- •Вступ до літературознавства
- •Плани семінарських та практичних занять з методичними вказівками
- •Готуючись до відповіді на питання № 1, необхідно:
- •2. Готуючись до відповіді на питання № 2, необхідно:
- •3. Готуючись до відповіді на питання № 3, необхідно:
- •4. Готуючись до відповіді на питання № 4, необхідно:
- •5. Готуючись до відповіді на питання № 5, необхідно:
- •6. Готуючись до відповіді на питання № 6, необхідно:
- •7. Готуючись до відповіді на питання № 7-10, необхідно:
- •8. Виконати у письмовій формі завдання для самостійної роботи (дивись пункт „Завдання для індивідуальної та самостійної роботи”).
- •1.Готуючись до відповіді на питання № 1, необхідно:
- •2.Готуючись до відповіді на питання № 2, необхідно:
- •3.Готуючись до відповіді на питання № 3, необхідно:
- •4. Виконати у письмовій формі завдання для індивідуальної та самостійної роботи (дивись пункт „Завдання для індивідуальної та самостійної роботи”).
- •3.Виконати у письмовій формі завдання для індивідуальної та самостійної роботи (дивись пункт „Завдання для індивідуальної та самостійної роботи”).
- •Допоміжний теоретичний матеріал для підготовки до семінарських занять
- •Тема. Роди й жанри літератури. До питання № 1.
- •До питаннь № 2, 3, 4.
- •Приклади.
- •До питання № 5.
- •До питання № 6.
- •До питання № 7. Великі епічні жанри: епопея, роман, роман-епопея.
- •Середній епічний жанр – повість.
- •Малі епічні жанри.
- •До питання № 8.
- •До питання № 9.
- •До питання № 10.
- •Допоміжний теоретичний матеріал Тема. Персонаж, засоби розкриття його характеру. До питання № 1.
- •До питання № 2.
- •До питання № 3.
- •Допоміжний теоретичний матеріал Тема. Форми та прийоми комічного. До питання № 1.
- •До питання № 2.
- •До питання № 3.
- •До питання № 4.
- •До питання № 5.
- •Довідковий матеріал
- •Завдання для модульного контролю ПеРший модульний контроль
- •1. Дати визначення, характеристику.
- •Другий модульний контроль
- •1. Дати визначення, характеристику
- •2. Визначте вид тропу, поетичної фігури, рими, розміру у запропонованих викладачем текстах (практичне завдання).
- •3. Тести на знання теорії літератури. Питання для підсумкового контролю
- •Самостійна та індивідуальна робота завдання для самостійного виконання до семінарського заняття „роди та жанри”.
- •Завдання для самостійного виконання до семінарського заняття „персонаж, засоби розкриття його характеру”. Завдання для самостійної роботи.
- •(Ф.С. Фіцджеральд, переклад м. Пінчевського). Індивідуальне завдання до семінарського заняття „персонаж, засоби розкриття його характеру”.
- •Завдання для самостійного виконання до семінарського заняття „комічне як естетична категорія”. Завдання для самостійної роботи.
- •2. Визначити форми та прийоми комічного.
- •Завдання для самостійного виконання до практичного заняття „тропи та фігури”.
- •Тексти, у яких треба виділити тропи та фігури.
- •Підсумкове індивідуальне завдання
- •Орієнтовний список термінів для диктантів та словника
- •Вимоги до оформлення словника.
- •Завдання для самостійного виконання підвищеної складності
- •4. Проаналізуйте вірш е.По „Дзвони”. Актуалізуйте знання, отримані на лекціях та семинарах (ключові терміни виділені жирним шрифтом). Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.
- •5. Проаналізуйте вірш е.По „Ельдорадо”. Актуалізуйте знання, отримані на лекціях та семинарах (ключові терміни виділені жирним шрифтом). Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.
- •7. Перекладіть, виділіть та визначте тропи та фігури, тип строфи та рими.
- •20. Прочитайте уривок з драми б. Шоу «Пігмаліон». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •21. Прочитайте зразки поезії нонсенсу (безглуздої поезії) е. Ліра. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •22. Прочитайте уривок з ліричної драми п.Б. Шеллі «Звільнений Прометей». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •23. Прочитайте «Оду західному вітру» п.Б. Шеллі. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •24. Прочитайте уривок з поеми Дж. Кітса «Гіперіон». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •25. Прочитайте вірш п.Б. Шеллі «Гімн Пана». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •26. Прочитайте уривок з роману Дж. Голсуорсі «Власник». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •27. Прочитайте уривок з роману т. Гарді «Тесс з роду д`Ербервіллів». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •28. Прочитайте уривок з трагедії в. Шекспіра «Гамлет». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •29. Прочитайте уривок з роману Дж. Остен «Почуття і чутливість». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •30. Прочитайте уривок з роману е. Бронте «Грозовий перевал». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •31. Прочитайте уривок з роману е. Бронте «Незнайомка з Вайлдфел-Холу». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •32. Прочитайте уривок з роману Дж. Фаулза «Вежа з чорного дерева». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •33. Прочитайте уривок з роману е. Хемінгуея «Фієста». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •34. Прочитайте уривок з роману г. Мелвілла «Мобі Дік, або Білий Кит». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •Тести для самоконтролю
- •Розподіл балів за видами роботи та формами контролю
- •Бібліографічний опис (використана та рекомендована література)
- •Додаток а хрестоматійний матеріал
- •Додаток б національна специфіка розвитку англійської літератури
До питання № 3.
