- •Філософія Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни
- •В. X. Арутюнов, м. М. Демченко, с. Л. Йосипенко, і. С. Кабика, о. О. Круш, в. М. Мішин, н. Я. Станілевич
- •1. Навчальна програма курсу філософії та тематичні завдання для самостійної роботи
- •1.1. Мета і завдання курсу
- •1.2. Бюджет часу
- •1.3. Тематичний план теоретичного (лекційного) курсу
- •1.3.2. Зміст модулів
- •Тема 1. Предмет філософії
- •Тема 2. Філософія Стародавнього світу
- •Тема 3. Філософія Середньовіччя
- •Тема 4. Філософія Нового часу
- •Тема 5. Німецька класична філософія
- •Тема 6. Історія філософії України
- •Тема 7. Тенденції розвитку сучасної філософії (XX cm.)
- •Тема 8. Проблема систематизації філософського знання
- •Тема 9. Онтологія
- •Тема 10. Гносеологія
- •Тема 11. Соціальна філософія і філософська антропологія
- •Тема 12. Філософія і методологія соціального і економічного пізнання
- •1.4. Тематичний план семінарських занять
- •1.4.1. Плани семінарських занять
- •Тема 1. Предмет філософії (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 2. Філософія Стародавнього світу (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 3. Філософія Середньовіччя (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 4. Філософія Нового часу (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 5. Німецька класична філософія (2 год.)
- •Література
- •Тема 6. Історія філософії України (4 год.)
- •Л ітература
- •Тема 7. Тенденції розвитку сучасної філософії (4 год.)
- •Л ітература
- •Тема 8. Проблеми систематизації філософського знання (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 9. Онтологія (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 10. Гносеологія (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 11. Соціальна філософія і філософська антропологія (4 год.)
- •Л ітература
- •Тема 12. Філософія і методологія соціального і економічного пізнання (2 год.)
- •Л ітература
- •1.5. Тематичний план завдань з срс (самостійної роботи студентів)
- •1.5.1. Зонд-тест з теми «предмет філософії»*
- •1.5.2. Експрес-тести Експрес-тест № 1 (Тема 1)
- •Експрес-тест № 10 (Тема 10)
- •1.5.3. Тест «100 філософських шкіл»
- •1.5.4. Тест «хто є хто» (сто імен філософів)
- •1.5.5. Завдання для складання частотного словника: 100 базових філософських понять*
- •1.5.6. Теми для написання рефератів
- •1.6. Основні вимоги до знань, умінь та навичок студентів
- •1.7. Система поточного та підсумкового контролю
- •1.7.1. Оцінка знань студентів за рейтинговою системою контролю
- •1.7.2. Нова система оцінок знань студентів
- •Вимоги до відповіді студента
- •Зразок екзаменаційного білета
- •1.7.3. Підсумковий тест (100 питань з 10 модулів) Експрес-тест (версія: «Так» — «Ні»)
- •Експрес-тест (аналітична версія)
- •Доповніть категорії «До пари» та визначте їх:
- •Тест «Що вам відомо про філософські школи?»
- •Тест «Структура філософського знання»
- •Хто є хто (перша версія)
- •Хто є хто? (друга версія)
- •Кому і до якого напряму філософії належать ці твердження?
- •Зробіть поділ понять:
- •Закінчення
- •1.8. Література Підручники, навчально-методичні посібники та довідкові видання
- •Першоджерела
- •2. Конспект лекцій з курсу філософії*
- •2.1. Тема 1. Предмет філософії
- •Конспективний виклад теми
- •1. Поняття філософії, її значення в системі вищої освіти
- •2. Поняття та типи світогляду
- •3. Предмет філософії та особливості філософського мислення
- •4. Основне питання, методи і функції філософії
- •Питання для самоконтролю
- •2.2. Тема 2. Філософія стародавнього світу
- •Конспективний виклад теми
- •1. Історія філософії як наука та принципи її періодизації
- •2. Історичні типи філософії
- •3. Давньоіндійська філософія
- •4. Філософія стародавнього Китаю
- •5. Антична філософія
- •Питання для самоконтролю
- •2.3. Тема 3. Філософія середньовіччя
- •Конспективний виклад теми
- •1. Загальна характеристика філософії Середньовіччя, основні етапи її розвитку
- •2. Основні напрями середньовічної філософії (номіналізм та реалізм)
- •3. Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження
- •4. Діалектика епохи Відродження
- •5. Натурфілософія епохи Відродження
- •6. Реформація, її ідеї
- •Питання для самоконтролю
- •2.4. Тема 4. Філософія нового часу (XVII—XVIII ст.)
