- •Філософія Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни
- •В. X. Арутюнов, м. М. Демченко, с. Л. Йосипенко, і. С. Кабика, о. О. Круш, в. М. Мішин, н. Я. Станілевич
- •1. Навчальна програма курсу філософії та тематичні завдання для самостійної роботи
- •1.1. Мета і завдання курсу
- •1.2. Бюджет часу
- •1.3. Тематичний план теоретичного (лекційного) курсу
- •1.3.2. Зміст модулів
- •Тема 1. Предмет філософії
- •Тема 2. Філософія Стародавнього світу
- •Тема 3. Філософія Середньовіччя
- •Тема 4. Філософія Нового часу
- •Тема 5. Німецька класична філософія
- •Тема 6. Історія філософії України
- •Тема 7. Тенденції розвитку сучасної філософії (XX cm.)
- •Тема 8. Проблема систематизації філософського знання
- •Тема 9. Онтологія
- •Тема 10. Гносеологія
- •Тема 11. Соціальна філософія і філософська антропологія
- •Тема 12. Філософія і методологія соціального і економічного пізнання
- •1.4. Тематичний план семінарських занять
- •1.4.1. Плани семінарських занять
- •Тема 1. Предмет філософії (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 2. Філософія Стародавнього світу (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 3. Філософія Середньовіччя (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 4. Філософія Нового часу (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 5. Німецька класична філософія (2 год.)
- •Література
- •Тема 6. Історія філософії України (4 год.)
- •Л ітература
- •Тема 7. Тенденції розвитку сучасної філософії (4 год.)
- •Л ітература
- •Тема 8. Проблеми систематизації філософського знання (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 9. Онтологія (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 10. Гносеологія (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 11. Соціальна філософія і філософська антропологія (4 год.)
- •Л ітература
- •Тема 12. Філософія і методологія соціального і економічного пізнання (2 год.)
- •Л ітература
- •1.5. Тематичний план завдань з срс (самостійної роботи студентів)
- •1.5.1. Зонд-тест з теми «предмет філософії»*
- •1.5.2. Експрес-тести Експрес-тест № 1 (Тема 1)
- •Експрес-тест № 10 (Тема 10)
- •1.5.3. Тест «100 філософських шкіл»
- •1.5.4. Тест «хто є хто» (сто імен філософів)
- •1.5.5. Завдання для складання частотного словника: 100 базових філософських понять*
- •1.5.6. Теми для написання рефератів
- •1.6. Основні вимоги до знань, умінь та навичок студентів
- •1.7. Система поточного та підсумкового контролю
- •1.7.1. Оцінка знань студентів за рейтинговою системою контролю
- •1.7.2. Нова система оцінок знань студентів
- •Вимоги до відповіді студента
- •Зразок екзаменаційного білета
- •1.7.3. Підсумковий тест (100 питань з 10 модулів) Експрес-тест (версія: «Так» — «Ні»)
- •Експрес-тест (аналітична версія)
- •Доповніть категорії «До пари» та визначте їх:
- •Тест «Що вам відомо про філософські школи?»
- •Тест «Структура філософського знання»
- •Хто є хто (перша версія)
- •Хто є хто? (друга версія)
- •Кому і до якого напряму філософії належать ці твердження?
- •Зробіть поділ понять:
- •Закінчення
- •1.8. Література Підручники, навчально-методичні посібники та довідкові видання
- •Першоджерела
- •2. Конспект лекцій з курсу філософії*
- •2.1. Тема 1. Предмет філософії
- •Конспективний виклад теми
- •1. Поняття філософії, її значення в системі вищої освіти
- •2. Поняття та типи світогляду
- •3. Предмет філософії та особливості філософського мислення
- •4. Основне питання, методи і функції філософії
- •Питання для самоконтролю
- •2.2. Тема 2. Філософія стародавнього світу
- •Конспективний виклад теми
- •1. Історія філософії як наука та принципи її періодизації
- •2. Історичні типи філософії
- •3. Давньоіндійська філософія
- •4. Філософія стародавнього Китаю
- •5. Антична філософія
- •Питання для самоконтролю
- •2.3. Тема 3. Філософія середньовіччя
- •Конспективний виклад теми
- •1. Загальна характеристика філософії Середньовіччя, основні етапи її розвитку
- •2. Основні напрями середньовічної філософії (номіналізм та реалізм)
- •3. Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження
- •4. Діалектика епохи Відродження
- •5. Натурфілософія епохи Відродження
- •6. Реформація, її ідеї
- •Питання для самоконтролю
- •2.4. Тема 4. Філософія нового часу (XVII—XVIII ст.)