Прийоми комічного.
За допомогою прийомів комічного створюються різні його форми.
Алогізм (з гр. а – частка заперечення, logismos – розум) – нелогічний, абсурдний вчинок чи вислів, які викликають сміх.
„Та за кожним випробуванням приходить винагорода. Коли після сніданку Том вирушив до школи, всі хлопці, яких він зустрічав дорогою, заздріли йому, бо тепер він мав між верхніми передніми зубами дірку й міг плювати крізь них зовсім по-новому, в дуже незвичний спосіб. Цікаві потяглися за ним, мов почет, і хлопець з глибоким порізом на пальці, що досі був оточений загальною шаною і захопленням, миттю втратив і своїх прихильників і недавню славу” (Марк Твен, переклад В. Митрофанова).
Те, що предметом справжньої заздрості стає дірка між зубами – абсурд.
„В носі човна поставили на спиртівку чайник, а самі відійшли на корму, вдаючи, ніби не звертаємо на нього уваги, й заходились виймати інші припаси.
На річці тільки таким способом можна добитися, щоб чайник закипів. Якщо він бачитиме, що ви дожидаєтесь чаю і нервуєтесь, він навіть не засичить ніколи. Треба відійти й почати їсти, неначе ви взагалі не збираєтесь пити чаю. І навіть не озирайтесь на нього...
А якщо ви дуже поспішаєте, добре ще й голосно говорити один до одного, що вам не потрібен ніякий чай і що ви й не думаєте його пити. Підійдіть ближче до чайника, щоб він міг вас чути, і гукайте звідти: „Мені чогось не хочеться чаю. А тобі, Джордже?”...Тоді чайник відразу збігає й гасить спиртівку” (Дж. К. Джером, переклад Ю. Лісняка, Р. Доценко).
Ставлення до чайника, як до живої істоти, – нелогічне, абсурдне, а отже створює комічну ситуацію.
„Джон Вагнер на два роки старіший від ветерана Род-Айленду і зроду спиртного в рот не брав, окрім... горілки”.
(Марк Твен. Переклад Р. Доценка).
Горілка теж спиртний напій і не може вважатися у цьому випадку виключенням.
Також яскравими прикладами алогізмів і типово англійського гумору є так звані „уеллерізми” (вислови Сема Уеллера з твору Ч. Діккенса „Посмертні нотатки Піквікського клубу”). „Викладай та хутчіш, як сказав батько синові, коли той проковтнув монету в один фартинг”. „Якщо ви цінуєте моє життя, не перекиньте мене, як сказав джентльмен візнику, коли той віз його на лобне місце”. „Чи варто було так мучитися, щоб дізнатися так мало, сказав хлопчик, дійшовши до кінця абетки”.
Каламбур (фр. Calembour) – гра слів, заснована на їхній багатозначності, подібності звучання чи омонімах.
„Про каламбури написано багато. У німецьких естетиках вони позначаються словом „Witz”. Та німецьке слово „Witz” ширше, аніж російське слово французького походження „каламбур” (calembour). Під „Witz” розуміється дотеп взагалі. Каламбур же є окремим, особливим випадком дотепу. Незважаючи на наявність значної кількості літератури, не можна сказати, що поняття каламбур остаточно визначене. Ібергорст в своїй книзі про комічне наводить вісім різних визначень каламбуру. Відтоді з'явилися спеціальні праці про дотеп і каламбури (Куно Фішера, Фрейда, Іоллеса), з'явилися загальні праці, в яких також даються визначення цього поняття” [24]. Наприклад: „When a son said that his ambition was to drive an army tank. His father said "I won't stand in your way”. (Коли син сказав, що мріє керувати танком, його батько відповів, що не буде стояти у нього на шляху). „The police officer had a fine time with the traffic violator Fine перекладається не лише як „гарний, чудовий”, але й як „штраф”. Оскільки тут говориться про поліцейського та правопорушника, стає зрозумілим комічний підтекст.
Карикатура (італ. caricature від лат. caricare – навантажувати, перебільшувати) – зображення персонажа у смішному вигляді через сильне перебільшення (гіперболізацію), виділення та загострення певної (частіше негативної) риси його зовнішності чи характеру. Створюючи карикатуру на якусь людину, художник визначає, що у її зовнішності найбільше кидається в очі (наприклад, великий ніс чи вуха) і на малюнку надає їм неправдоподібно великого розміру, у результаті виникає комічний ефект. Тим же шляхом іде й письменник, гіперболізуючи недолік, притаманний персонажу. Наприклад, карикатурною є скнарість Вольпоне („Вольпоне, або Лис” Б. Джонсона) , для якого гроші стали єдиною пристрастю, замінили усі загальнолюдські цінності; вона настільки ж неприродна і відразна, як і занадто великі, „слонячі” вуха на „портреті”, що намалював художник-карикатурист.
„Карикатура на явища фізичного порядку (великий ніс, товстий живіт, лисина) нічим не відрізняється від карикатури на явища духовного порядку, карикатури на характери” [24].
Різновидом карикатури є гіпербола. „У карикатурі перебільшується частина, у гіперболі — ціле. Гіпербола викликає сміх лише тоді, коли підкреслює негативні якості, а не позитивні. Це особливо виявляється в народному епосі” [24].
Прийомом створення комічного ефекту є також включення фарсових елементів в структуру оповіді (про фарс див. вище), алегорія, фантастика*, гротеск тощо.