20. Pr та пабліситі.

Паблікрілейшнз- це функція менеджменту, що забезпечує встановлення і підтримання ефективних комунікацій між організацією та її громадськістю. Паблісіті часто сприймають як синонім PR. Насправді це лише один із засобів, яким фахівці з PR користуються у своїй роботі.

Паблісіті- один з напрямків PR, метою якого є формування у цільових аудиторій впізнаваності публічної компанії, продукту або бренда. Она створюється цілеспрямованої інформаційної роботою, орієнтованої на цільові групи громадськості та відіграє особливу роль для організації в наступних випадках: • поліпшення репутації, в тому числі, в умовах кризи; • просування нового продукту (послуги), або складного продукту (послуги), реклама якого зажадала б надто багато часу, місця і грошей

21. Pr та реклама.

ПРнерідкоототожнюютьтакож з рекламою. Спричиненоцетим, щоокремірекламнізверненнясприяютьналагодженнюсуспільнихзв’язків, а реклама загалом є одним іззасобівдосягнення мети, яку переслідують ПР. Однак за багатьмаознакамиПРі реклама різнятьсяміж собою.

Метою реклами є реалізаціятоварів (послуг), формуванняпопиту на них, метою ПР — досягненнярозуміннясоціальнимиспільнотами, суспільством і здобуттяїхдовіри.

22. Поняття та типи громадськості в pr.

У теорії та практиці пабликрілейшнз одним із ключових є багатопланове поняття «громадськість», оскільки вона є головним об'єктом впливу ПР-діяльності — сформована у зв'язку з певними політичними, економічними, соціальними обставинами спільнота людей (специфічна її частина, індивіди), яка усвідомлює ці обставини та однаково реагує на них.

У літературі з пабликрілейшнз найбільш поширеною, а разом із тим надто узагальненою катетеризацією громадськості є розподіл її на дві групи: зовнішню і внутрішню. Зовнішня громадськість - це ті групи людей, які безпосередньо не пов'язані з організацією: преса, державні органи, працівники сфери освіти, клієнти, мешканці близь­кої до організації місцевості, постачальники тощо. Внутрішнягромадськість - цегрупи людей, що належать доскладувласнеорганізації: робітники, інженерно-технічніпрацівники, керівники, акціонери, рада директорівтощо.

Перевіривши «ситуаційну теорію» громадськості на матеріалі ряду проблемних ситуацій, зокрема екологічних Д. Груніг пропонує виділяти чотири типи громадськості.

• Громадськість, яка реагує на всіпроблеми, тобтовиявляє свою активністьіз будь-якогопитання.

• Байдужагромадськість, тобтоіндиферентна, яка не проявляєактивності з будь-якихпитань.

• Громадськістьнавколооднієїпроблеми, тобтоактивна з приводу одного абообмеженоїкількостіпов'язанихміж собою питань (наприкладзахисттварин).

• Громадськістьнавколопроблеми, щозагострилася. Цягромадськістьрозпочинає активно діятипісля того, коли через засобимасовоїінформації проблема стаєвідомоюмайжевсім і широко обговорюється в суспільстві (наприкладскороченнянароджуваності в країні)

23. Громадська думка як об’єкт pr.

Громадська думка – це сукупність думок індивідів щодо загальної проблеми, що торкається інтересів якої-небудь групи людей. Один із найвидатніших спеціалістів з PRЕдуард Бернайз називав громадську думку «поняттям, що описує ледь уловиму, рухливу та хитливу сукупність індивідуальних суджень».

В усіх випадках програми зв'язків з громад кістю розраховані на те, щоб:

1)переконати людей змініти свою думку щодо проблеми, товару , організації або окремої особи.

2)кристалізувати думку ,що склалася ще не остаточно або підсилити існуючи суспільну думку.

Громадська думка- це своєрідний консенсус, що зароджується зі співпадаючих між собою установок людей щодо проблеми. Прагнення вплинути на установки людей , тобто на те що , що він думаю з приводу даної проблеми і складає першооснову практикиPR.