7.Потік насичення. Методи вивчення потоків насичення напрямків руху на перехрестях

1. Потоком насичення називають максимально можливу інтенсивність транспортного потоку через перехрестя при роз'їзді на дозволяючий сигнал світлофора нескінченно довгої черги транспортних засобів.

2.Поток насыщения можно определить экспериментальным и теоретическим путём

Потоки насичення розраховуються окремо для кожного напрямку руху транспортних потоків на перехресті. Оскільки перехрестя є проектованим, потоки насичення визначаються не шляхом натурних спостережень, а по емпіричних залежностях:

M Hij=525∗ВПЧ∗Ki∗KR∗КС , (3)

де MHij - потік насичення j-го напрямку руху в i-й фазі регулювання, авт/год;

ВПЧ - ширина проїзної частини, м;

Ki - коефіцієнт, що враховує вплив подовжнього ухилу дороги на потік насичення;

KR - коефіцієнт, що враховує вплив радіусу кривизни траєкторії руху поворотних потоків на потік насичення;

KС - коефіцієнт, що враховує вплив складу транспортних потоків на потік насичення.

Потік насичення розраховується за формулою (3), якщо ширина проїзної частини для даного напрямку руху не менше 5,4 м.

3.Після включення зеленого сигналу світлофора автомобілі починають рух не відразу, а з деякою затримкою t_c, що пов'язана з реакцією водія на сигнал і розгоном автомобіля. При цьому інтенсивність руху в перетині стоп-лінії зростає і досягає постійної величини, рівної потоку насичення І_Н. Після вимикання зеленого сигналу інтенсивність убуває до нуля. Затримку в русі на початку основного такту t_о називають стартовою t_ст. Це втрачений час у фазі, тому що практично рух тут відсутній. До втраченого часу слід віднести і проміжний такт t_п за винятком часу t_р - "прориву" на жовтий сигнал транспортних засобів, що не змогли вчасно зупинитися біля стоп-лінії.

Таким чином, рух починається пізніше моменту включення дозволяючого сигналу і закінчується пізніше моменту включення сигналу його заборони. Час, протягом якого фактично здійснюється рух, називають ефективною тривалістю фази t_єф.

Процес роз'їзду черги нескінченної довжини протягом фази регулювання (повністю насичена фаза) показаний на рис. 1.

Рис. 1 –Ефективна тривалість фази регулювання

Число ТО, які залишили перехрестя в середньому протягом t_эф, дорівнює числу ТО, які залишили перехрестя за час фази. Тоді інтенсивність руху в перетині стоп-лінії в даному напрямку може бути представлена прямокутником з висотою І_H, основою якого є Т_эф.

Потік насичення - показник, що залежить від багатьох факторів: ширини проїзної частини (смуги руху), поздовжнього ухилу на підходах до перехрестя, стану дорожнього покриття, видимості перехрестя водієм, наявності в зоні перехрестя пішоходів і автомобілів, що стоять і т.д.

Потік насичення для кожного напрямку даної фази регулювання визначають шляхом натуральних спостережень у періоди, коли на підході до перехрестя формуються великі черги транспортних засобів. Обліковець включає в момент появи зеленого сигналу світлофора секундомір, підраховує кількість пройшовших стоп-лінію транспортних засобів, які рухаються в даному напрямку, виключає секундомір у момент перетину стоп-лінії останнім автомобілем черги. Отриманий результат заносять у бланк обліку. Виміри виконують кілька разів. Потік насичення визначають для даної смуги руху за формулою

, (3)

де – потік насичення для даної смуги в даній фазі і даному напрямку руху, од./год (k - номер смуги; j - номер напрямку руху);

п – число вимірів;

т – число транспортних одиниць, які прийшли через стоп-лінію за час t;

t1, t2,..,tn – показання секундоміра.

Поток насыщения для каждого направления данной фазы регулирования определяют путем натурных наблюдений в периоды, когда на подходе к перекрестку формируются достаточно большие очереди транспортных средств.

Поток насыщения является показателем, зависящим от многих факторов: ширины проезжей части, состояние дорожного покрытия, видимости перекрестка водителем и т.д. Поэтому для каждого перекрестка поток насыщения мы определяем экспериментально по приведенной методике.

Для ориентировочных расчетов мы используем приближенный эмпирический метод определения потоков насыщения, сущность которого заключается в следующем.

Для случая движения в прямом направлении по дороге, где нет продольных уклонов поток насыщения рассчитываем по эмпирической формуле, которая связывает этот показатель с шириной проезжей части, используемой для движения транспортных средств в данном направлении рассматриваемой фазы регулирования.

Мнij прямо = 525 Впч

где, Мнij - поток насыщения, ед/ч

Впч - ширина проезжей части в данном направлении данной фазы, м.

Мн 1.2 прямо = 525 * 6 = 3150 ед/ч

Мн 3.2 прямо = 525 * 6 = 3150 ед/ч

Мн 2.2 прямо = 525 * 6 = 3150 ед/ч

Так, как на данном перекрестке движение транспортных средств прямо, а также налево и направо осуществляется по одним и тем же полосам движения и интенсивность лево- и правостороннего потоков составляет более 10% от общей интенсивности движения в рассматриваемом направлении данной фазы, поток насыщения, полученный по вышеуказанной формуле, мы корректируем:

4. Методика эксперементального определения максимальной интенсивности разъезда достаточно трудоемка - она не применима для вновь проектируемых прекрестков. В этом случае пользуются эмпирической формулой:

где Kш, Кi, KR, KП - коэффициенты, учитывающие влияние соответственно, ширины проезжей части, продольного уклона, радиуса кривизны траектории и организации движения поворачивающих потоков.

Кш=ВПЧ,

где i - продольный уклон , %.

где R - радиус кривизны траектории.

Если на перекрестке нельзя выделить отдельные полосы для каждого направления, то из-за взаимных помех поток насыщения уменьшается. Этим влиянием можно принебречь, если доля поворачивающего потока меньше или равна 10%. В противном случае:

где а,в,с -доли, соответственно прямого движения, левого и правого поворотов, %.