Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Методичка по сопромату (I семестр)

.pdf
Скачиваний:
61
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
2.99 Mб
Скачать

80

на ε = 0.2 100 =1.69% < 5%, що дозволяється.

11.8

З формули (3.1) видно, що нормальні напруження розподіляються за висотою перерізу лінійно.

σy=0 = 0 - на нейтральній лінії,

σmax = ±11.8 МПа - в крайніх волокнах балки.

min

За цими значеннями на рис. 3.10,а побудовано епюру нормальних напружень у небезпечному перерізі балки.

Перевіримо умову міцності балки за дотичними напруженнями

τmax =

4

 

Q

 

max

n

=

4 42.5 103

1.1 4

= 0.65 106

Н

= 0.65 МПа <

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

A

 

3

3.14

0.352

м2

 

 

 

 

 

 

 

 

< mRск =1.76МПа.

Отже, міцність балки за дотичними напруженнями також забезпечена.

В довільній точці круглого поперечного перерізу, яка лежить на відстані y від нейтральної лінії, дотичні напруження визначаються за формулою (3.11).

Обчислюємо три значення дотичних напружень, тому що функція τ = f ( y) – парабола.

τ y=0 =τmax = 0.65 МПа, τ yr = 0 . За цими значеннями на рис.3.10,б побудовано епюру дотичних напружень в небезпечному перерізі балки.

81

3. Виконати розрахунок на міцність балки прямокутного поперечного перерізу, b=h/2.

 

 

 

 

h3

 

M

 

max

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

12

 

 

mR

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

звідки знаходимо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12 M max n

 

12

45.16 103

 

1.1

 

 

 

і b =

0.368

 

h 3

= 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 0.368 м

 

= 0.184 м.

 

0.8 15 106

 

 

 

2

mR

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приймаємо h=37 см, b=18 см. При таких розмірах поперечного перерізу

 

 

 

 

 

 

W =

bh2

=

0.18 0.372

= 4.11 103 м3

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σmax =

 

M

 

max n

=

45.16 103

1.1

=12.09

10

6

Н

=12.09

МПа > mR =12МПа

 

 

 

 

 

 

 

W

4.11 10

3

 

 

 

м2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на ε = 0.09 100 = 0.75% < 5%, що дозволяється.

12

По висоті балки нормальні напруження змінюються лінійно. В крайніх волокнах, що найбільш віддалені від нейтральної лінії, вони мають найбільше значення

σmax = ±12.09 МПа ,

min

ана нейтральній лінії – дорівнюють нулю. Епюру нормальних напружень зображено на рис. 3.11, а.

Перевіримо міцність балки за дотичними напруженнями

τmax =

3

 

 

Q

 

max 1.1

=

3 42.5 103

1.1

=1.05 10

6

Н

=1.05 МПа < mR =1.76МПа,

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

A

 

2

0.18 0.37

 

 

м2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тобто міцність балки за дотичними напруженнями забезпечена.

82

Для побудови епюри дотичних напружень використаємо формулу (3.9), з якої витікає, що функція τ=f(y) – парабола.

τ yr = 0, а τmax =τ y=0 = 32 Q maxA n =1.05 МПа .

За цими значеннями на рис. 3.11 б побудовано епюру дотичних напружень у небезпечному перерізі балки.

н.л.

а

б

а

б

σ МП

τ МП

σ МП

τ МП

 

11.8

 

12.09

 

 

 

 

 

м

 

 

н.л.

 

d=35с

 

0.65

1.05

 

 

 

h=37мс

 

 

 

11.8

b=18с

 

12.09

 

 

 

Рис. 3.10 Рис. 3.11

4. Виконати контроль обчислень на ПЕОМ згідно з інструкцією до програми ”PROCH” (див. додаток 5). Усі необхідні для вводу в ПЕОМ дані наведені нижче

Робота №3 з опору матеріалів (задача 1)

Іванов І.І., гр.Д-21,

 

 

 

сх.-вар., par

1

7 0

 

Число ділянок

 

3

 

Номери опорних точок

 

1 3

 

Співвідношення розмірів перерізу

2

Коефіціенти n и m

 

1.1 0.8

 

-----------------------------------------

 

№ т.| Xi[м] Mi[кнм]

Fi[кн]

qi[кн/м]

 

83

-----------------------------------------

1

|

0.00

0.00

0.00

-20.00

2

|

3.00

-40.00

0.00

0.00

3

|

4.00

0.00

0.00

0.00

4

|

5.00

0.00

-20.00

0.00

Контрольні дані

h, b, d

0.367 0.184 0.348

Максимальні зусилля |M|max, |Q|max 45.16 42.5

Результати обчислень на ПЕОМ за програмою ”PROCH”, що виконані згідно з інструкцією (див. додаток 5), наведені на рис. 3.12.

