Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-79.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
27.10.2018
Размер:
124.52 Кб
Скачать

59. Суть, види та особливості моделі інноваційного розвитку економіки

Інновація -ценововведення, використання якого призводить до якісних змін у виробництві з метою отримання соціально-економічної вигоди.

Інноваційний процес — це реалізація інвестицій, тобто процес, який об’єднує науку, техніку, економіку, підприємство й управління, поступова заміна старої технології новою.

Дві головні моделі інноваційного процесу :

  • Модель дифузії — розвиток нововведень на макрорівні

  • модель організації інновацій на окремій фірмі — розвиток нововведень на мікрорівні

Типи інновацій:

  1. економічні інновації — це нововведення у господарській діяльності

  2. фінансові інновації — це нововведення у фінансовій сфері.

  3. Соціальні — це якісні зміни умов праці у соціальній сфері

  4. Продуктові — це створення нових продуктів

  5. Технологічні — це нові способи виробництва старих чи нових продуктів.

  6. Науково-технічні — це створення нового науково-інженерного вирішення і доведення його до промислового зразка.

Інноваційні ресурси - це сукупність нових технічних, технологічних і управлінських ідей.

Інноваційні проекти — це проекти створення і впровадження новацій інвестиційного типу, що їх розробляють спеціалізовані наукові й освітні інституції на рівні фірми, регіону і держави.

Інноваційна економіка — це економіка, яка ґрунтується на пошуку, підготовці і реалізації інвестицій, які збільшують ступінь реалізації потреб суспільства.

Інноваційна модель розвитку — це теоретичне вираження інноваційних пріоритетів, напрямів, структур, мотивацій, стратегій, механізмів тощо, які спрямовані на формування інноваційного типу розширеного відтворення національних економік.

60. Суть та компоненти фінансово-кредитного механізму інноваційного розвитку

Фінансово-кредитна (фінансова) система реалізована у практичній діяльності через фінансово-кредитний механізм. Між об’єктами фінансово-кредитної системи (підприємствами, домогосподарствами, галузями, комплексами, сферами, виробництвами тощо) та її суб’єктами (фінансовими і кредитними установами та органами) є взаємозв’язок, який виражається через фінансово-кредитний механізм.

Фінансово-кредитне забезпечення інноваційного розвитку має три головні елементи:

  • Державне фінансування;

  • Кредитування;

  • Самофінансування.

Державне фінансування – це фінансування інноваційної діяльності суб’єктів господарювання на безповоротних засадах за кошти бюджету і позабюджетних фондів. Наприклад, за кошти Державного інноваційного фонду.

Кредитування – це фінансування інноваційної діяльності позик банку та інших кредитних інституцій. Наприклад, одним із кредиторів в Україні є Інкомбанк.

Самофінансуванняпередбачає використання суб’єктами господарювання власних та акціонерних фінансових ресурсів в інноваційних цілях. Головними джерелами власних фінансових ресурсів є прибуток і амортизація.

Фінансово-кредитне регулюванняінноваційного розвитку економіки ґрунтується на використанні нормативного і сальдового розподілу доходу.