11. Макроекономічні тотожності. Схеми відтворення к.Маркса.

Макроекономічні тотожності – рівність між макроекономічними показниками. Макроекономічні тотожності є базовими тотожностями, тобто вони забезпечують економічну стабільність. Можемо виділити 2 рівні тотожностей: 1) тотожності, що стосуються основних макроекономічних показників. а) Сукупний дохід має = сукупним витратам. ВВП(доходи) = ВВП(витрати) б) сукупний попит = сукупній пропозиції в) пропозиція грошей має = вартості ВВП (М= КУР) г)заощадження населення має = інвестиціям в економіці S=I 2) тотожності , що забезпечує структурність, збалансованість економіки. Це є схеми відтворення К. Маркса, вони показують за яких умов буде забезпечуватися рівновага між 1 та 2 підрозділом за простого та розширеного відтворення. Просте відтворення:

І підрозділ – засобів виробництва (С+V+m=І C+ІІ C)

ІІ підрозділ засобів споживання (С+V+m=ІV+ІІm+IIV+IIm).

Для розширеного відтворення додаткова вартість розпадається на 2 складові: нагромадження; споживання:

1 підрозділ = I C+II C+Imn+ II mn

2 підрозділ = I V+II V+Imc+IImc

12. Національний продукт. Система національних рахунків. Ввп та методи його розрахунку.

Прийнятий у світі стандарт оцінки основних економічних показників країни містить такі макроекономічні показники; ВНП, ВВП, ЧНП, НД, ОД та ін.

Валовий національний продукт (ВНП) – вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених вітчизняними факторами виробництва за певний період (рік).

Розглянемо методику обчислення ВНП.

Кінцеві товари та додана вартість. ВНП складається з вартості кінцевих товарів і послуг. Те, що товари і послуги саме кінцеві, наголошується навмисне, аби впевнитися, що одні й ті самі товари не включають в обчислення ВНП двічі. Наприклад, не бажано враховувати у ВНП повну ціну екскаватора, а потім додавати ще й вартість шин, проданих виробнику екскаватора. Комплектуючі частини екскаватора, які продаються його виробнику, називаються проміжними товарами і їхня вартість у ВНП не включається. Пшениця, з якої випікають хліб, – теж проміжний товар. Лише вартість випеченого хліба враховується як частина ВНП, але вартість пшениці, проданої мірошнику, і вартість борошна, проданого пекарю, не враховуються.

На практиці цього уникають внаслідок врахування лише доданої вартості. На кожній стадії виробництва товару лише додана до нього вартість враховується як частина ВНП.

Додана вартість – це вартість, яка створена в процесі виробництва на даному підприємстві і визначає його реальний внесок у вартість конкретного продукту. Додана вартість включає заробітну плату, прибуток, амортизацію.

Додана вартість визначається як різниця між виручкою від реалізації і вартістю матеріальних витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Існує два методи обчислення ВНП: за витратами на виробництво товарів і послуг в країні та за доходами, отриманими в результаті виробництва товарів і послуг.

Обчислення ВНП за витратами:

ВНП=С+Ig+G+Xn

де С – витрати на споживання, що включають витрати домашніх господарств на різні види товарів та послуг (предмети довгострокового споживання);

Іg – валові приватні інвестиції, що складаються з: інвестицій на заміщення капіталу, який був зношений у процесі виробництва протягом року (амортизація); чистих інвестицій (чистого приросту обсягів основного капіталу). За натуральною формою – це будівництво, машини, устаткування та ін.; G – державні витрати, що об'єднують усі витрати держави, які йдуть безпосередньо на виробництво товарів та послуг;

Хп =Х-М – чистий експорт – різниця між обсягами експорту (X) та імпорту (М).

Урядові трансфертні платежі не включаються у ВНП, тому що вони не відображають зростання поточного виробництва.

Урядові трансфертні платежі – державні виплати індивідам, які не обумовлюються безпосередньою їхньою участю в суспільному виробництві. Вони мають задовольняти певний вид потреб. Оскільки трансферти не призначені для купівлі державою поточних товарів та послуг, вони не враховуються при обчисленні ВНП.

До урядових трансфертів належать:

– допомога безробітним;

– пенсії ветеранам;

– допомога малозабезпеченим.

