- •2.Джерела та історіографія 2-го періоду нової історії.
- •3.Паризька комуна 1871 та її і роль в історії Франції.
- •4. Політична боротьба у Франції 1870 р. Конституція ііі республіки
- •5.Внутрішньополітичний розвиток 80-90-рр. 19 ст. Буланжистька криза.
- •7.Завершення і об»єднання Німеччини.
- •8.Внутрішня політика уряду Бісмарка. «Культуркампф».
- •9.Зовнішня політика Німеччини у 70-90 рр. 19 ст.
- •10.Зовнішня політика Німеччини.
- •11.Політичний розвиток німецької держави 19-20 ст.
- •12.Особливості соціально-економічної еволюції Англії.
- •13.Політика англійських лібералів і консерваторів.
- •14.Зовнішня політика Англії у 70-90 рр. 19 ст. Колоніальні загарбання.
- •15.Причини швидких темпів економічного зростання сша.
- •16.Внутрішньополітичний розвиток сша у 70-90 рр. 19 ст.
- •17.Активізація політики сша в ост. Чверті 19 ст.
- •19.Соц.-економ. Розвиток Італії
- •18.Внутрішня політика правої та лівою Італії у 70-80 р. 19 ст. Режим Кріспі.
- •20.Зовнішня політика Італії. Союз з Німеччиною, Австро-Угорщиною.
- •22.Прискорення економічного розвитку Австрії.
- •21.Австро-угорська дуалістична угода 1867 р.
- •23.Зовнішня політика Австро-Угорщини. Союз з Німеччиною.
- •32.Німецький робітничий та соціалістичний рух кінця 19-20 ст.
- •36. Робітничий та соціалістичні рух в Англії.
- •34.Внутрішньополітичний розвиток Англії. Посилення суперечностей між лібералами і консерваторами.
- •35.Політика лойд–джорджизму в Англії.
- •37.Криза 1900-1903 рр. І процес монополізації економіки.
- •38. Блискуча ізоляція.
- •39.Боротьба ірландського народу за незалежність в ост. Третині 19 поч. 20 ст.
- •42.Економічний розвиток Франції на поч. 20 ст.
- •40.Внутрішня і зовнішня політика французьких радикалів.
- •41. Робітничий та соціалістичний рух у Франції.
- •43.Президенство Пуанкаре і підготовка до війни
- •24.Особливості політичного та соціального-економічна розвитку Іспанії.
- •25.Колоніальна політика Іспанії.
- •54.Політичнийта соціально-економічний розвиток Іспанії в 1900-1914 рр.
- •52.Зовнішньополітичний курс Іспанії на п. 20 ст. Колоніальна політика Іспанії в Марокко.
- •48.Економічний розвиток Австо-Угорщини на п. 20 ст.
- •49.Загострення національних суперечностей.
- •50.Національний і робітничий рух в Австро-Угорщині
- •33.Експансійні плани на Балканах.
- •30.Створення двох ворожих блоків у Європі.
- •31.Політичний устрій Німеччини в 19-20 ст.
- •44.Економічний розвиток сша на початку 20 ст.
- •45. «Справедливий курс» Рузвельта.
- •46.Внутрішня і зовнішня політика президента Вільсона »Нові свободи».
- •47.Зовнішня політика сша на поч.. 20 ст.
- •51.Новий курс Джолітті в Італії.
- •53.Зовнішня політика Італії.
- •55.Політичний та соціально-економічний розвиток Румунії.
- •56.Зовнішня політика Румунії в к. 19 поч. 20 ст. Балканські війни.
- •57.Албанія в 1900-1914 рр., її незалежність
- •58.Греція в останній третинні 19 поч. 20 ст.
- •59.Політичний розвиток скандинавських країн.
- •60.Капіталістична індустріалізація у скандинавських країнах.
- •61.Визвольна війна кубинського народу. В 90-х. Рр.. Хосе Марті.
- •62.Мексиканська революція 1910-17 рр.
- •63.Залежне становище Латинської Америки.
- •64. Сараєвське вбивство і липнева криза.
- •66.Військові дії та дипломатична боротьба у 1914-16 рр.
