Методичні вказівки

а) Роса утворюється при зниженні температури грунту до точки роси (t_p) і нижче. Тому спочатку знаходьте фактичну пружність е (по табл. 1 “Психрометричних таблиць…”) за даними в умові задачі t_пов і r. За з’ясованою величиною е знайдіть t_р (по табл.2). Порівняйте t грунту і t_р. Якщо t грунту ≤t_р, роса утвориться. При t грунту > t_р роси не буде.

б) Туман утворюється при зниженні температури приземного шару повітря (на висоті до 200м) до t_р. Після знаходження t_р (див. пункт а), порівняйте t повітря і t_р. Якщо t повітря ≤ t_р, туман утвориться. При t повітря > t_р туману не буде.

ЛІТЕРАТУРА:

а) основна.

[1] C.99-100; [2] C.1117-118; [3] C.66, 91-96; [4] C.94-95; [5] C.199-202; [12] C.290.

Б) додаткова:

[1]; [2]; [5]; [6]; [8]; [11]; [13]; [15]; [16]; [17]; [21]; [24]; [25]; [26].

Лабораторне заняття №10-11

ТЕМА: АДІАБАТИЧНИЙ ПРОЦЕС В ТРОПОСФЕРІ ТА ЙОГО

ГЕОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ

МЕТА: вивчити сутність сухоадіабатичного, волого адіабатичного та псевдоадіабатичного процесів, узагальнити географічні наслідки адіабатичного процесу в тропосфері, навчитися розв’язувати задачі на географічні наслідки адіабатичного процесу в тропосфері.

ОБЛАДНАННЯ: фізична карта світу, психометричні таблиці, аспіраційний психрометр, географічні атласи.

Питання для співбесіди:

1. Дайте визначення понять “конденсація”, “сублімація”.

2. Охарактеризуйте сухо адіабатичний, волого адіабатичний та псевдоадіабатичний процеси в атмосфері.

3. Охарактеризуйте усі географічні наслідки адіабатичного процесу в атмосфері.

4. Назвіть продукти конденсації та сублімації на земній поверхні

та в тропосфері

Завдання

Завдання 1

Повітря, що має температуру t = 20^оС і відносну вологість 60% піднімається по схилу гірського хребта. На вершині хребта температура повітря опускається до 8,5^оС. На якій висоті лежить рівень конденсації? Яка висота гірського хребта?

Методичні вказівки.

На висоті рівня конденсації (h) температура дорівнює точці роси (t_p). Тому спершу слід знайти е (по табл. 1) за відомими значеннями температури повітря (показ сухого термометра) і відносної вологості r. Потім за величиною е з’ясувати t_p (по табл. 2). Наступна дія: знайти, на скільки знизиться температура від підніжжя до висоти рівня конденсації як різницю температури біля підніжжя (t₁) і на висоті рівня конденсації (t₂= t_р1)

t_р1- t₁

Далі слід скористатися сухо адіабатичним термічним градієнтом -1⁰ (100м і скласти пропорцію:

1⁰ - 100м

- х_м

(висота рівня конденсації)

Для визначення висоти гірського хребта потрібно спиратися на знайдену попередньо висоту рівня конденсації (h) і температуру повітря (t₂) на цьому рівні.

Обчислюємо, на скільки ще до вершини хребта знизиться температура: від заданої температури на вершиніt₃ віднімаємо температуру на висоті рівня конденсації t₂. t_{2 =} t₃ – t₂

Вище рівня конденсації повітря насичене (е=Е, τ= 100%) і його температура знижується на 0,5⁰ на 100м. Це волого адіабатичний градієнт

Складаємо пропорцію

0,5⁰ - 100м

∆ t₂ - х_м

∆h- різниця висоти гірського хребта і рівня конденсації.

Висоту хребта (h) знаходьте, додавши до висоти рівня конденсації (H) відстань підйому від рівня конденсації до вершини хребта (∆h)

Н= h + ∆h (м)

Завдання 2

Повітряна маса, що має температуру 27,8^оС і фактичну пружність водяної пари (е) 14,1 мб, піднімається по схилу гірського хребта, висотою 1500 м. Студентська група у цей же час збирається підніматися на гребінь цього хребта. Її цікавить, чи будуть опади на схилі хребта і яка погода буде на вершині.