- •1. Альтернативні теорії цінності товарів
- •2. Валовий дохід підприємства. Прибуток і його суть, структура прибутку.
- •3. Витрати підприємства. Економічні витрати та їх специфіка. Альтернативні витрати.
- •4. Власність як економічна категорія: типи, форми власності. Тенденції розвитку відносин власності.
- •5. Гроші та їх суттєві риси. Специфіка вартості грошей. Еволюція грошей та їх функції.
- •6. Грошовий обіг та його закони. Інфляція, її суть і причини.
- •7. Державне регулювання економікою.
- •8. Зародження і розвиток політекономії: основні школи і течії. Предмет політичної економії та методи економічних досліджень.
- •9. Економічна система: її сутність та структурні елементи.
- •10. Кредитна система країни. Банки. Центральний банк та його функції.
- •11. Макроекономічні тотожності. Схеми відтворення к.Маркса.
- •12. Національний продукт. Система національних рахунків. Ввп та методи його розрахунку.
- •13. Перетворення грошей у капітал. Загальна формула руху капіталу.
- •14. Податкова система країни.
- •15. Позичковий капітал. Позичковий процент і його джерела. Динаміка позичкового процента. Кредит. Форми кредиту.
- •16. Постійні і змінні витрати. Валові, середні і граничні витрати. Собівартість, її структура і значення. Мінімізація витрат.
- •17. Ринкова рівновага.
- •18. Ринок, його сутність та функції. Умови ефективного функціонування ринку.
- •19. Ринок. Класифікація ринків за різними ознаками.
- •20. Ринок. Попит і його фактори. Пропозиція. Закони попиту і пропозиції. Цінова еластичність попиту і пропозиції.
- •21. Робоча сила, її вартість та споживча вартість. Заробітна плата як категорія розвинутого товарного виробництва.
- •22. Суспільний процес виробництва і його основні фактори.
- •23. Сутність аграрних відносин. Земельна рента: абсолютна й диференціальна. Визначення земельної ренти, її джерел. Ціна землі.
- •24. Товар та його властивості.
- •25. Товарне виробництво і його роль у розвитку суспільного виробництва.
- •26. Циклічність економічного зростання. Фази циклу. Види циклу.
2. Валовий дохід підприємства. Прибуток і його суть, структура прибутку.
Згідно даного закону, валові доходи – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
Поняття "Валові доходи" не є аналогічними доходам від реалізації та позареалізаційних операцій. Тому балансовий прибуток і прибуток за декларацією про прибуток підприємства є різними величинами.
Ще зовсім нещодавно для обліку валових доходів застосовувалися спеціальні рахунки бухгалтерського обліку, проте зараз облік даних категорій не є визначеним чинним законодавством, тобто проводиться у довільній формі. Бухгалтер для того, щоб визначити які суми можна віднести до валових доходів та скласти декларацію повинен використовувати журнали-ордери та первинні документи.
Облік доходів підприємства проводиться на субрахунках сьомого класу плану рахунків бухгалтерського обліку.
Прибуток – узагальнений показник, що характеризує ефективність діяльності підприємства. За своєю економічною природою прибуток виступає як частина вартості додаткового продукту, створеного працею ділянок виробництва. У показнику прибутку відбивається обсяг реалізації продукції, ефективність використання підприємством наявних матеріальних, трудових і фінансових ресурсів тощо.
Балансований прибуток підприємства (фірми) являє собою суму прибутків і збитків від реалізації товарної продукції, результатів іншої реалізації та позареалізаційної діяльності.
Прибуток від реалізації товарної продукції включає залишки нереалізованої продукції на початок року: випуск товарної продукції за рік: реалізацію товарної продукції за рік; залишки нереалізованої продукції на кінець року. Прибуток від реалізації товарної продукції, виконаних інших робіт і послуг є базою як для розрахунків з бюджетом так і для створення фондів економічного стимулювання.
Поряд з прибутком від реалізації товарної продукції на розмір балансового прибутку впливають результати іншої реалізації та позареалізаційної діяльності (може бути зростання або збиток). Збитки пов’язані із застосуванням економічних санкцій (штрафи, пені, неустойки) за невиконання зобов’язань щодо поставок: за несвоєчасну сплату поставленої продукції, робіт і послуг: порушення порядку затвердження або застосування цін і тарифів; реалізацію продукції, виготовленої з відступом від стандартів, технічних умов, порушення умов перевезень з усіх видів транспорту та інші.
Таким чином загальний прибуток складається з трьох частин:
П3=Пт+Пр+Пв,
де П3 – загальний прибуток підприємства:
Пт – прибуток, отриманий від реалізації товарної продукції (це різниця між оптовою ціною підприємства й собівартістю);
Пр – прибуток від іншої реалізації, надання підприємствам послуг і виконання додаткових робіт;
Пв – прибуток від позареалізаційних фінансових результатів (сюди входять доходи та збитки від списаних металовиробів, штрафи, пені, неустойки, збитки від стихійного лиха тощо).
Слід розрізняти валовий доход і розрахунковий доход.
Валовий (загальний) доход – це вся сума доходу підприємства до зроблених відрахувань. Насамперед з нього відраховують суми на сплату боргових зобов’язань; відсотки за кредит, орендну плату за користування чужою землею та ін. Далі здійснюються такі відрахування: податки в загальнодержавній бюджет і в бюджети місцевих органів, відомим організаціям, виплати штрафів і неустойок тощо.
Залишком такого розподілу є чистий прибуток, який надходить на задоволення різних виробничих і соціальних потреб: а) нагромадження (розширення виробництва); б) екологічні витрати; в) підготовку і підвищення кваліфікації кадрів; г) соціальні фонди; д) особистий доход підприємства.
Валовий доход і прибуток утворюють матеріальну основу для погодження економічних інтересів суспільства, трудового колективу й окремих працівників, сприяють підвищенню їхньої заінтересованості у зростанні ефективності виробництва.
Ознак про ефективність виробництва лише за масою прибутку судити не можна. Її більшою мірою характеризує норма прибутку та рівень рентабельності.
Норма прибутку – відношення маси прибутку до повної собівартості продукції, виражене у відсотках.
П=,
де П – норма прибутку;
П – маса прибутку;
С – собівартість продукції.
Рентабельність як економічна категорія тісно пов’язана з категорією прибутку. Вони є різними сторонами економічних відносин. Якщо в прибутку відображаються відносини щодо створення та розподілу частини чистого доходу, то рентабельність характеризує відносини між підприємством і державного з приводу раціональності використання виробничих фондів та участі кожного підприємства у створенні й розподілі тієї частини чистого доходу, яка набуває форми прибутку.