Література:

а) основна:

[1] С.128-132; [2]; С.182-192; [3]; [4]; [5]; [6] С. 145-146; [7]; [8].

б) додаткова:

[1]; [2]; [5]; [6]; [8]; [11]; [13]; [15]; [16]; [17]; [21]; [24]; [25]; [26].

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №20

ТЕМА: ЦИРКУЛЯЦІЯ АТМОСФЕРИ

Мета: вивчити схеми загальної циркуляції атмосфери, переважаючі вітри, місцеві вітри, вдосконалювати вміння “кодувати” географічну інформацію в схемах.

Обладнання: фізична і кліматична карти світу, практикум Неклюкової Н.П. роздаткові дидактичні матеріали “Циркуляція атмосфери”, таблиця “Система вітрів у циклонах та антициклонах”.

Питання для співбесіди:

1. Планетарний розподіл атмосферного тиску.

2. Сили, які визначають напрямок вітру.

3. Закономірності руху повітря у приземних частинах циклонів та антициклонів.

Практичні завдання:

Завдання 1.

Накресліть і поясніть схему загальної циркуляції атмосфери в залежності від розподілу атмосферного тиску (без впливу підстилаючої поверхні).

Методичні вказівки:

Послідовність створення схеми має бути такою: 1) зобразіть узагальнений вигляд земної кулі у формі кола нанесеними “ключовими” широтами (0^о, 30^о, 60^о, 90^о); 2) покажіть на схемі зони високого і низького тиску; 3) покажіть (пунктиром) напрямок вітрів в залежності від розподілу атмосферного тиску (у бік високого тиску); 4) покажіть напрямки сили Коріоліса для кожної з ланок атмосферної циркуляції (тропічної, помірних, полярних); 5) позначте напрямки переважаючих вітрів (як рівнодійні сил баричного градієнту та Коріоліса) для указаних ланок.

Завдання 2.

Накресліть і поясніть схему загальної циркуляції атмосфери з урахуванням циклонів та антициклонів (без впливу підстилаючої поверхні).

Методичні вказівки:

На схематичному зображенні земної кулі (коло з позначеними широтами) позначте антициклони (з центрами орієнтовно на 30^о широти) та циклони (з центрами орієнтовно на 60^о широти). Користуючись таблицею “Система вітрів у циклонах і антициклонах”, нанесіть на схему систему вітрів у вказаних атмосферних вихорах. Пам’ятайте про відмінності систем вітрів у циклонах та антициклонах для північної та південної півкуль, зумовлені дією сили Коріоліса.

Завдання 3. Накресліть і поясніть схеми тропічних мусонів у липні та у січні.

У зв’язку із сезонною періодичністю тропічних мусонів, для пояснення їх сутності необхідні дві схеми, розташовані поруч. На кожній із схем дайте орієнтовне зображення материків Євразії, Африки, Австралії із збереженням основних рис їх географічного положення та взаємного розташування. На одній із схем покажіть розподіл атмосферного тиску в екваторіальних і тропічних широтах східної півкулі у січні, на другій — у липні. У залежності від розподілу атмосферного тиску та дії сили Коріоліса, покажіть напрямки зимового і літнього мусонів.

Користуючись накресленими схемами, поясніть періодичність тропічних мусонів: а) північної півкулі; б) південної півкулі.

Література:

а) основна

1 С. 169-177, 2 С.133-139, 144-153, 161-164, 3 С.76-88, 4 С.102-110, 5 С.224-229, 6 С.121-127, 7 С.96-100, 8, 10 С.322-329, 11, 13 С.132-137, 14 С.292-296, 301-306, 15 С.101-104.

б) додаткова:

[1]; [2]; [5]; [6]; [8]; [11]; [13]; [15]; [16]; [17]; [21]; [24]; [25]; [26].

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №21-22

ТЕМА: КЛІМАТ

МЕТА: вивчити основні кліматотвірні чинники та класифікацію кліматів за Б.П.Алісовим, навчитися аналізувати кліматодіаграми .

ОБЛАДНАННЯ: фізична карта світу; карта кліматичних поясів світу; кліматична карта світу; практикум Неклюкової Н.П., роздаткові дидактичні матеріали “Клімат”.

Питання для співбесіди:

1. Основні кліматотвірні чинники.

2. Генетична класифікація кліматів (за Б.П. Алісовим).

3. Закономірності розташування кліматичних поясів та кліматичних областей.

Завдання:

Завдання 1.

Користуючись ідеографічним описом поняття “клімат” (рис. 2), поясніть вплив кліматотвірних чинників на формування кліматичних поясів і областей Землі.

Методичні вказівки:

На основі аналізу взаємозв’язків, відображених на схемі стрілками, з’ясуйте та поясніть, під дією яких кліматотвірних чинників формуються:

а) основні кліматичні пояси;

б) перехідні кліматичні пояси;

в) кліматичні області;

г) тип високогірного клімату.

Завдання 2

Користуючись роздатковими дидактичними матеріалами “Клімат”, складіть коротку характеристику типів та підтипів клімату. Результати оформіть у вигляді таблиці (за зразком, наведеним у роздаткових матеріалах).

Методичні вказівки:

Дані про показники клімату містяться у кліматодіаграмах. Річний хід температури повітря дається у вигляді графіка, прочитати який можна за допомогою вертикальної шкали, що знаходиться у лівій частині кліматодіаграми. Середньомісячні температури можна визначити, скориставшись горизонтальною шкалою, на якій позначено усі місяці року. Опади показані на стовпчиковій діаграмі. Кількість опадів за кожен місяць визначають за допомогою вертикальної шкали у правій частині кліматодіаграми. Річна кількість опадів написана у нижній частині діаграми, одиниці виміру — мм. Режим випадіння атмосферних опадів буває трьох видів: рівномірний упродовж року, з вираженим максимумом в один або кілька сезонів року, з дощовим та сухим сезонами.

Завдання 3.

На підґрунті аналізу даних таблиці визначте, до якого типу та підтипу клімату відносяться пункти із таблиці (табл.23, С.69-72) "Практикуму..."

Методичні вказівки:

Попередньо обчисліть річну амплітуду t⁰ повітря, річну кількість опадів для вказаних пунктів.

У якій півкулі знаходиться пункт, визначають за терміном настання найвищих температур повітря (червень — серпень для північної півкулі; січень — лютий для південної півкулі).

Тип клімату з'ясовується за абсолютними значеннями t° повітря, її річною амплітудою, режимом випадіння опадів (рівномірний, з максимумами, з дощовим і сухим сезонами). Підтип клімату визначається за річною амплітудою t° повітря, кількістю та режимом випадіння опадів; у океанічному підтипі час настання екстремумів зміщено на місяць порівняно з континентальним.