- •Конспективний виклад теми
- •1. Історичні передумови появи філософії Нового часу та її загальна спрямованість
- •2. Характеристика діяльності основних філософів цієї епохи
- •3. Філософія Просвітництва та метафізичний матеріалізм
- •4. Французький матеріалізм XVIII ст.
- •Питання для самоконтролю
- •2.5. Тема 5. Німецька класична філософія
- •Конспективний виклад теми
- •1. Загальна характеристика епохи і необхідність розробки класичної німецької філософії
- •2. Теорія пізнання та етичні погляди і.Канта
- •3. Об’єктивний ідеалізм г. Гегеля. Діалектика та принципи історизму. Суперечність між методом та системою
- •4. Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії л. Фейєрбаха
- •5. Суб’єктивний ідеалізм та діалектика у філософії й. Фіхте
- •6. «Філософія тотожності» законів природи і мислення ф. Шеллінга
- •Питання для самоконтролю
- •2.6. Тема 6. Історія філософії України
- •Конспективний виклад теми
- •1. Особливості формування філософської думки в культурі Київської Русі. Філософські, етичні та соціально-політичні ідеї в поглядах Іларіона, Володимира Мономаха, Кирила Туровського та ін.
- •2. Києво-Могилянська академія, її просвітницький вплив на філософську думку українського, російського та інших народів
- •3. «Філософія серця» Григорія Сковороди
- •4. Проблема людини та нації у творчості Кирило-Мефодіївського товариства. Філософські погляди т. Шевченка
- •5. «Філософія серця» п. Юркевича та його ставлення до матеріалізму л. Фейєрбаха та м. Чернишевського
- •6. «Філософія серця» та її вплив на формування філософських концепцій в. Соловйова, м. Бердяєва, с. Франка, п. Флоренського, в. І. Вернадського
- •7. Філософські погляди і. Франка, Лесі Українки, м. Драгоманова, с. Подолинського, м. Грушевського та їх вплив на формування національної самосвідомості українського народу
- •Питання для самоконтролю
- •2.7. Тема 7. Тенденції розвитку сучасної філософії
- •Конспективний виклад теми
- •1. Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення
- •2. Діалектичний та історичний матеріалізм
- •3. Позитивізм і неопозитивізм
- •4. Філософія життя
- •5. Філософська антропологія
- •6. Герменевтика
- •7. Структуралізм
- •8. Екзистенціалізм
- •9. Неотомізм
- •10. Ірраціоналізм
- •11. Фрейдизм та неофрейдизм
- •Питання для самоконтролю
- •2.8. Тема 8. Проблема систематизації філософського знання
- •Конспективний виклад теми
- •1. Проблема систематизації основних галузей філософії
- •Систематизація основних галузей філософії*
- •2. Проблема структурування філософії
- •3. Принципи і основи побудови філософської теорії
- •4. Проблема систематизації законів і категорій філософії
- •Питання для самоконтролю
- •2.9. Тема 9. Онтологія
- •Конспективний виклад теми
- •1. Сутність, проблеми і основні форми буття
- •2. Буття матеріального. Сутність матерії
- •3. Основні форми існування матерії
- •4. Проблема єдності світу
- •5. Свідомість як відображення буття
- •6. Закони розвитку буття
- •Питання для самоконтролю
- •2.10. Тема 10. Гносеологія
- •Конспективний виклад теми
- •1. Природа і призначення процесу пізнання
- •2. Практика як основа і рушійна сила пізнання
- •3. Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його основні види
- •4. Поняття істини, її види, шляхи досягнення
- •5. Практика, як критерій істини, її абсолютний і відносний характер
- •6. Специфіка наукового пізнання
- •7. Поняття науки, її види і функції
- •8. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання
- •9. Форми і методи наукового пізнання. Особливості методів соціального дослідження
- •Наукове пізнання
- •Питання для самоконтролю
- •2.11. Тема 11. Соціальна філософія: філософська антропологія
- •Конспективний виклад теми
- •1. Поняття суспільства
- •2. Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства
- •3. Філософська антропологія про людину
- •4. Закони суспільства, їх характер і особливості
- •5. Соціально-філософський зміст категорії «суспільне виробництво»
- •6. Поняття суспільно-економічної формації та її структура