- •Конспективний виклад теми
- •1. Історичні передумови появи філософії Нового часу та її загальна спрямованість
- •2. Характеристика діяльності основних філософів цієї епохи
- •3. Філософія Просвітництва та метафізичний матеріалізм
- •4. Французький матеріалізм XVIII ст.
- •Питання для самоконтролю
- •2.5. Тема 5. Німецька класична філософія
- •Конспективний виклад теми
- •1. Загальна характеристика епохи і необхідність розробки класичної німецької філософії
- •2. Теорія пізнання та етичні погляди і.Канта
- •3. Об’єктивний ідеалізм г. Гегеля. Діалектика та принципи історизму. Суперечність між методом та системою
- •4. Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії л. Фейєрбаха
- •5. Суб’єктивний ідеалізм та діалектика у філософії й. Фіхте
- •6. «Філософія тотожності» законів природи і мислення ф. Шеллінга
- •Питання для самоконтролю
- •2.6. Тема 6. Історія філософії України
- •Конспективний виклад теми
- •1. Особливості формування філософської думки в культурі Київської Русі. Філософські, етичні та соціально-політичні ідеї в поглядах Іларіона, Володимира Мономаха, Кирила Туровського та ін.
- •2. Києво-Могилянська академія, її просвітницький вплив на філософську думку українського, російського та інших народів
- •3. «Філософія серця» Григорія Сковороди
- •4. Проблема людини та нації у творчості Кирило-Мефодіївського товариства. Філософські погляди т. Шевченка
- •5. «Філософія серця» п. Юркевича та його ставлення до матеріалізму л. Фейєрбаха та м. Чернишевського
- •6. «Філософія серця» та її вплив на формування філософських концепцій в. Соловйова, м. Бердяєва, с. Франка, п. Флоренського, в. І. Вернадського
- •7. Філософські погляди і. Франка, Лесі Українки, м. Драгоманова, с. Подолинського, м. Грушевського та їх вплив на формування національної самосвідомості українського народу
- •Питання для самоконтролю
- •2.7. Тема 7. Тенденції розвитку сучасної філософії
- •Конспективний виклад теми
- •1. Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення
- •2. Діалектичний та історичний матеріалізм
- •3. Позитивізм і неопозитивізм
- •4. Філософія життя
- •5. Філософська антропологія
- •6. Герменевтика
- •7. Структуралізм
- •8. Екзистенціалізм
- •9. Неотомізм
- •10. Ірраціоналізм
- •11. Фрейдизм та неофрейдизм
- •Питання для самоконтролю
- •2.8. Тема 8. Проблема систематизації філософського знання
- •Конспективний виклад теми
- •1. Проблема систематизації основних галузей філософії
- •Систематизація основних галузей філософії*
- •2. Проблема структурування філософії
- •3. Принципи і основи побудови філософської теорії
- •4. Проблема систематизації законів і категорій філософії
- •Питання для самоконтролю
- •2.9. Тема 9. Онтологія
- •Конспективний виклад теми
- •1. Сутність, проблеми і основні форми буття
- •2. Буття матеріального. Сутність матерії
- •3. Основні форми існування матерії
- •4. Проблема єдності світу
- •5. Свідомість як відображення буття
- •6. Закони розвитку буття
- •Питання для самоконтролю
- •2.10. Тема 10. Гносеологія
- •Конспективний виклад теми
- •1. Природа і призначення процесу пізнання
- •2. Практика як основа і рушійна сила пізнання
- •3. Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його основні види
- •4. Поняття істини, її види, шляхи досягнення
- •5. Практика, як критерій істини, її абсолютний і відносний характер
- •6. Специфіка наукового пізнання
- •7. Поняття науки, її види і функції
- •8. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання
- •9. Форми і методи наукового пізнання. Особливості методів соціального дослідження
- •Наукове пізнання
- •Питання для самоконтролю
- •2.11. Тема 11. Соціальна філософія: філософська антропологія
- •Конспективний виклад теми
- •1. Поняття суспільства
- •2. Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства
- •3. Філософська антропологія про людину
- •4. Закони суспільства, їх характер і особливості
- •5. Соціально-філософський зміст категорії «суспільне виробництво»
- •6. Поняття суспільно-економічної формації та її структура
- •7. Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу
- •8. Суспільний прогрес, його критерії, типи та напрями розвитку
- •Питання для самоконтролю
- •2.12. Тема 12. Філософія і методологія соціального та економічного пізнання
- •Конспективний виклад теми
- •1. Методології та стилі мислення
- •2. Рівні методологій
- •3. Основні методи наукового пізнання
- •4. Економічна діяльність і мораль
- •5. Проблема гуманізації економічної освіти
- •Питання для самоконтролю
- •3. Питання для підготовки студентів до іспиту з філософії
- •VIII. Тест «Xто є хто» (Друга версія)
- •2. Конспект лекцій з курсу філософії
2.12. Тема 12. Філософія і методологія соціального та економічного пізнання
Вивчення цієї теми здійснюється за таким планом:
-
Методології та стилі мислення.
