Перша опіумна війна (1840-1842)

Англійський флот був невеликий, але добре озброєний. У 1840 р. до нього приєдналась ескадра США. Китайський флот суттєво поступався англійському, армія була озброєна луками, списами, ґнотовими рушницями і не могла дати серйозного опору англійцям. Інтервенти блокували узбережжя і грабували населення міст. В цих умовах китайці прийняли рішення провести переговори. Англійці вимагали віддати Гонконг, відновити торгівлю, виплатити компенсацію за знищений опіум.

Лін Цесюя звинуватили в тому, що його вчинки призвели до початку бойових дій і переговори з англійцями продовжив Ци Шань - прибічник капітуляції. Він погодився заплатити 8 млн лянів контрибуції і віддати Гонконг, але таку угоду імператор відмовився підписувати.

Після невеликої перерви, у травні 1841 р., англійці отримали підкріплення і стали готуватися до штурму Кантона. Керівництво міста відкупилося від штурму сумою в 6 млн лянів, але англійці почали грабувати навколишні містечка і села. У цей час почав формуватися народний рух проти загарбників - загони партизанів (піньінтуани - загони утихомирення англійців), які наносили значний збиток агресорам. У серпні 1841 р. англійці отримали нове підкріплення і активізували військові дії, знов заблокувавши узбережжя та окупувавши порти Амой і Нінбо. Хід бойових дій показав, що китайське керівництво не мало ні плану, ні єдиного командування, ні достатніх для опору сил.

На початку 1842 р. англійці почали наступ у напрямі Шанхай - Нанкін, урядові війська були розбиті й Пекін пішов на переговори. 29 серпня 1842 р. був укладений Нанкінський договір, за умовами якого:

• відкрили для торгівлі порти Кантон, Амой, Нінбо, Фучжоу, Шанхай;

• створили систему відкритих портів, де іноземні купці мали право поселятися, вільно торгувати і т.д.;

• у довічне користування англійцям переданий Гонконг;

• ліквідована компанія Гунхан;

• мито на європейські товари становило 5 % їх вартості і змінювати його Китай не мав права;

• Китай мусив сплатити контрибуцію у 21 млн лянів.

Питання про опіум у статтях Нанкінського договору не поставало, проте ввезення наркотику в країну продовжувалося у ще більших масштабах, ніж раніше. З підписання Нанкінського договору почалася трансформація суверенного Китаю у напівколоніальну країну. У 1843 р. за доповненням до цієї угоди англійці отримали право екстериторіальності, право організовувати поселення (перші засновані в Шанхаї) і право «найбільшого сприяння». Це означало, що коли яка-небудь держава отримувала від Китаю пільги, вони автоматично поширювались на Англію. Незабаром аналогічні угоди підписали й інші держави: 1844 р. - США; 1844 р. - Франція; 1851 р. - Росія.

Підписання цих угод стало черговим кроком на шляху перетворення Китаю на напівколонію. З 1833 по 1852 р. кількість англійських товарів на китайському ринку зросла в 5 разів, що призвело до руйнування місцевого виробництва. Ввезення опіуму лише за десять років (1840-1950) збільшилось у 2,5 разу. Ріст цін на срібло привів до зубожіння народу. Податки виросли в 2,5-4 рази. 80 % землі знаходилося в поміщиків. Держава опинилася на межі банкрутства і соціального вибуху.

Таким чином, неповороткість традиційного адміністративного і господарського механізму, економічна незацікавленість правлячої династії в активних зв’язках із зовнішнім світом, неспроможність вести бойові дії проти добре озброєних сучасною зброєю англійських військ, поставили країну в невигідне становище перед активним, енергійним, напористим ворогом. Поразка Цинського Китаю в опіумній війні стала проявом кризи, яку переживала держава, а система нерівноправних договорів свідчила про новий етап його історії (період колоніалізму).