- •7. Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу
- •8. Суспільний прогрес, його критерії, типи та напрями розвитку
- •Питання для самоконтролю
- •2.12. Тема 12. Філософія і методологія соціального та економічного пізнання
- •Конспективний виклад теми
- •1. Методології та стилі мислення
- •2. Рівні методологій
- •3. Основні методи наукового пізнання
- •4. Економічна діяльність і мораль
- •5. Проблема гуманізації економічної освіти
- •Питання для самоконтролю
- •3. Питання для підготовки студентів до іспиту з філософії
- •VIII. Тест «Xто є хто» (Друга версія)
- •2. Конспект лекцій з курсу філософії
VIII. Тест «Xто є хто» (Друга версія)
№ п/п |
Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представників цього напряму чи школи |
Доба |
Країна, етнічна належність |
Напрям, течія, школа філософії |
Внесок у філософію |
211 |
? |
Античність |
Стародавня Греція |
Школа елеатів |
Розробки суб’єктивної діалектики, вчення про єдність буття, його багатоманітність, апорії про відсутність руху. |
212 |
? |
Античність |
Стародавня Греція, м. Стагіра |
Школа перипатетиків |
Вчення про матерію і форму, чотири першопричини, закони логіки і силогізми, форми політичного устрою. |
Продовження
№ п/п |
Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представників цього напряму чи школи |
Доба |
Країна, етнічна належність |
Напрям, течія, школа філософії |
Внесок у філософію |
213 |
? |
Ісламське відродження, ХІІ ст. |
Кордовський халіфат, арабський філософ |
Східний перипатетизм |
Вчення про зв’язок філософії Арістотеля з ісламською теологією, двоїсту істину, монопсихізм, еманацію божества. |
214 |
? |
Середньовіччя XI—ХІІ ст. |
Кордовський халіфат, Мароко, Єгипет, Палестина (єврейський мислитель) |
Східний перипатетизм |
Вчення про синтез відкриття й умогляд, раціональне тлумачення Біблії і Корану, біблійний креаціонізм, алегоричність Святого Письма |
215 |
? |
Ісламське Відродження Х—ХІ ст. |
Середня Азія |
Східний перипатетизм |
Вчення про універсалії, що існують до речей, в речах, після речей, класифікацію наук, еманацію божества, довічність матерії, про вплив природних умов на здоров’я людини |
216 |
? |
Пізньо-середньовічна схоластика |
Південна Італія, м. Акуїно; Франція, м. Париж |
Покатоличений арістотелізм, томізм |
Вчення про 5 доведень буття Бога, тлумачення людини як неповторного індивіда, безсмертну душу, гармонію віри і розуму, істин науки і богослов’я, філософію як служницю теології |
217 |
? |
Стародавня філософія |
Китай |
Стихійна діалектика, наївний матеріалізм |
Вчення про всезагальний закон «дао», неможливість діяти всупереч його, етичну норму «дао-де», східну традицію діалогу між вчителем і учнем |
218 |
? |
Раннє середньовіччя |
Римська імперія, Північна Африка |
Латинська патристика |
Вчення про антитезу церкви і держави, царства Бога і диявола, про віру як джерело прозріння, істинного знання |
Продовження
№ п/п |
Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представників цього напряму чи школи |
Доба |
Країна, етнічна належність |
Напрям, течія, школа філософії |
Внесок у філософію |
219 |
? |
Відродження |
Франція |
Скептицизм, гуманізм, антропоцентризм |
Вчення про суб’єктивний світ, світ людських почуттів і емоцій, об’єктивне «природне» тлумачення людини. Афористична форма філософствування: «Природа — найкращий вчитель», «Благорозуміння — краща доброчесність». |
220 |
? |
Відродження |
Італійський філософ |
Натурфілософія |
Вчення про геліоцентризм, натуралістичний пантеїзм, світову душу як принцип руху Всесвіту, основну одиницю буття монаду, субстанції, монаду монад (Бога), множинність світів |
221 |
? |
Новий час |
Нідерланди |
Пантеїзм |
Вчення про тотожність Бога і природи, три роди пізнання: чуттєвий, розуміння, інтуїція; модуси мислення і протяжність, свободу як зрозумілу необхідність, етику людини, що керується тільки розумом. |
222 |
? |
Доба німецької класичної філософії |
Німеччина |
Агностицизм |