84

Задача 1. Розрахунок дерев’яної балки. h/b=2, n=1.1, m=0.8

Результати розрахунку

Опорні реакції Va=42.50кН Vb=37.50кН

|M|max=45.16кНм при Х=2.13м |Q|max=42.56кН при Х=0.00м

Розміри прямокутного і круглого перерізів h=0.367м b=0.184м d=0.348м

Максимальні напруження для прямокутного і круглого перерізів

Smax_pr=12.059МПа Tmax_pr= 1.041МПа

Smax_cr=12.005МПа Tmax_cr= 0.655МПа

Виконав на ПЕОМ ст. Іванов І.І., гр.Д-21, сх.-вар. 1 7

Рис. 3.12

85

3.3. Визначення переміщень при згинанні Приклад 3.7. Визначити методом початкових параметрів

прогин і кут повороту перерізу К консолі (рис. 3.13), якщо

EJ=сonst.

Початок координат приймаємо в крайній правій точці консолі. При такому початку координат початкові параметри

EJy0=0 і EJθ0=0, так як у затисненні прогин і кут повороту дорівнюють нулю.

 

 

x

y

 

 

F

 

II

q

I

MA=qa2/2

 

y

 

x

 

 

 

 

I

II

x

 

 

A

A

K

B

K

 

 

x

 

l/4

 

 

q

 

 

 

x

 

 

 

x

VA=qa

VА=F/2

x

VB= F/2

 

 

 

 

a

 

a

 

 

l /2

l /2

 

Рис. 3.13

Рис. 3.14

Запишемо універсальне рівняння пружної лінії для прогинів (3.23) і кутів повороту на усіх ділянках (рис.3.13). Для цього попередньо визначимо опорні реакції VA=qa, MA=qa2/2 і перетворимо розподілене навантаження так, щоб воно не переривалося при пересуванні справа наліво, після чого отримаємо

86

EJy = −

M A x2

 

 

VA x3

qx4

 

 

 

 

q(x a)4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

- для прогинів,

2!

3!

 

4!

 

 

 

 

4!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

II

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0xa

 

 

ax2a

 

 

 

 

VA x2

 

qx3

 

 

 

q(x a)3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EJθ = EJy

= − M A x +

 

2!

3!

 

 

 

 

+

3!

 

 

 

 

- для кутів повороту.

 

 

 

 

 

 

 

I

 

II

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

xa

 

 

ax2a

 

Тепер можна визначити прогин і кут повороту консолі в будьякій точці, наприклад, в точці К.

 

EJyK =

EJy

 

 

 

 

 

 

qa2 4a2

 

 

 

qa

8a3

 

 

q

16a4

qa4

 

 

 

 

II

 

 

 

= −

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

=

 

 

 

 

x=2a

 

2 2

 

 

6

 

 

 

24

 

 

24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= qa

4

 

1+

4

2

+

1

= −

7qa

4

yK = −

7qa4

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

3

 

 

 

24

 

24EJ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EJyK

= EJy

 

 

= − qa2 2a

+ qa 4a2

q 8a3

+ qa3

= − qa3

 

θK =

qa3

.

 

 

 

 

 

II

 

x=2a

 

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

6

 

 

 

6

 

6

 

 

 

6EJ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 3.8. Визначити методом початкових параметрів прогин балки в точці К (рис. 3.14), якщо EJ=сonst.

Визначимо опорні реакції і складемо універсальне рівняння пружної лінії балки для прогинів на усіх ділянках (рис. 3.14).

EJy = EJy

+ EJθ

x+

VAx3

 

F(x l 2)3

 

 

.

 

 

 

 

0

0

3!

 

3!

 

 

 

 

 

 

 

 

I

II

 

0xl 2

 

l 2xl

Знак змінили на протилежний, так як початок координат знаходиться справа

87

Невідомі початкові параметри визначимо з умов

EJy

A

= EJy

I

 

 

 

= EJy

0

= 0,

 

 

 

 

 

 

 

(1)

 

 

 

x=0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EJyB

= EJyII

 

= EJy0

+ EJθ0l +

Fl

3

Fl

3

= 0.

 

(2)

 

 

 

 

 

12

48

 

 

 

 

 

 

x=l

 

 

 

 

 

 

 

З першого рівняння витікає, що EJy0 = 0 . Тоді з другого рівняння знаходимо

 

 

 

EJθ0 = −

Fl2

 

+ Fl2

= − Fl2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12

 

48

 

 

 

16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При цих початкових параметрах прогин балки в точці К

буде

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EJyK = EJy

 

 

= 0

Fl 2

 

l

+

 

 

Fl 3

=

Fl 3

 

1

+

 

1

= −

11Fl

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16

4

2

6 64

64

 

768

 

 

I

x=l / 4

 

 

 

 

 

 

 

 

12

 

 

 

 

 

 

 

yK = −

 

11Fl3

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

768EJ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 3.9. Визначити методом початкових параметрів прогин і кут повороту балки в точці С (рис. 3.15), якщо EJ=сonst.

