25.Колоніальна політика Іспанії.

Через два місяці після вбивства Кановаса до влади знов прийшли ліберали. Уряд Сегасти 1847-1899 рр. зіткнувся з швидким наростанням зовнішньої кризи яка призвела до небажаючої війни із США. Іспанія ще утримувала під своєю владою Кубу і Пуерто-Ріко у Вест-Індії, Каролінські і Маріанські острови, Філіпіни, острови Панау в Тихому океані і ряд невеликих володінь на Африканському континенті. Населення колоній вело боротьбу проти іспанських властей. Повстання на Кубі, що тривало протягом 10 років (1867-78 рр.) знову відновилося 1895 р. В 1896 р. спалахнуло повстання на Філіпінах, претензії на поділ і загарбання іспанських колоніальних володінь висували США та Німеччина. Невдачі іспанських армій на Кубі Філіпінах спричинювало пом»якшення колоніальної політики іспанії. В 1897 р. уряд Кановаса оголосив про план намічений для куби реформ, а 25 листопада того самого року уряд Сегасти декретував надання Кубі і Пуерто-Ріко автономії, під іспанським суверенітетом і поширення на них конституції. Про те в квітні 1898 р. почалась війна між Іспанією і США. США прагнули до переходу іспанських володінь під свій суверенітет. Через 4 місяці війна закінчилась поразкою Іспанії. Втративши у двох битвах свій військовий флот Іспанія не могла більше захищати свої заморські володіння. За Паризьким мирним договором від 10 грудня 1898 рр. Іспанія залишала Кубу, поступалась США Пуерто-Ріко та іншими островами у Вест-Індії, островами Гуам і Філіпінами (за 20 млн. доларів). У лютому 1899 р. Німеччина примусила Іспанію продати їй Каролінські і Маріанські острови. Від старої Іспанської колоніальної імперії залишилось тільки володіння у Африці: Іспанська Гвінея, Зх. Сахара та кілька опорних пунктів у Марокко.

54.Політичнийта соціально-економічний розвиток Іспанії в 1900-1914 рр.

На початку 20 ст. в Іспанії появилися перші великі промислові монополії, створені на основі національного капіталу. В 1900 р. виникло металургійне товариство Дуро Фельгера яке об’єднувало ряд металургійних підприємств і вугільних шахт Астурії. В 1902 р. виникла компанія «Альточс Орнос де Біская», яка сконцентрувала в своїх руках значну частину видобутку руди, виплавки чавуну і сталі. Монополістичний капітал взяв під свій контроль машинобудування яке, ще тільки починало розвиватися. З»явились Арагонське машинобудівне і металургійне товариство, Іспанське товариство металевих конструкцій. Велику роль почали відігравати банки – Іспано-Американський банк (1901), Іспанський банк кредиту (1902), «банк Біскайї». Капітальні вкладення збільшились. Становлення монополістичного капіталізму в Іспанії відбувалося при участі земельної аристократії, яка купувала акції банків, промислових, транспортних і торгових компаній. Другою істотною особливістю іспанського імперіалізму була його залежність від іноземного капіталу. До 1915 р. 54 % іноземних прямих вкладень в Іспанію припадало на частку англійського і 34,5% - французького капіталу. Зародження монополістичного капіталу мало свої соціальні і політичні наслідки монополістична буржуазія рішуче відкинула ліберальну концепцію економічного невтручання і вимагала проведення енергійного державного курсу для захисту своїх господарських інтересів. 17 травня 1902 р. при правлінні Сегасти відбулася коронація 16-річного спадкоємця престолу. Період регентства закінчився.