69. Специфіка і проблеми оподаткування малих інноваційних підприємств

Малі інноваційні підприємства (МІП) – специфічна організаційна форма інноваційної діяльності, яка має важливе значення як для розвитку економіки країни в цілому, так і для задоволення індивідуальних потреб творців інновації.

Сильні сторони МІП виявляються у галузі створення й освоєння нових виробів, технологій, матеріалів, систем менеджменту. Вони провадять переважно інновації, які не потребують значних інвестицій і залучення великих за обсягом матеріальних, трудових та енергетичних ресурсів, притому вони здатні найбільше знижувати соціальну невизначеність в кризових ситуаціях.

Найсуттєвіший влив на встановлення і розвиток МІП має чинна податкова система, яка може і сприяти їх розвитку, а також і призвести до ліквідації. Загалом в Україні податкове законодавство не містить механізму стимулювання інвестицій та інновацій.

Існує така специфіка і проблематика оподаткування малих інноваційних підприємств:

• непрямі методи оподаткування

• податок на тару

• податок на реалізацію

• гербовий збір

• додаткові збори до ПФ

• єдиний податок

У цілому спрямованість податкової системи на МІП – жорстко фіскальна і несприятлива для зростання. Реальний рівень податкового вилучення, жорсткі заходи відповідальності, репресивні механізми справляння податків є сильним гальмом на шляху стимулювання економічного зростання й оновлення національного господарства.

70. Роль амортизаційного та інноваційного фондів у фінансуванні розвитку підприємництва

В українській економіці склалась ситуація, коли інфляція та інвестиційний голод не дають змоги підприємства перейти на нові технологічні ринки, що знижує комерційну ефективність їхнього функціонування. Це, відповідно, робить виробничо-підприємницький сектор економіки малоприбутковим для інвесторів.

Для підприємств амортизаційні відрахування є головним джерелом інвестицій і часткового поновлення обігових коштів. За правильного використання ті відрахування могли б стати підвалиною для науково-технічного та інноваційного розвитку, тому не припустимі будь-які вилучення їх сторонніми особами.

Децентралізований амортизаційний фонд і централізований Державний інноваційний фонд є суттєвими чинниками проведення інвестиційно-інноваційної політики на макро- і макрорівнях, спрямованої на технічне освоєння виробництва, впровадження новітніх науково-технічних розробок, впровадження вітчизняного конкурентоспроможного виробництва. За допомогою цих фондів зберігають і створюють робочі місця, стримують відтік інтелекту з України, надається підтримка вченим, гальмується втрата Україною нових ідей.

71.Фінансово-економічні аспекти безпеки інноваційного підприємництва

Під економічною безпекою інноваційного підприємства розуміють певний стан його виробничо-господарських зв’язків, матеріальних, фінансових та інтелектуальних ресурсів і гарантують стабільність функціонування, фінансово-комерційний успіх, належний науково-технічний і соціальний розвиток.

Оцінку економічної безпеки підпр-тва дає аналіз 5 функціональних складових: фінансової, техніко-технологічної, кадрової, політико-правової, інформаційної.

Одним з інструментів захисту інноваційного підприємництва від збитків та їх наслідків є страхування.

Страхування в інноваційній сфері – сукупність захисних заходів, що їх вживають учасники проти наслідків можливих збитків або упущеної вигоди від інноваційної діяльності, зумовлених економічними та ін. небезпеками.

Ще одним елементом захисту економічних інтересів фірми є офшорний бізнес – будь-яка дозволена законом зарубіжна комерційна діяльність іноземних резидентів в іноземних валютах з території країн реєстрації офшорних компаній з юр. і фіз. особами-резидентами зарубіжних країн.

Головним елементом системи економічної безпеки підпр-тва є відповідна служба. Служба безпеки вживає заходи з попередження і припинення крадіжок власності фірми, виявляє факти порушення технологічної та трудової дисциплін.

Держава має вагомий вплив на формування економічної безпеки підприємництва. Використовуючи прямі і непрямі методи втручання, вона регулює економічний і соціальний розвиток країни. Її позитивним впливом є те, що взаємовідносини між державою і підпр-твом регламентовані Законом «Про підпр-тва в Україні», згідно з яким держава долучається до створення економічної безпеки,а негативним – недосконале податкове законодавство.