- •Вступ до літературознавства
- •Плани семінарських та практичних занять з методичними вказівками
- •Готуючись до відповіді на питання № 1, необхідно:
- •2. Готуючись до відповіді на питання № 2, необхідно:
- •3. Готуючись до відповіді на питання № 3, необхідно:
- •4. Готуючись до відповіді на питання № 4, необхідно:
- •5. Готуючись до відповіді на питання № 5, необхідно:
- •6. Готуючись до відповіді на питання № 6, необхідно:
- •7. Готуючись до відповіді на питання № 7-10, необхідно:
- •8. Виконати у письмовій формі завдання для самостійної роботи (дивись пункт „Завдання для індивідуальної та самостійної роботи”).
- •1.Готуючись до відповіді на питання № 1, необхідно:
- •2.Готуючись до відповіді на питання № 2, необхідно:
- •3.Готуючись до відповіді на питання № 3, необхідно:
- •4. Виконати у письмовій формі завдання для індивідуальної та самостійної роботи (дивись пункт „Завдання для індивідуальної та самостійної роботи”).
- •3.Виконати у письмовій формі завдання для індивідуальної та самостійної роботи (дивись пункт „Завдання для індивідуальної та самостійної роботи”).
- •Допоміжний теоретичний матеріал для підготовки до семінарських занять
- •Тема. Роди й жанри літератури. До питання № 1.
- •До питаннь № 2, 3, 4.
- •Приклади.
- •До питання № 5.
- •До питання № 6.
- •До питання № 7. Великі епічні жанри: епопея, роман, роман-епопея.
- •Середній епічний жанр – повість.
- •Малі епічні жанри.
- •До питання № 8.
- •До питання № 9.
- •До питання № 10.
- •Допоміжний теоретичний матеріал Тема. Персонаж, засоби розкриття його характеру. До питання № 1.
- •До питання № 2.
- •До питання № 3.
- •Допоміжний теоретичний матеріал Тема. Форми та прийоми комічного. До питання № 1.
- •До питання № 2.
- •До питання № 3.
- •До питання № 4.
- •До питання № 5.
- •Довідковий матеріал
- •Завдання для модульного контролю ПеРший модульний контроль
- •1. Дати визначення, характеристику.
- •Другий модульний контроль
- •1. Дати визначення, характеристику
- •2. Визначте вид тропу, поетичної фігури, рими, розміру у запропонованих викладачем текстах (практичне завдання).
- •3. Тести на знання теорії літератури. Питання для підсумкового контролю
- •Самостійна та індивідуальна робота завдання для самостійного виконання до семінарського заняття „роди та жанри”.
- •Завдання для самостійного виконання до семінарського заняття „персонаж, засоби розкриття його характеру”. Завдання для самостійної роботи.
- •(Ф.С. Фіцджеральд, переклад м. Пінчевського). Індивідуальне завдання до семінарського заняття „персонаж, засоби розкриття його характеру”.
- •Завдання для самостійного виконання до семінарського заняття „комічне як естетична категорія”. Завдання для самостійної роботи.
- •2. Визначити форми та прийоми комічного.
- •Завдання для самостійного виконання до практичного заняття „тропи та фігури”.
- •Тексти, у яких треба виділити тропи та фігури.
- •Підсумкове індивідуальне завдання
- •Орієнтовний список термінів для диктантів та словника
- •Вимоги до оформлення словника.
- •Завдання для самостійного виконання підвищеної складності
- •4. Проаналізуйте вірш е.По „Дзвони”. Актуалізуйте знання, отримані на лекціях та семинарах (ключові терміни виділені жирним шрифтом). Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.
- •5. Проаналізуйте вірш е.По „Ельдорадо”. Актуалізуйте знання, отримані на лекціях та семинарах (ключові терміни виділені жирним шрифтом). Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.
- •7. Перекладіть, виділіть та визначте тропи та фігури, тип строфи та рими.
- •20. Прочитайте уривок з драми б. Шоу «Пігмаліон». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •21. Прочитайте зразки поезії нонсенсу (безглуздої поезії) е. Ліра. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •22. Прочитайте уривок з ліричної драми п.Б. Шеллі «Звільнений Прометей». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •23. Прочитайте «Оду західному вітру» п.Б. Шеллі. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •24. Прочитайте уривок з поеми Дж. Кітса «Гіперіон». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •25. Прочитайте вірш п.Б. Шеллі «Гімн Пана». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •26. Прочитайте уривок з роману Дж. Голсуорсі «Власник». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •27. Прочитайте уривок з роману т. Гарді «Тесс з роду д`Ербервіллів». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •28. Прочитайте уривок з трагедії в. Шекспіра «Гамлет». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •29. Прочитайте уривок з роману Дж. Остен «Почуття і чутливість». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •30. Прочитайте уривок з роману е. Бронте «Грозовий перевал». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •31. Прочитайте уривок з роману е. Бронте «Незнайомка з Вайлдфел-Холу». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •32. Прочитайте уривок з роману Дж. Фаулза «Вежа з чорного дерева». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •33. Прочитайте уривок з роману е. Хемінгуея «Фієста». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •34. Прочитайте уривок з роману г. Мелвілла «Мобі Дік, або Білий Кит». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •Тести для самоконтролю
- •Розподіл балів за видами роботи та формами контролю
- •Бібліографічний опис (використана та рекомендована література)
- •Додаток а хрестоматійний матеріал
- •Додаток б національна специфіка розвитку англійської літератури
До питання № 9.
