9. Економічна система: її сутність та структурні елементи.

Система – сукупність взаємоповязаних і розміщених у певному порядку елементів певного цілісного утворення. Кожна система має такі риси: цілісність, загальна мета, саморух, упорядкованість, стійкість, самоорганізація.

Економіка – багатовимірна система що має багато елементів, що взаємодіють і взаємоповязані. Кожна система має закони розвитку. Різні вчені по різному визначають ек системи:

1)Марксиський підхід( формаційний) складається з базису і надбудови, що утворюють соц ек формацію. Соц ек формація – ек система на певному етапі розвитку. Базис – спосіб в-ва ( діалектичний взаємозвязок продуктивних сил і взаємовідносин). Надбудова- підпорядкована базису, включає політику, ідеологію мораль, традиції. Визначають первісно общиний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний та комуністичний способи в-ва. Головним ядром кожного способу в-ва є панівна форма власності, саме тому розвиток є послідовною зміною одного способу в-ва іншим

2)Цивілізаційни підхід – базується на таких методологічних принципах: а) пізнання системи в єдності ек та соц культур елементів. Б) посилення ролі людського фактору у суспільному розвитку. В) природно еволюційна поступальність істор процесу.

В центрі цивілізації стоїть людина( її потреби- повна ціність цього підходу), потім сусп ціності людства ( право на життя. Свобода творчості, право на само вираження), і національні елементи цивілізації ( економічні, соц, куль, політ, релігійні) . Представники цього підходу виділяють такі етапи : аграрне суспільство( ек розвиток відбувається завдяки зовнішнім силам), індустріальне (внутрішній мотор розвитку у формі підприємницької діяльності), постіндустріальне (основні моменти розвитку : наука, інформація).

10. Кредитна система країни. Банки. Центральний банк та його функції.

Банк – це фінансова установа, яка акумулює тимчасово вільні грошові кошти( вклади), надає їх у тимчасове користування у формі кредиту(позики), виступає посередником у взаємних платежах і розрахунках між підприємствами, установами або конкретними особами, регулює грошовий обіг у країні, включаючи випуск нових грошей.

Усі банки як фінансові установи організаційно і функціонально упорядковані в Банківську систему – сукупність різних видів національних банків і кредитних установ, що діють у межах грошово-кредитного механізму. Банківська система країни включає: центральний банк; комерційні банки, у тому числі: ощадні, інвестиційні, іпотечні та інші спеціалізовані банки. Кожний елемент банківської системи відіграє важливу роль у життєзабезпеченні ринкової системи. Основне призначення банків – посередництво в переміщенні грошових засобів від кредиторів до позичальників і від продавців до покупців грошових ресурсів.

Мета комерційних банків – одержання прибутку. Вони мають, як правило, універсальний характер, створюються у формі пайових або акціонерних. Акціонерні можуть бути відкритого і

закритого типів.

Діяльність комерційних банків спрямовано на отримання прибутку. Банківський прибуток являє собою різницю між процентами на вкладений капітал і виплатою процентів за позикою

Фінансово-кредитні встанови є фінансово-кредитними посередникамі. Фінансовий посередник – це господарюючий суб’єкт, який перерозподіляє фінансові ресурси шляхом проведення операцій з грошима або цінними паперамі. До таких суб’єктів належать : банки, інвестиційні компанії, страхові пенсійні фонді, довірчі товаріства, торгівці цінними паперамі та інші.

Банки акумулюють кошті та інші цінності ( золоті запаси, цінні папері ), надають кредіті, здійснюють грошові розрахунки між суб’єктами господарювання, віпуськають в обіг цінні папері, проводять операції із дорогоцінними металамі і валютою. Центральні та головні банки кожної країни наділені правом віпуськаті в обіг гроші ( проводіті їх емісію). У Україні таким є НБУ.

_Інвестиційні компанії та інвестиційні фонді акумулюють кошті пріватніх осіб або компаній, віпуськаючи власні цінні папері. Отримані кошті сморід з метою одержання прибутків вкладають в акції чи облігації інших компаній, стають їх інвесторами. У Україні такі компанії та фонді в процесі приватизації здійснювали також обмін приватизаційних сертифікатів в акції роздержавленіх підприємств.

Трастові (довірчі) товаріства здійснюють управління майном пріватніх осіб або підприємств. Сморід укладають кошті клієнтів ( за їхнім дорученням ) у цінні папері, продаючи одні та купуючи інші з метою одержання прибутків.

Страхові компанії надають можливість домогосподарствам і фірмам знізіті різік через продажів особлівіх контрактів - страховіх полісів. Страховій бізнес ґрунтується на природному прагненні людіні убезпечиті собі і свою власність від різних непередбачуваніх ситуацій. Такі встанови акумулюють страхові внеські громадян та організацій з умовою, що в разі відважна смороду сплатять постраждалому зазначену торбу.

Пенсійні фонді акумулюють цільові внеські громадян для збільшення їхньої майбутньої пенсії. Діяльність цих також дещо подібна до страхового бізнесу.На залучені кошті фонді купують цінні папері, надають кредіті з метою одержання прібутку.

Ощадні встанови залучають порівняно не великі заощадження багатьох громадян. Акумульовані кошті ці встанови розміщують в інших рінковіх організаціях, щоб одержаті прібуток.

Брокерські фірми - це посередникі між продавцямі та покупцямі цінних паперів на біржі. Крім того сморід надають клієнтам додаткові послуги, зокрема у вигляді інформації про кон’юнктуру рінку, рекламу худо.