- •5.Зв»язок політології з іншими гуманітарними науками
- •6.Історичні умови виникнення соціально-політичної думки
- •Політична думка Середньовіччя і епохи Відродження
- •9Політична думка Нового часу
- •10 Плюралізм політичних концепцій 19-20 ст.
- •11 Зародження політичної думки в Україні Тема 22. Зародження і розвиток політичної думки в Україні
- •12 Лібералізм як фактор сучасного політичного життя
- •13 Консерватизм і неоконсерватизм
- •14 Радикалізм та радикальна політика
- •15 Політичний екстремізм .Тероризм
- •16 17 Лівий екстремізм ,Правий екстремізм
- •18 Клерикалізм
- •19Соціал – демократична концепція реалізму
- •20Марксистська концепція реалізму
- •21 Походження і історичні типи влади.Політична влада в Україні
- •22Політична влада,її суть ,функції та типи
- •23 Джерела та засоби встановлення політичної влади
- •Ресурси (або засоби )політичної влади
- •24Суспільне призначення влади
- •25 Проблеми легітимності влади м.Вебер та д.Істон про типи влади
- •Типологія за Вебером[ред. • ред. Код]
- •Інші типи легітимності[ред. • ред. Код]
- •26Політична система суспільства :поняття ,сутність , структура . Функції
- •2. Політична система: сутність, структура, функції.
- •27Основні політичні системи сучасності
- •28Критьерії типологізації політичних систем
- •29 Держава як центральний інститут політичної системи
- •30Форми державного устрою .Державні інститути та органи
- •3. Форми правління і державного устрою.
- •31.Форми державного правління :монархія республіка
- •33. Парламентська ,президентська і змішана форми правління , їх сутність ,ознаки ,відмінність
- •34. Політична соціалізація як суспільна проблема
- •35 Сутність і структура політичного режиму
- •36 Тоталітаризм : сутність та причини виникнення
- •37 Авторитариз та його різновиди
- •38. Основні риси демократичних режимів
- •39.Прноблема трансформації режимів у посткомуністичному суспільстві
- •40. Політичний режим сучасної України
- •41 .Зміст понять політичний процес , політичне життя , політична діяльність
- •42 Харатерні риси сучасного політичного процесу
- •43 Зміст та основні риси політичної діяльності
- •45 Основні форми і методи політичної діяльності
- •46 .Політичне функціонування
- •46.Анархічна форма влади , ії сутність і характерні риси
- •48 Політична участь
- •49 Політичні технології
- •50 Політичний ризик
- •51 Політичний маркетинг
- •52 Політична партія як інститут політичної системи
- •53Політичні партії в україні , та їх основні типи
- •54 Партійні системи , заходи і коаліції
- •55 Суспільні організації та рухи , форми їх участі в політичному житті
- •57 Етапи становлення багатопартійності в сучасній україні
- •58. Поняття виборів , їх види .Абстентеїзм та його причини
- •59. Основні принцими функціонування виборчих систем
- •60 Типи виборчих систем
- •61 Виборча система України
- •62Поняття міжнародних відносин
- •63.Міжнародна політика:сутність , цілі, функції
- •64.Міжнародні відносини і геополітика
- •65Україна в геополітичному просторі
30Форми державного устрою .Державні інститути та органи
3. Форми правління і державного устрою.
Держава спроможна ефективно здійснювати свої функції лише у разі своєї
організації на належному рівні. Спосіб і порядок організації і здійснення
державної влади відображає поняття форми держави. Вони поділяються на
форми правління і державного устрою.
Форма правління характеризує організацію верховної державної влади,
порядок утворення її органів. Існують такі її види.
Монархія – форма правління, за якої верховна державна влада повністю або
частково зосереджена в руках монарха і є спадковою. При абсолютній монархії
монарх є єдиним вищим органом державної влади. Представницькі органи або
повністю відсутні, або їхня роль мінімальна. Уряд призначається і керується
монархом. Форма правління, за якої владні повноваження монарха обмежені
іншими органами (парламент, уряд) і чітко визначені на конституційному рівні,
називається конституційною (обмеженою) монархією____________. Офіційно монарх є
головою держави. Він призначає склад уряду, але фактично здійснює це на основі
парламентської більшості. Формально уряд підзвітний монарху, та на практиці
несе відповідальність саме перед парламентом.
Іншою формою правління є республіка. Вона характеризується тим, що її
вищі органи державної влади формуються загальнонародними виборами і є
колегіальними. Республіка має такі різновиди. За президентської президент
обирається всенародно, очолює уряд і всю систему виконавчої влади. Уряд
підзвітний і підконтрольний лише президенту. Безпосередніх зв’язків між
парламентом і урядом немає. Кожен виконує свої окремі функції. У
парламентській республіці уряд призначається парламентом, є підзвітним і
підконтрольним теж парламенту. Посада президента при цьому не виключається,
але його повноваження голови держави мають суто представницький і
формальний характер. Для змішаної властиве поєднання елементів обох типів
республік. Президент обирається всенародно і має значні повноваження щодо
здійснення виконавчої влади. Уряд формується президентом за згодою
парламенту. Безпосередньо очолює уряд прем’єр-міністр. Однак президент
53
володіє повноваженнями спрямовувати діяльність уряду, а також визначати його
склад. Парламент теж має право впливати на його функціонування через
прийняття програм державної політики та інші механізми контролю.
Наступна форма держави – форма державного устрою відображає
територіальний устрій держави, характер взаємовідносин між її складовими
частинами, а також кожної з них із центром, механізм відносин між центральними
і місцевими органами влади. За формою державного устрою держави поділяються
так.
Унітарні держави складаються з адміністративно-територіальних одиниць,
що не мають ознак державності. Органи державної влади утворюють єдину
систему. Існує єдине законодавство, яке поширюється на територію всієї країни.
Адміністративно-територіальні одиниці чітко підпорядковані центральним
органам і мають лише органи місцевого самоврядування. Вони вирішують
питання лише у межах своєї компетенції. До складу федерації входять
територіальні утворення, які мають ознаки державності. Державний механізм
складається із загальнофедеральних органів державної влади та органів влади
суб’єктів федерації. Їхні повноваження чітко розмежовані. Суб’єкти федерації
мають свої законодавчі органи, уряди, суди, конституції, правові системи. У
межах своєї компетенції вони наділені правом приймати нормативні акти. Менш
розповсюдженою формою державного устрою є конфедерація – союз суверенних
держав при наявності певних координуючих органів. Вони вирішують окремі
спільні питання: оборона від зовнішньої небезпеки, узгодження зовнішньої
політики, економічні, фінансові проблеми тощо. Конфедерації створюються на
основі договору, який є її головним правовим документом. Взагалі конфедерації
мають перехідний, а тому і нестійкий характер.__