Космогонічна гіпотеза, вчення про явища, що можна пізнати і «речі у собі», що принципово не можна пізнати, антиномії, апріорні форми пізнання, трансцендентну логіку, категоричний імператив |
223 |
? |
Просвітництво |
Франція |
Метафізичний матеріалізм |
Вчення про державу, громадянське суспільство, суспільний договір, приведення суспільного устрою у відповідність з розумом |
Продовження
№ п/п |
Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представників цього напряму чи школи |
Доба |
Країна, етнічна належність |
Напрям, течія, школа філософії |
Внесок у філософію |
224 |
? |
XIX ст. |
Німеччина Англія |
Діалектичний і історичний матеріалізм |
Вчення про суспільно-економічну формацію, приватну власність як основну причину відчуження праці, суспільну свідомість як відображення суспільного буття, філософію як засіб перебудови світу, людину як комплекс суспільних відносин, соціалістичну революцію |
225 |
? |
XIX ст. |
Німеччина |
Діалектичний і історичний матеріалізм |
Вчення про діалектику природи, класифікацію форм руху матерії і науки, походження приватної власності і держави |
226 |
? |
XIX ст., доба німецької класичної філософії |
Німеччина |
Антропологічний матеріалізм |
Вчення про філософію як науку, біологічну природу людини, детермінацію історії релігією, зв’язок «Я» і «Ти», метафізичну етику, умови досягнення людиною щастя через любов, релігію любові |
227 |
? |
Доба німецької класичної філософії |
Німеччина |
Об’єктивний ідеалізм |
Вчення про розвиток абсолютної ідеї через її інобуття (природу) до світового розуму. Система побудована на базі ідеалістичної діалектики за схемою: теза — антитеза, синтез |
228 |
? |
Кінець XIX ст. перша пол. XX ст. |
Україна, Росія, Франція, Німеччина |
Філософія життя, екзистенціалізм |
Вчення про людину на кордоні двох світів (тіла й душі), російську національну ідею, російський месіанізм, приреченість Росії на комунізм |
Продовження
№ п/п |
Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представників цього напряму чи школи |
Доба |
Країна, етнічна належність |
Напрям, течія, школа філософії |
Внесок у філософію |
229 |
? |
XIX ст. |
Росія, Індія, Англія |
Релігійна філософія, теософія |
Вчення про таємну доктрину, можливість безпосереднього пізнання Бога, єдину божественну сутність, універсальну релігію, толерантні відношення |
230 |
? |
Кінець XIX ст. — перша пол. ХХ ст. |
Росія, Україна, СРСР |
Позитивізм, філософський плюралізм |
Вчення про ноосферу, екологічні проблеми сучасності, наукознавство, методологію науки, сучасну картину світу, свободу наукової творчості, корисність усіх філософських систем |
231 |
? |
XX ст. |
Німеччина, США, Швейцарія |
Франкфуртська школа |
Вчення про «одновимірну людину», філософію визволення, молодь як головну революційну силу, «детонатор» революційного вибуху |
232 |
? |
Українське просвітництво |
Росія, Україна, український філософ |
Український кордоцентризм |
Вчення про 3 світи: 1) макрокосм, 2) мікрокосм, 3) світ символів (Біблія), серце як засіб істинного пізнання, «сродну працю», «горню республіку» як ідеал суспільного устрою |
233 |
? |
XX ст. |
СРСР, Росія |
Філософія історії |
Вчення про етногенез, культурогенез, суперетнос, «пасіонарний вибух», етнічну регенерацію, часові і просторові межі розвитку нації |
234 |
? |
XIX ст. |
Україна, Росія, український філософ |
Релігійна філософія |
Вчення про 4 світи: а) ноуменальний; б) «вічної правди», в) реальний; г) феноменальний. Розум виявляє загальне, а серце є основою унікальності. Істина стає духовним скарбом, коли вона лягає на серце. За цей скарб людина може боротися з обставинами й іншими людьми. Мораль у серці людини |
Продовження
№ п/п |
Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представників цього напряму чи школи |
Доба |
Країна, етнічна належність |
Напрям, течія, школа філософії |
Внесок у філософію |
235 |
? |
XX ст. |
Росія, Україна, Німеччина, Канада |
Філософія українського радикалізму |
Ірраціональне, містичне тлумачення нації, національної еліти. Людина — лише засіб, нація — мета |
236 |
? |
XX ст. |
Франція |