- •67.Країни німецького блоку 1914-17 рр.
- •68.Країни згоди 1914-1917 рр.
- •69.Хід війни 1917-18 рр.
- •70.Німецька зовнішня політика.
- •71.Франко-прусська війна та її наслідки.
- •73.Проголошення державної незалежність Румунія.
- •75.Селянське повстання 1907 р.
58.Греція в останній третинні 19 поч. 20 ст.
В останній чверті 19 ст. Греція була відсталою аграрною країною, що цілком залежала від іноземного капіталу. У 1893 р. за участю французького капіталу було побудовано канал через Корінфський перешийок. Кабальність іноземної позики довели економіку греції до катастрофи. У рік завершення будівництва Корінфського каналу грецький уряд короля Георга І оголосив про державне банкрутство. На п. 20 ст. Греція все ще залишалась відсталою аграрною країною, залежною від іноземного капіталу. С/г 75% експорту всієї країни проживала слабо і промисловість. Переважало кустарне виробництво. Наслідком греко-турецької війни 1897 р. тяжко позначились на народному господарстві Греції. Основним зовнішньо-політичним завданням країни на поч.. 20 ст. було воз»єднання грецьких земель і приєднання Кріту. Молодотурецька революція 1908 р. зумовила чергове піднесення національно-визвольної боротьби критян. Створена в цей час групою офіцерів у Афінах військова ліга, яка виступала з програмою реформ з метою фінансово і воєнного зміцнення країни. Внаслідок військового перевороту організованого лігою до влади прийшов уряд Венізелоса лідера крітської ліберальної буржуазії. Він став активним проповідником політики створення «Великої Греції» в реалізації нового курсу він спирався на Балканські і західні держави.
59.Політичний розвиток скандинавських країн.
За обсягом промислового виробництва Швеція обігнала своїх Скандинавських сусідів. Наприкінці століття в країні модернізовано чорну металургію, целюлозі і паперу. Швеція стала першою залізничною державою в Європі (відносно кількості жителів). Почався вивіз швецького капіталу за кордон. Норвегія хоч із запізнення з двома іншими скандинавськими країнами стала на шлях індустріалізації. У 1898 р. було введено загальне виборче право для чоловіків. 7 червня 1905 р. розірвано унії із Швецією. Цей революційний акт завершив буржуазну революцію в Норвегії. Данія: у другий період нової історії вступила зазнавши перед тим важкої поразки у війну з Пруссією і Австрією. Володіння шацької корони і кількість її підданих зменшилась у півтора разу. Головними статтями шацького експорту стали вершкове масло, свиняче сало і яйця. 1882 р. засновано першу кооперативну маслобойнню, а в 1914 р. їх уже було 1168. Після 1900 р. розвивається машинобудування розраховане на експорт. Наприклад виробництво морських суден і суднових двигунів.
60.Капіталістична індустріалізація у скандинавських країнах.
С/г скандинавських країн механізувалось і раціоналізувалось. Визначився його головний профіль тваринництво. Піднесенню с/г сприяло поширення селянської капіталістичної кооперації як закупівельної збутової так і виробничої (молочних заводів, мясобоїн). В к. 19- 20 ст. скандинавські країни були втягнуті у всесвітній процес переростання вільного капіталізму в монополістичний. Але за рівнем концентрації як виробництва так і капіталу вони помітно відставали від Бельгії та Нідерландів. Водночас у Скандинавії утворився фабрично-заводський пролетаріат. Уже в 1900-1901 рр. населення зайняте в промисловості ремеслі та будівництві. Незважаючи на швидку індустріалізацію міста не могли поглинути масу відносно надмірного сільського населення верхівку суспільства у скандинавських країнах становила буржуазія: фінансова, торговельна і промислова. Всі скандинавські країни були монархіями з урядами, які відповідали перед королями (Норвегія була з унією зі Швецією). У 1905 р. мирним шляхом було розв’язано швецько-норвезький конфлікт і Норвегія розірвавши унію дістала повну державну незалежність. Підвладна датчанам Ісландія добилась лише внутрішньої автономії.