58.Греція в останній третинні 19 поч. 20 ст.

В останній чверті 19 ст. Греція була відсталою аграрною країною, що цілком залежала від іноземного капіталу. У 1893 р. за участю французького капіталу було побудовано канал через Корінфський перешийок. Кабальність іноземної позики довели економіку греції до катастрофи. У рік завершення будівництва Корінфського каналу грецький уряд короля Георга І оголосив про державне банкрутство. На п. 20 ст. Греція все ще залишалась відсталою аграрною країною, залежною від іноземного капіталу. С/г 75% експорту всієї країни проживала слабо і промисловість. Переважало кустарне виробництво. Наслідком греко-турецької війни 1897 р. тяжко позначились на народному господарстві Греції. Основним зовнішньо-політичним завданням країни на поч.. 20 ст. було воз»єднання грецьких земель і приєднання Кріту. Молодотурецька революція 1908 р. зумовила чергове піднесення національно-визвольної боротьби критян. Створена в цей час групою офіцерів у Афінах військова ліга, яка виступала з програмою реформ з метою фінансово і воєнного зміцнення країни. Внаслідок військового перевороту організованого лігою до влади прийшов уряд Венізелоса лідера крітської ліберальної буржуазії. Він став активним проповідником політики створення «Великої Греції» в реалізації нового курсу він спирався на Балканські і західні держави.

59.Політичний розвиток скандинавських країн.

За обсягом промислового виробництва Швеція обігнала своїх Скандинавських сусідів. Наприкінці століття в країні модернізовано чорну металургію, целюлозі і паперу. Швеція стала першою залізничною державою в Європі (відносно кількості жителів). Почався вивіз швецького капіталу за кордон. Норвегія хоч із запізнення з двома іншими скандинавськими країнами стала на шлях індустріалізації. У 1898 р. було введено загальне виборче право для чоловіків. 7 червня 1905 р. розірвано унії із Швецією. Цей революційний акт завершив буржуазну революцію в Норвегії. Данія: у другий період нової історії вступила зазнавши перед тим важкої поразки у війну з Пруссією і Австрією. Володіння шацької корони і кількість її підданих зменшилась у півтора разу. Головними статтями шацького експорту стали вершкове масло, свиняче сало і яйця. 1882 р. засновано першу кооперативну маслобойнню, а в 1914 р. їх уже було 1168. Після 1900 р. розвивається машинобудування розраховане на експорт. Наприклад виробництво морських суден і суднових двигунів.

60.Капіталістична індустріалізація у скандинавських країнах.

С/г скандинавських країн механізувалось і раціоналізувалось. Визначився його головний профіль тваринництво. Піднесенню с/г сприяло поширення селянської капіталістичної кооперації як закупівельної збутової так і виробничої (молочних заводів, мясобоїн). В к. 19- 20 ст. скандинавські країни були втягнуті у всесвітній процес переростання вільного капіталізму в монополістичний. Але за рівнем концентрації як виробництва так і капіталу вони помітно відставали від Бельгії та Нідерландів. Водночас у Скандинавії утворився фабрично-заводський пролетаріат. Уже в 1900-1901 рр. населення зайняте в промисловості ремеслі та будівництві. Незважаючи на швидку індустріалізацію міста не могли поглинути масу відносно надмірного сільського населення верхівку суспільства у скандинавських країнах становила буржуазія: фінансова, торговельна і промислова. Всі скандинавські країни були монархіями з урядами, які відповідали перед королями (Норвегія була з унією зі Швецією). У 1905 р. мирним шляхом було розв’язано швецько-норвезький конфлікт і Норвегія розірвавши унію дістала повну державну незалежність. Підвладна датчанам Ісландія добилась лише внутрішньої автономії.