Екзистенціалізм |
Вчення про абсурдність людського буття, самогубство як засіб свободи вибору, свободу як можливість вибирати, відчуженість людини, її приреченість, бунт як реакцію на безвихідність |
237 |
? |
Новий час |
Франція |
Раціоналізм, дуалізм |
Вчення про метод сумніву, дедукцію, інтелектуальну інтуїцію, розум як вищу цінність, основу пізнання, поділ світу на духовний і матеріальний, людину як машину з кісток і м’язів |
238 |
? |
XX ст. |
Росія, Україна, Німеччина, український філософ |
Культурологія, екзистенціалізм |
Три джерела його філософії: а) класична онтологія (від Платона до Гегеля); б) неокантіанська феноменологія; в) містицизм; 4 категорії безпосереднього буття: повторення, стягнутість, сполученість, рух. Людина знаходиться на кордоні двох світів. Вивчав національні риси українського характеру (емоціональність, ліризм, сентименталізм), історію української і слов’янської філософії |
239 |
? |
Новий час |
Англія |
Сенсуалізм, англійське Просвітництво |
Вчення про первинні і вторинні якості матерії, існування істин першого і другого роду, натуральне право, яке складається з права на життя, власність, свободу. |
Продовження
№ п/п |
Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представників цього напряму чи школи |
Доба |
Країна, етнічна належність |
Напрям, течія, школа філософії |
Внесок у філософію |
240 |
? |
Новий час |
Англія |
Емпіризм |
Тлумачення людини як частини природи; істини як дзеркальної копії об’єкта пізнання; привидів роду, печери, театру, площі як перепонів на шляху пізнання. Розробив концепцію ідеальної держави, якою керують учені і немає експлуатації людини |
IX. Тест «Вибір правильної відповіді» (зайве вилучити, дати пояснення, чому це зроблено)
-
Августін визначав основою світу:
а) чотири стихії; б) Бога; в) матерію; г) ідею.
-
Для ренесансного світогляду був характерний:
a) космоцентризм; б) теоцентризм; в) гуманізм; г) антропоцентризм.
-
За Кантом, процес пізнання характеризується:
а) пасивністю суб’єкта; б) активністю суб’єкта; в) пізнаванням тільки світу явищ (феноменів); г) пізнаванням тільки світу сутностей (ноуменів).
-
Піфагор та його послідовники шукали першопричинні основи буття у:
а) речовинному субстракті світобудови; б) деяких ідеальних сутностях; в) у числах та їх комбінаціях; г) у незмінному конструктивно-розумовому принципі (пануючому «управлінському началі»).
-
За Демокрітом, основою буття є:
а) атоми; б) апейрон; в) порожнеча; г) форма.
-
Філософія екзистенціалізму в першу чергу зосереджується на проблемах:
а) абсурдності буття людини; б) свободи; в) людини на межі буття і небуття; г) творчої діяльності людини.
-
Елементами людського пізнання, згідно з ірраціоналізмом, є:
а) людський розсудок; б) воля; в) інтуїція; г) фантазія.
-
До основних принципів діалектики належать:
а) об’єктивності; б) розвитку; в) зв’язку, г) матеріальності.
-
До історичних типів відтворення населення належать:
а) архаїчний; б) середньовічний; в) традиційний; г) сучасний (раціональний).
-
До сфер суспільного життя відносяться:
а) матеріальна; б) духовна; в) біологічна; г) соціально-політична.
-
До форм наукового пізнання належать:
а) проблема; б) сумнів; в) гіпотеза; г) теорія.
-
До раціональних філософських систем належать:
а) позитивізм; б) діалектичний і історичний матеріалізм; в) екзистенціалізм; г) герменевтика.
-
До ірраціональних філософських систем належать:
а) діалектичний та історичний матеріалізм, б) екзистенціалізм; в) неотомізм; г) персоналізм.
-
До основних законів діалектики належать:
а) закон детермінації; б) закон заперечення заперечення; в) закон єдності і боротьби протилежностей; г) закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
-
Рівні структури свідомості поділяються на;
а) надсвідомість; б) підсвідомість; в) усвідомлення; г) самосвідомість.
-
Усвідомлення містить такі компоненти:
а) віру; б) цінності; в) знання; г) норми.
-
За відношенням до об’єкта можна виділити такі типи образів:
а) образ-знання; б) образ-проект, в) образ-химера; г) образ-цінність.
