою системою, з художнім образом [17].

Інтерпретація результатів

Респондент вважає, що він може віднести себе до такого типу професій як артономічні професії ("Людина - Художній образ").

Традиційно праця представників професій - "людина - художній образ", а також область їх діяльності називають мистецтвом. У цьому, як і в слові "художник" (від старослов'янського "худог" - майстерний), утілилася оцінка особливостей майстерності таких фахівців. Художній образ - результат розумової, пізнавально-духовної і практичної діяльності людини.

Професії цього типу пов'язані:

1) із створенням, проектуванням, моделюванням художніх творів (художник, перукар, кондитер композитор...);

2) з відтворенням, виготовленням різних витворів мистецтва (ювелір, закрійник, реставратор, флоризм, актор...).

Схильності, переваги, виражені здібності:

· займатися художнім оздобленням;

· займатися художньою творчістю (живопис, скульптура, фотографія, кіно...);

· вигадувати (вірші, прозу та ін.);

· виступати на сцені;

· виготовляти своїми руками красиві речі;

· співати, грати на музичних інструментах.

Професійно важливі якості:

· яскрава уява;

· образне мислення;

· схильність до творчості;

· гнучкість почуттів;

· спеціальні здібності;

· розвиненість функціональних здібностей (слух, зір, мова, смак і тому подібне) [17].

Висновки

Підсумовуючи все вище сказане, можна зробити такі висновки:

Респондент:

• оптимістично налаштований;

• відкритий;

• прагне до лідерства;

• потребує постійного спілкування;

• здатний емоційно сильно не збуджуватись у ситуаційних умовах, придушувати емоційні реакції, самоконтролювати їх;

• не реагує на емоціогенні подразники;

• здатний проявляти «силу волі», яка виявляється в терплячості, наполегливості, самоконтролі, витримці (самовладанні), що зумовлюють стабільність ефективності діяльності;

• злегка проявляє тенденцію виглядати соціально схвалюваним і привабливішим;

• схильний до соціального, підприємницького та артистичного типу діяльності;

• віддає перевагу мистецтву та художній творчості.

З певною вірогідністю можна припустити, що у респондента має бути потенційний інтерес до домашнього господарства, педагогічної діяльності і мистецтва.

Оскільки респондент знаходиться перд проблемою вибору професії, то йому , ймовірно, можна рекомендувати наступні види діяльності і професії пов’язані з організаторською діяльністю, з діяльністю гуманістичної спрямованості з використанням творчого потенціалу особи: архітектор, юрист, менеджер, режисер, торговельний працівник, психолог, педагог, артист, репортер, журналіст.

В несприятливих умовах, за відсутності серйозних цілей, глибоких думок і творчої діяльності, з високою вірогідністю виробляються поверхневість і непостійність.

Для корекції поведінки в процесі виховання рекомендується орієнтуватися на наступні види психолого-педагогічної дії: «доказ» і «примус».