Визначимо опорні реакції з умов рівноваги балки. Їх значення наведені на рис. 3.13. Правий кінець балки розташовано на опорі, а лівий вільний, тому початок координат візьмемо на правому кінці балки. При цьому один з початкових параметрів EJy0 = 0 .

Запишемо універсальне рівняння пружної лінії для прогинів і кутів повороту на усіх ділянках балки (рис. 3.13).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

88

EJy = EJθ0 x+

VB x3

F(x a)3

q(x a)4

+

VA (x 2a)3

 

;

 

 

3!

 

 

 

 

3!

 

 

 

 

4!

 

 

 

 

 

3!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

 

 

 

 

 

 

 

II III

 

 

 

 

 

 

 

 

0

xa

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ax

2a

 

 

 

 

 

2a

x

3a

 

 

 

 

 

EJy

= EJθ0 +

 

VB x2

F(x a)2

 

 

q(x

a)3

+

VA (x 2a)2

 

.

 

 

 

 

2!

 

 

 

 

 

2!

 

 

 

 

 

3!

 

 

 

 

2!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

 

 

 

 

 

 

 

II III

 

 

 

 

 

 

 

 

0

xa

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ax2a

 

 

 

 

 

2ax

3a

 

 

 

 

 

Невідомий початковий параметр EJθ0

визначимо з умови

EJyA = EJy

 

 

 

 

= EJθ

0 2a +

0.5qa 8a3

 

qa a3

qa4

 

= 0

 

II x=2a

 

 

 

 

6

 

 

 

 

6

 

24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EJθ0

=

qa3

2

+

1

+

1

 

= −

 

11qa3

. Далі знайдемо

 

 

 

 

 

2

 

 

3

6

24

 

 

48

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EJy

= EJy

 

 

 

 

= −

11qa

3

3a +

0.5qa 27a3

qa

8a3

q 16a

4

+

C

 

 

 

III x=3a

 

 

 

48

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ 2.5qa a3

 

= − qa4

yC

= −

 

qa4

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

48

 

 

 

 

 

 

48EJ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11qa3

 

0.5qa 9a2

 

 

qa 4a2

 

q 8a3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= −

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

EJyC = EJy

III x=3a

 

48

 

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ 2.5qa3

= − qa3

θC

= qa3 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

8EJ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

III

 

 

 

 

 

II

F=qa

 

I

 

 

y

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q

 

 

 

 

 

 

 

 

F=qa

I

 

 

 

 

 

II

 

 

q

 

 

III

F=qa

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

 

 

 

 

 

C x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

C

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

q

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

 

q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VB=qa/2

 

 

 

 

 

 

 

VА=3qa

 

VB= 3qa

 

 

 

 

V =5qa/2

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

2a

 

 

 

2a

 

a

 

 

 

 

Рис. 3.15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.16

 

 

 

89

Приклад 3.10. Перевірити, чи виконується умова жорсткості для двотаврової балки №30a (рис. 3.16), якщо q=20 кН/м, а=2 м, Е=2 105 МПа, а [f]=l/500.

Початок координат і значення опорних реакцій наведені на рис. 3.16. Для перевірки умови жорсткості балки (3.22) необхідно спочатку визначити стрілу прогину f, тобто найбільший за абсолютною величиною прогин. Зрозуміло, що з причини симетрії балки він буде найбільшим або в середині прольоту, або на кінцях консолей.

Запишемо універсальне рівняння пружної лінії для прогинів та кутів повороту на усіх ділянках балки (рис. 3.16).

EJy = EJy + EJθ

0

x

Fx3

 

+

VA (x a)3

q(x a)4

 

+

VB (x 5a)3

+

q(x 5a)4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

3!

 

 

 

 

 

3!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4!

 

 

 

3!

 

 

 

 

4!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II

 

 

III

 

 

 

 

 

 

 

 

0xa

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

ax5a

 

 

 

 

 

 

 

 

5ax6a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Невідомі початкові параметри визначимо з умови

відсутності прогинів на опорах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EJy

 

= EJy

 

 

 

=

EJy

 

+ EJθ

 

a

qa a

3

= 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

x=a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

125a3

 

3qa 64a3

 

q 256a

4

 

 

EJyB

= EJyII

 

 

= EJy0 + EJθ0

5a

qa

+

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0.

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

6

 

 

24

 

 

 

 

 

 

 

x=5a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EJy0

+ EJθ0a =

qa

4

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

qa

4

 

 

 

(2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EJy0

+ EJθ0 5a = −

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Віднімаючи з 2-го рівняння 1-е, отримаємо