Термін „лірика” з’явився та почав застосовуватися приблизно у ІІІ-ІІ ст. до н.е. Ліричні твори у давній Греції співались під музику. Грецьке віршування, засноване на особливостях мови – довгих та коротких голосних, що супроводжувалися підвищенням та пониженням тону, „лише умовно може бути відтворене сучасними європейськими мовами” [35, с.38].
Більшість ліричних жанрів виникли ще за часів античності, а потім зазнали суттєвої трансформації.
Ліричний вірш (лат. versus) нам добре відомий. У ньому виражені неповторні переживання ліричного героя.
Інші ліричні жанри можна за емоційною насиченістю, жанровою модальністю представити у порівняльній таблиці.
Ода (з грец. ode – пісня) – хвалебний вірш, який присвячений уславленню видатних подій (перемог) та осіб (правителів, воїнів, талановитих поетів тощо). На початку функціонування (за часів античності, напр., у Горація) цей жанр мав різноманітну тематику. Так, існувала анакреонтична ода*, сапфічна ода* тощо. „В добу Відродження і бароко в Європі поняття оди вживалося щодо патетичної лірики, яка була орієнтована на античні взірці” [17, с. 379]: оди італійця Л. Аріосто, французів П. Ронсара та Ж. дю Белле. За часів класицизму (XVII ст.) ода вважалася „високим жанром”, але починаючи з XVIII ст., в літературі романтизму* цей жанр уже був „пристосований” не лише для оспівування: з’явилися „псевдооди” („Ода зубному болю” Р.Бернса, соціально-критична „Ода авторам білля проти руйнівників верстатів” Дж. Байрона тощо). |
Сатира (з лат. satura – суміш) – віршований твір, мета якого – висміяти певні соціальні чи загальнолюдські недоліки. В епоху пізньої античності виникає жанр сатури, який зображує повсякденне життя простих людей. Сатури моралізаторського змісту пізніше трансформувалися в сатири. Талановитими сатириками античності були Луцилій, Ювенал, Лукіан та ін. Розвиток європейської сатири відбувається з урахуванням традицій сатири античної. Зразки цього жанру знаходимо у творчості вагантів*, класицистів (М. Реньє, Н. Буало), гуманістів* (С.Брант), представників бароко (С. Баталер), романтизму (О. Барб’є) тощо.
|
До жанру оди близькі також панегірик (грец. logos panegyrikos – похвальне слово на урочистих зборах) та дифірамб (грец. dithyambos – урочиста хорова пісня на честь богів). У сучасній європейській поезії означають величальні, похвальні вірші, присвячені якійсь особі чи події.
|
|
Мадригал (з італ. madrigale – пісня рідною мовою) – невеликий вірш комплементарного характеру, присвячений жінці. З’являється в епоху Відродження (Ф.Петрарка, Дж. Боккаччо). Представлений у творчості Дж. Маріно, Д.Донна, Г. Герберта.
|
Епіграма (грец. Epigramma – напис) – коротенький комічний, дотепний вірш, присвячений конкретній людині, написаний на випадок. Спочатку, в часи античності – напис на зброї воїна, статуях, культових предметах, надгробках (!) тощо. Брак місця вимагав від цього жанру лаконізму, виразності, афористичності, дидактизму. Основоположник – Симонід Кеоський, жанрова модель сформувалась у творчості Марціала. Епіграми були популярні за доби Відродження, у літературі бароко та класицизму (Ф. Малерб, Н. Буало, Ж. де Лафонтен, М. Опіц). Однак її розквіт відбувається в епоху Просвітництва. Г.Е.Лессінг вказує на дві основні риси епіграми: на початку вона створює ефект напруженого очікування, а у фіналі дає парадоксальний* висновок. Майстри епіграми: Вольтер, Ж.Ж. Руссо, А. Поуп, Ф. Клопшток, Ф. Міллер, Р. Бернс та ін. В процесі подальшого розвитку літературного процесу цей жанр поступово втрачає свою популярність.
|
Епітафія (з грец. epitaphios – надгробне слово) – коротенький віршований надпис на пам’ятникові. Цікаво, що спочатку епітафія сприймалася як різновид епіграми. Існує жартівлива (переважно сатирична) епітафія. Яскраві зразки такої епіграми знаходимо у творчості р. Бернса.
|
|
Елегія (походить від грец. слова – „очерет”, оскільки саме з очерету виготовляли флейти, під гру на яких співали відповідні твори) – у сучасному літературознавстві це вірш, сповнений настроями смутку та журби. Хоча в часи античності, коли цей жанр виник, він мав героїко-патріотичний, філософський зміст. Елегіями називали поезії, написані особливим розміром – елегійним двовіршем*. Однак, вже у Давньому Римі з’явилася любовна елегія, де інтимна тема поєднувалася з розпачливим настроєм. Європейська поезія успадкувала цю традицію: у літературі сентименталізму* (XVIII ст.) та романтизму (І п. XIX ст.) цей жанр набув великої популярності. Майстрами елегії вважають Е. Юнга, О. Голдсміта, Ф. Міллера, Й.В. Гете, Дж. Байрона та інш.
|
Гімн (грец. hymnos – хвала) – урочиста, радісна пісня. За часів античності гімни виконувались на честь богів, в добу Середньовіччя – на честь Христа, святих (духовні гімни). Пізніше зявивилися світські та державні гімни. До жанру гімна зверталися такі видатні майстри слова як Гете, Ф. Шіллер, Б. Шеллі, Новаліс та інш.
|
Також виділяють такі ліричні жанри як послання або епістола (вірш, який має конкретного адресата), пісня, що ж до стансів та сонетів, то сучасні літературознавці розглядають їх як строфічні, а не жанрові форми.