-
Рівні методологій.
-
Основні методи наукового пізнання.
-
Економічна діяльність і мораль.
-
Проблема гуманізації економічної освіти.
Конспективний виклад теми
1. Методології та стилі мислення
На кожному етапі розвитку наукових досліджень діє система усталених принципів мислення (парадигма) та певний стиль мислення, який треба враховувати. Для класичного періоду в мисленні були характерні наочність, механістичний підхід, метафізичне поняття істини (істина як вічна категорія виступає у двох формах— «Так» або «Ні»), раціоналізм — віра в пізнання істини за допомогою розуму, голий детермінізм, ігнорування випадковостей і т. ін. У сучасний період в стилі мислення превалює діалектичний підхід, сумісність перервного й неперервного, визнається принцип доповнюваності, багатозначність логічних термінів, альтернативний вибір тощо.
Для сучасного стилю мислення характерна подальша математизація наукового пізнання, зростання евристичної ролі принципів симетрії, принципів інваріантності (незмінності в групі перетворень), комп’ютеризації простоти (що найбільш просте, те й найбільш економне), посилення аналізу дискретних станів об’єктів, ієрархії рівнів їхньої будови, застосування методів моделювання, конструктивно-технологічних та системно-структурних підходів, перехід від вивчення наявної форми речей до відкриття можливих станів їх, від механістичного однолінійного розуміння причинно-наслідкових відношень до ймовірнісно-гіпотетичного опису дійсності (за законами нелінійної механіки), від однофакторних до багатофакторних функціональних зв’язків.
Стиль мислення певної епохи виражається не тільки через зазначені вище методи, формули, алгоритми, а й через таке поняття, як парадигма (грец. paradeigma — приклад, зразок для словозмінювання, за допомогою якого можна отримувати новий вислів). Цей термін активно використав американський історик і філософ Томас Кун, який написав книжку «Структура наукових революцій» (М., 1975). У ній він розглядає науку на певному етапі як вираз наперед усталеної парадигми, а революція в науці розглядається як розпад діючої парадигми і перехід до іншої.
Першими парадигмами в історії філософії були: «Світ — це єдине» (Парменід), «Людина — є міра усіх речей» (Протагор).
У новий час — «Знання — сила» (Ф. Бекон), «Мислити — значить існувати» (Р. Декарт), «Існувати — значить бунтувати» (А. Камю) та ін. Деякі з них перейшли в діючі гасла, стали девізом для сучасників, афоризмами. Наприклад, такий афоризм приписується Ф. Достоєвському: «Красота врятує світ». Тому ми можемо стверджувати, що парадигми мають велике моральне й мобілізуюче значення в творчій діяльності і їх можна порівняти з поняттям національного менталітету, зокрема з менталітетом української нації.
У радянський період діяли свої види парадигм типу: «Партія — наш керманич», «Комунізм — наше найближче світле майбутнє», «Економіка мусить бути економною» тощо.
Зараз ми будуємо самостійну, незалежну, демократично-правову державу Україну на базі ринкових відносин. Тому основною парадигмою в діяльності держави та її громадян має стати створення надійних і постійно діючих ринково-економічних відносин на базі різноманітності й рівноправності усіх форм власності, свободи виробника, його творчої ініціативи, на базі взаємного партнерства, справедливості і взаємовигоди, на соціальній базі «середнього класу».