Суттєві фактори

Якщо деяки прогнозні показники енергоефективності порівняти з даними інших країн, то Україна у 2030 році по показнику енергоемності буде розташована біля Польщі зразка 2000 року. При цьому, на одну особу в Україні буде приходитись5,03 тони нафтового еквіваленту (сьогодні маємо 2,8 тони) на рік, тоді як Польща сьогодні має 2,2 тони.

В розвинених країнах підвищення енергоефективності здійснюється не за рахунок збільшення кількості ПЕР на одну особу, а за рахунок зниження кількості ПЕР на одиницю ВВП. При цьому, головною рисою сучасних тенденцій в світі є значний наголос на нерозривності і узгодженню дій при вирішенні трьох завдань: енергозабезпечення (де головним є безперебійність енергопостачання та надання якісної енергії та послуг), енергодоступності (за ціною та енергоощадносттю), та енергоприйнятності (за мінімальним впливом на навколишнє середовище). Йдеться про комплекс завдань, які визначені як фундамент політичної стабільності в Світі, енергетичної стратегії в 21 столітті та досягнень сталого світового розвитку в майбутньому [6,7].

Україна не може не враховувати такі тенденції, але досягти узгодженості до світових тенденцій можливо лише при умові, що будуть зняти відповідні існуючі перешкоди (наведені вище). Всі перешкоди можуть бути поділені наступним чином [8]:

1. технологічні –перешкоди, що базуються на неефективних і застарілих технологіях вироблення, перетворення, передачі, розподілення та використання енергії;

2. управлінські - перешкоди організаційного та поведінського характеру.

Подолання перешкод з технологічною природою потребує змін відповідного технологічного обладнання та самих технологій на всіх стадіях їснування енергії – вони є зрозумілими для кожного, хто використовує ті, чи інші технології. Технологічні зміни для досягнення енергоефективності, як правило, потребують значних капіталовкладень (заміна або капітальній ремонт обладнання, введення нових більш енергоефективних генеруючих потужностей, заміна споживачами свого технологічного устаткування або технологій на більш енергоефективні та інш.).

Перешкоди, які мають природу безпосереднього людського впливу на їх існування, це ті що потребують значно менше інвестицій, але значно більшої уваги до організаційних перетворень, до важливості запровадження ринкових важелів та до відповідної поведінки в діях з енергозбереження – перешкоди з управлінською природою. Ці перешкоди в Україні для більшості людей не є очевидними і зрозумілими, але дуже суттєво впливають на формування політики та впровадження енергозбереження. Вони пов’язані з відповідними організаційними та повідінськими діями і можуть бути послаблені та повністю скасовані при відповідних управлінських діях.

Найважливішим завданням для досягнення енергозбереження в широкому значенніцього словаєпошук необхідних етапів іпобудоваКонцепції енергозбереження, яка дозволитьподолатибар'єри на його шляху, тобто необхідною умовою для досягненняенергоефективностів Україні є руйнування “критичної маси” негативних перешкод.

Альтернативи

Альтернативним розглядається варіант, який відповідає сьогодні прийнятому Держкоменергозбереження України варіанту:

1. Розробка нової редакції “Комплексної програми енергозбереження України”. При відсутності затвердженої на Державному рівні Концепції енергозбереження приступати до розробки нової програми є не доцільним, особливо враховуючи, те що існує певний регламент Кабміну України щодо розгляду концепцій. Обґрунтуванням доцільності розробки “Комплексної програми енергозбереження України” без розробки відповідної Концепції було посилання на існуючи тенденції в управлінні енергозбереженням, які якраз більше нагадують не стратегію енергозбереження, а перелік деяких несистематизованих засад з енергозбереження.

2. Загальна тенденція розвитку енергозбереження в Україні передбачає існування адміністративного впливу на енергозбереження (він застосовуються при нормуванні енергетичних ресурсів, проведенні адміністративних перевірок та фіскальних засад).

3. Планування енергозбереження здійснюється за радянською структурою економіки, тут ще існують таки поняття як галузеві та міжгалузеві заходи та інш.

4. Майже не розглядаються питання щодо гармонізації шляхів розвитку енергозбереження до світових тенденцій.