51. Модерн як стильовий напрям та його прояви в образотворчому мистецтві.

Моде́рн (від фр. moderne — новітній, сучасний. Інші назви: фр. L'Art Nouveau, нім. Jugendstil; також часто загальна назва Secession від лат. secessio - відокремлення) — стильовий напрям у європейському та американському мистецтві (переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві) кінця 19 — початку 20 століть.

Цей стиль зародився передусім в архітектурі, але відноситься і до живопису і до літератури, одягу, музики.

Ознаки модерну в живописі:

Імітативний характер – імітація рослинного і тваринного світу. Улюблені персонажі з тварин – плазуни, змії, ящірки, жаби.

Рослини – плющ, в'юнок, лілії, ліани, іриси.

Зміст робіт – фантастична, містична частина. Нагадує романтизм чи навіть готику, бо містичне.

Основними його елементами є використання синусоїдальних ліній, стилізованих квітів, язиків полум'я, хвилястих ліній, запозичених в природі. Модерн відомий також під іншими назвами:

• Art nouveau (у Франції),

• Sezessionstil (в Австрії),

• Tiffany (в США),

• Jugendstil (в Німеччині),

• Nieuwe Kunst (в Нідерландах),

• Stile Liberty (в Італії),

• Modernismo (в Іспанії),

• Style sapin (в Швейцарії),

• Modern Style (у Великобританії),

• модерн (в Росії),

• сецесія (в Україні ).

Головні представники

• Австрія: художник Густав Клімт

• Англія: художник-ілюстратор Обрі Бердслі

• Бельгія : архітектор Віктор Орта (або Хорта, 1861-1947 ), скло Рене Лалі

• Іспанія: архітектор Антоніо Ґауді

• Франція: архітектор Гектора Жимара,

• Російська імперія : архітектори Федора Шехтеля, Петра Бойцова, .

• США: лампи і вироби з металу Луїс Тіффані

• Україна: архітектори Городецький Владислав Владиславович, Артинов Григорій Григорович, Левинський Іван Іванович, скульптор зі Львова Юліян Марковський

• Чехія: ілюстрації Альфонса Мухи

• Швейцарія: художник Фердинанд Годлер

• Шотландія: дизайн інтер'єрів і екстер'єрів Чарльза Ренні Макінтоша.

Звернення до хвилястих, природніх форм стало найбільш характерною ознакою стилю, хоча повної відмови від прямокутних об'ємів в архітектурі досягти не вдалося. Мали місце компромісні варіанти, що не погіршило образну та функціональну складові стилю. В архітектурі модерну широко використовували як дерево ( дерев'яний модерн ), так і звичайну та глазуровану цеглу, бетон, металеві конструкції, скло, їх комбінації. Дерев'яний модерн переважав в будівництві заміських помешкань та дач. Одним з перших , хто почав працювати в стилі сецесія, був архітектор Віктор Орта. Дещо компромісні позиції займав архітектор Федір Шехтель, який широко використовував як елементи історичних стилів( готики, класицизму) , так і елементи стилю сецесії та нові будівельні матеріали.

Найбільш незвичні, сміливі зразки стилю сецесія створив каталонський архітектор Антоніо Гауді в місті Барселона, що став відомим буржуазним центром в Іспанії.

Декоративно-ужиткове мистецтво доби сецесії

Намагання створити повноцінний стиль призвело до навернення митців різних країн до декоративно-ужиткового мистецтва. Справжній розквіт пережили

• вироби зі скла та вітраж

• меблі

• дрібна металева пластика

• ковальство

• ювелірство

• книжковий декор

• театральна афіша

• дизайн інтер'єрів.