Обчислення ВНП за доходами:

ВНП = W + R + і + р + А + Пн,

де W – заробітна плата – гарантована винагорода за працю найманих робітників і службовців;

R – рента – доходи, які отримують домашні господарства за здані в оренду землі, приміщення та ін;

i – проценти – доходи від грошового капіталу, заощаджуваного домашніми господарствами;

р – прибуток, який отримують власники одноосібних господарств, товариств та корпорацій (дивіденди + нерозподілений прибуток);

А – амортизація – грошовий еквівалент знецінення основного капіталу за рік;

Пн – непрямі податки, які встановлюються в цінах товарів та послуг, їхній розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів (акцизи, мито, податок на додану вартість).

Валовий внутрішній продукт (ВВП) включає продукцію та послуги, які вироблені резидентами країни протягом певного часу (року):

ВВП = ВНП – Хп,

де Хп – чистий експорт. Резидентами є:

– юридичні особи країни з місцезнаходженням у цій країні;

– фізичні особи країни з постійним місцем проживання в цій країні;

– закордонні філіали і представництва резидентів країни.

Чистий національний продукт (ЧНП) – це валовий національний продукт, з якого вилучено вартість засобів виробництва, зношених у процесі виготовлення продукції (амортизаційні відрахування):

ЧНП = ВНП-А,

д е А – амортизація.

Національний доход (НД) – доход, який визначається шляхом вилучення з вартості чистого національного продукту непрямих податків,

НД= ЧНП-Пн,

де Пн – непрямі податки.

Національний доход – сума факторних доходів від праці, землі і капіталу за рік:

НД= W+R+і+р,

де W – заробітна плата;

R – рента;

i – процент;

р – прибуток.

Особистий доход (ОД) – доход, отриманий приватними особами, який розподіляється на споживання, заощадження і виплату податків.

Доход кінцевого користування – частина особистого доходу, яка залишається після сплати індивідуальних податків. Доход кінцевого використання розподіляється на споживання і заощадження.

Система національних рахунків – це прийнятий міжнародний стандарт оцінки основних економічних показників країни.

Валовий внутрішній продукт – це ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених на території даної країни протягом певного періоду. Це означає, що:

а) до складу ВВП включаються лише кінцеві товари і послуги для населення, інвестиційні товари для підприємств ( верстати, обладнання ),

однак не включаються предмети праці, що підлягають подальшій переробці. Кінцевими вважаються товари, що надходять на споживання населення, а також капітальні блага для підприємницького сектора.

б) за вартісною формою ВВП складається із суми доданих вартостей товарів і послуг на кожному етапі виготовлення продукції.

Додана вартість – це ринкова ціна обсягу продукції виробленої підприємством за винятком вартості спожитих сировини і матеріалів.

3. До складу ВВП не включаються фінансові операції та повторний перепродаж товарів, які раніше були враховані у складі ВВП попередніх років.

4. ВВП відрізняється від валового національного продукту (ВНП) на величину чистих факторних доходів – ЧФД. ЧФД – це різниця між зарплатою, прибутком та іншими доходами отриманими суб’єктами даної країни за кордоном, мінус такі ж доходи отримані суб’єктами інших країн на території даної держави.

ВВП=ВНП-ЧФТ

5. ВВП може бути обчислений двома методами:

а) за потоком витрат, тобто обсяг ВВП визначається сукупністю придбаних товарів і послуг домашніми господарствами, підприємствами, державними органами ті іноземцями;

б) за потоком доходів отриманих в наслідок виробництва і реалізації товарів і послуг.

6. Розрізняють номінальний і реальний ВВП.

Номінальний ВВП – це обсяг виробництва обчислений у фактично діючих цінах

Реальний ВВП – обчислюється у порівняних цінах. Тому номінальний ВВП дорівнює реальному, помноженому на індекс зміни цін.

Національний доход та його розподіл

Національний доход – це зароблений доход всіма власниками факторів виробництва. Він являє собою частину ВВП і кількісно складається із зарплати, прибутку, ренти, та процента (первинні доходи). Причому зарплата і прибуток вважаються доходами від економічної діяльності, оскільки належать особистому фактору виробництва, тобто робочій силі у формі праці або підприємливості.

Процент і рента – це доходи від власності на капітал, нерухомість та природні ресурси.