Методичні рекомендації

Для характеристики умов зволоження користуються коефіцієнтом зволоження Іванова (К): к= Де r — річна кількість опадів (в мм), Е — річна сума випаровуваності (в мм).

На основі коефіцієнта зволоженості виділяються типи зволоження:

надлишкове, якщо К>1,б) достатнє, якщо К=1, в) недостатнє, якщо К<1/ Природні зони характеризуються певними значеннями К. У пустелях K<0,1, напівпустелях 0,1<К<0,3, в степах — 0,3<К<0,6 у у лісостепу — 0,6-0,9, лісах (від помірних широт до екваторіальних) А>1,0.

Таблиця 1.

№ п/п.	Пункт	Природна зона	Річна кількість опадів: r. мм	Річна сума випаровуваності: Е, мм	Коефіцієнт зволоження: К	Тип зволожен-ня
1.	Мурманськ	лісотундра	589	350
2.	Санкт-Петербург	південна тайга	673	506
3.	Москва	мішані ліси	582	561
4.	Полтава	лісостеп	525	740
5.	Анкара (Туреччина)	субтропічні напівпустелі	348	1356
6.	Асуан (Африка)	тропічні пустелі	1	3165
7.	Боенде (басейн р.Конго)	вологі екваторіальні ліси	2165	1010

Таблиця 2.

№ п/п	Пункт	Природна зона	Річна кількість опадів: r. мм	Річна сума випаровува-ності: Е, мм	Коефіцієнт зволоження: К	Тип зволоження
1.	Нант (західна Франція)	широколистяні приатлантичні ліси	741	537
2.	Варшава	широколистяні ліси	673	506
3.	Полтава	лісостеп	525	740
4.	Актюбінськ (північний Казахстан)	степ	315	881
5.	Улан-Батор	сухий степ	254	643
6.	Поронайськ (о.Сахалін)	тайга притихоокеанська	889	287

Література

а) основна

[1] С.133, [2] С.190-192, [3] С.103-104, [5] С.209, [7] С.104-105.

б) додаткова:

[1]; [2]; [5]; [6]; [8]; [11]; [13]; [15]; [16]; [17]; [21]; [24]; [25]; [26].

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №17-18

Тема: ПОВІТРЯНІ МАСИ

МЕТА: навчиться визначати тип повітряної маси та аналізувати явища характерні для приходу теплих або холодних повітряних мас.

ОБЛАДНАННЯ: Фізична карта світу, Практикум Неклюкової Н.П. Шкільні атласи для 7 класу

ПИТАННЯ ДЛЯ СПІВБЕСЕДИ:

1. Поняття про повітряну масу.

2. Охарактеризуйте властивості основних типів повітряних мас.

3. Дайте визначення поняття “атмосферний фронт”.

Завдання

Завдання 1.

Які явища із описаних у таблиці характерні для приходу теплих, а які — для приходу холодних повітряних мас.

Методичні вказівки

У крайній вертикальній колонці ліворуч дається перелік погодних явищ, які спостерігаються унаслідок приходу кожної повітряної маси. Згадайте, що конвекція – це вертикальне підняття повітря, а турбулентність – це невпорядковані рухи повітря різних напрямків із вертикальною складовою (підняття і опускання).

Усі інші вертикальні колонки містять конкретну інформації про зазначені погодні явища унаслідок приходу певної повітряної маси із своїми ознаками. За температурою – це теплі й холодні повітряні маси, а за умовами зволоження – сухі й вологі. До розгляду пропонується сім типів повітряних мас у відповідній кількості колонок. Слід з’ясувати для кожної повітряної маси по дві ознаки – за температурою та вологістю. Для цього слід проаналізувати увесь комплекс погодних явищ. Починати слід із наявності конвенції.

Конвекція спостерігається при приході холодної повітряної маси у результаті нагрівання її нижньої частини від теплої земної поверхні. Тепле повітря розширюється, стає легшим і піднімається вгору. При приході теплої повітряної маси конвекції не спостерігається, оскільки знизу повітря охолоджується, стає важким і стає малорухомим. Отже, розгляд конвекції дозволяє індетифікувати теплі й холодні повітряні маси.

Для з’ясування вологості повітряної маси слід розглянути водні об’єкти і явища в атмосфері. Якщо спостерігаються тумани, або наземні гідро метеори, або опади, то повітряна маса волога. Відсутність цих явищ є ознакою сухих повітряних мас. Проте для сухих мас можлива наявність хмар певних видів (купчастих, висококупчастих тощо).

Зверніть увагу на пору дня, коли приходить певна повітряна маса. Так, якщо холодна повітряна маса приходить вдень, спостерігається різкий добовий хід температури (велика амплітуда), якщо вночі – згладжений хід (мала амплітуда). При надходженні теплої повітряної маси навпаки, вдень – згладжений хід. За наявності у таблиці інформації про характер земної поверхні (суходіл чи водна поверхня) слід врахувати її вплив. Зокрема, прихід навіть сухої повітряної маси на водну поверхню може супроводжуватися утворенням туманів, а купчасті чи навіть купчасто-дощові хмари можуть утворюватися навіть уночі.