21. Прочитайте зразки поезії нонсенсу (безглуздої поезії) е. Ліра. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:

1. Визначте жанрові ознаки поезії нонсенсу.

2. В чому, на вашу думку, виявляється зв`язок лімериків Е. Ліра з фольклорною традицією?

3. В чому полягає типологічна близькість нонсенсу та гротеску?

4. Що лежить в основі гротескної картини буття, створеної Е. Ліром?

5. Якою є оцінка людської природи в творах Е. Ліра?

6. Проти яких явищ дійсності спрямовані твори Е. Ліра? Чи присутній в них філософський аспект?

There was an Old Woman of Harrow, Who visited in a Wheel barrow,    And her servant before,    Knock'd loud at each door; To announce the Old Woman of Harrow.

There was an Old Woman named Towl Who went out to Sea with her Owl,    But the Owl was Sea-sick    And scream'd for Physic; Which sadly annoy'd Mistress Towl.

There dwelt an Old Woman Exeter, When visitors came it sore vexed her,    So for fear they should eat,    She lock'd up all the meat; This stingy Old Woman of Exeter.

There was an Old Woman of Croydon, To look young she affected the Hoyden,    And would jump and would skip,    Till she put out her hip; Alas poor Old Woman of Croydon.

22. Прочитайте уривок з ліричної драми п.Б. Шеллі «Звільнений Прометей». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:

1. Визначте жанрову своєрідність твору П.Б. Шеллі. Вкажіть жанрові ознаки ліричної драми.

2. Як конструюється хронотоп твору? Яке значення має просторова опозиція «небеса-земля»?

3. Визначте тему та провідні мотиви монологу Прометея. Яке значення має повторюваний мотив туги?

4. Визначте функції персоніфікованих сил природи.

5. Визначте пафос наведеного уривку. За допомогою яких художніх засобів він створюється?

6. Чому, на вашу думку, Прометея відносять до так званих «традиційних» образів?

Percy Bysshe Shelley

Prometheus Unbound

(excerpt)

Prometheus.

              1  Monarch of Gods and Dеmons, and all Spirits

              2But One, who throng those bright and rolling worlds

              3Which Thou and I alone of living things

              4Behold with sleepless eyes! regard this Earth

              5Made multitudinous with thy slaves, whom thou

              6Requitest for knee-worship, prayer, and praise,

              7And toil, and hecatombs of broken hearts,

              8With fear and self-contempt and barren hope.

              9Whilst me, who am thy foe, eyeless in hate,

            10Hast thou made reign and triumph, to thy scorn,

            11O'er mine own misery and thy vain revenge.

            12Three thousand years of sleep-unsheltered hours,

            13And moments aye divided by keen pangs

            14Till they seemed years, torture and solitude,

            15Scorn and despair,--these are mine empire:--

            16More glorious far than that which thou surveyest

            17From thine unenvied throne, O Mighty God!

            18Almighty, had I deigned to share the shame

            19Of thine ill tyranny, and hung not here

            20Nailed to this wall of eagle-baffling mountain,

            21Black, wintry, dead, unmeasured; without herb,

            22Insect, or beast, or shape or sound of life.

            23Ah me! alas, pain, pain ever, for ever!

            24  No change, no pause, no hope! Yet I endure.

            25I ask the Earth, have not the mountains felt?

            26I ask yon Heaven, the all-beholding Sun,

            27Has it not seen? The Sea, in storm or calm,

            28Heaven's ever-changing Shadow, spread below,

            29Have its deaf waves not heard my agony?

            30Ah me! alas, pain, pain ever, for ever!

            31  The crawling glaciers pierce me with the spears

            32Of their moon-freezing crystals, the bright chains

            33Eat with their burning cold into my bones.

            34Heaven's winged hound, polluting from thy lips

            35His beak in poison not his own, tears up

            36My heart; and shapeless sights come wandering by,

            37The ghastly people of the realm of dream,

            38Mocking me: and the Earthquake-fiends are charged

            39To wrench the rivets from my quivering wounds

            40When the rocks split and close again behind:

            41While from their loud abysses howling throng

            42The genii of the storm, urging the rage

            43Of whirlwind, and afflict me with keen hail.

            44And yet to me welcome is day and night,

            45Whether one breaks the hoar frost of the morn,

            46Or starry, dim, and slow, the other climbs

            47The leaden-coloured east; for then they lead

            48The wingless, crawling hours, one among whom

            49--As some dark Priest hales the reluctant victim--

            50Shall drag thee, cruel King, to kiss the blood

            51From these pale feet, which then might trample thee

            52If they disdained not such a prostrate slave.

            53Disdain! Ah no! I pity thee. What ruin

            54Will hunt thee undefended through wide Heaven!

            55How will thy soul, cloven to its depth with terror,

            56Gape like a hell within! I speak in grief,

            57Not exultation, for I hate no more,

            58As then ere misery made me wise. The curse

            59Once breathed on thee I would recall. Ye Mountains,

            60Whose many-voiced Echoes, through the mist

            61Of cataracts, flung the thunder of that spell!

            62Ye icy Springs, stagnant with wrinkling frost,

            63Which vibrated to hear me, and then crept

            64Shuddering through India! Thou serenest Air,

            65Through which the Sun walks burning without beams!

            66And ye swift Whirlwinds, who on poised wings

            67Hung mute and moveless o'er yon hushed abyss,

            68As thunder, louder than your own, made rock

            69The orbed world! If then my words had power,

            70Though I am changed so that aught evil wish

            71Is dead within; although no memory be

            72Of what is hate, let them not lose it now!

            73What was that curse? for ye all heard me speak.