-
Згідно з фаталізмом перебіг історії залежить від:
а) людини, як біологічної істоти; б) факторів, що знаходяться поза людиною; в) від випадкового збігу обставин; г) від людини як соціальної особистості.
-
Згідно з волюнтаризмом перебіг історії залежить:
а) від кожної особистості; б) від великої особистості; в) від незалежних обставин; г) від природних циклів.
-
До універсальних зв’язків буття належать:
а) одиничне, загальне, особливе; б) явище і сутність; в) форма і зміст, г) діалектичні закономірності як форма зв’язку.
-
До зв’язків детермінації належать:
а) причинні зв’язки; б) необхідність і випадковість; в) можливість і дійсність; г) явище і сутність.
-
До структурних зв’язків належать:
а) частина і ціле; б) форма і зміст; в) одиничне і загальне; г) система, елемент, структура.
-
Юнг називає такі види колективного несвідомого:
а) дитина; б) батьки; в) дорослі; г) люди похилого віху.
-
За Аристотелем, існують такі форми правління державою:
а) монархія; б) аристократія; в) бюрократія; г) республіка.
-
За Печчеї, «новий гуманізм» складається з:
а) почуття національної ідеї; б) почуття глобальності; в) почуття справедливості; г) боротьби за свободу, відмови від будь-якого насильства.
-
Ідеалом буддійського способу життя є:
а) жебрацтво; б) помірне споживання, в) духовне самовдосконалення; г) матеріальна забезпеченість.
-
Ідеалом протестантського образу життя є:
а) відношення до праці як поклику; б) праця ремісника; в) накопичення грошей для поширення виробництва; г) накопичення грошей лише для збагачення.
-
Чи можна, за ісламською концепцією економічної діяльності, одержувати прибуток за рахунок:
а) торговельної діяльності; б) сільськогосподарської діяльності; в) лихварства; г) військових дій (данина).
-
Усі існуючі методи наукового пізнання можна поділити на:
а) філософські; б) загальнонаукові; в) специфічні, г) технологічні.
-
Чи включає структура феномену життя, за Шарденом, такі елементи:
а) переджиття; б) життя; в) смерть, г) наджиття.
X. Аналітичний тест (Хто автор цих висловів? Яку філософську ідею вони акумулюють? Що вони значать для сучасності?)
-
«Пізнай самого себе».
-
«Я знаю лише те, що я нічого не знаю».
-
«Усе тече, усе змінюється».
-
«Людина є мірою всіх речей — існування існуючих неіснування неіснуючих».
-
«Не можна двічі увійти в одну і ту ж річку».
-
«Одна й та ж думка і те про що думка існує».
-
«Немає нічого, окрім атомів і порожнечі».
-
«Знання — це пригадування» (анамнез).
-
«Вірю, тому що абсурдно».
-
«Вірю, щоб зрозуміти».
-
«Філософія є служницею богослов’я».
-
«Легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багатому увійти в царство Боже».
-
«Якщо Бога не було б, його слід було видумати».
-
«Мені довелося обмежити розум, щоб звільнити місце для віри».
-
«Бог багатому подібний фонтанові, що заповнює різні за обсягом посудини. Над фонтаном напис: «Нерівна усім рівність».
-
«Дій згідно з такою максимою, яка водночас може стати загальним законом».
-
«Кожен є предметом споживання для когось».
-
«Існувати, отже, бути сприйманим».
-
«Я мислю, отже, я існую».
-
«Немає суб’єкта без об’єкта, немає об’єкта без суб’єкта».
-
«Все дійсне є розумним, все розумне є дійсним».
-
«Якщо я йду назад, я з матеріалістами, якщо я йду вперед, я не з ними».
-
«Філософи лише по-різному пояснювали світ, але справа в тому, щоб змінити його».
-
«Природа є не що інше, як закам’яніле мислення».
-
«Немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчутті».
-
«Серце є скрижаль, на якому викарбований моральний закон».
-
«Людина живе остільки, оскільки вибирає».
-
«Чого не бажаєш собі, того не роби іншому».
-
«Що я можу знати? Що я повинен робити? На що я можу сподіватися? Що таке людина?»
-
«Як наслідок виконання професійного обов’язку багатство морально не тільки виправдане, але й приписане».
Зміст
Передмова 3
1. Навчальна програма курсу філософії та тематичні завдання для самостійної роботи 5