- •1. Основні проблеми розвитку української сучасної культури.
- •2. Давня культура східних слов'ян
- •3. Культура Київської Русі.
- •4. Культура Галицько-Волинської Русі
- •5. Національно-культурне піднесення в українських землях першої половини XVI - другої половини XVII ст.
- •7. Становлення та розвиток характерних рис козацької культури.
- •8. Культурно-політичний контекст української історії XVIII ст.
- •9.Самобутні риси українського бароко
- •Розвиток образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва
- •Українське бароко в Росії
- •11 .Культура України пореформеного періоду другої пол. XIX ст.
- •12.Українська культура на межі хіх-хх ст.
- •13.Період національно-демократичної революції 1917-1920 рр. Процес українізації складових культури в умовах формування української державності.
- •14.Політика коренізації-українізації радянської влади та нищення української культури і її носіїв
- •15.Періоди "відлиги" 1960-х і доби "застою" 1970-1980рр.
- •16.Основні проблеми розвитку української сучасної культури.
- •17. Культура Давнього Єгипту та її особливості
- •18.Загальна характеристика античного світу.
- •19.Культура Стародавньої Греції крито-мікенського, гомерівського та архаїчного періодів
- •20.Культура Давньої Греції класичного періоду.
- •21. Культура давньої Греції доби еллінізму.
- •22. Культура Давнього Риму та її особливості. Християнство як світоглядне підґрунтя культури Візантії.
- •23. Візантійська культура та її особливості. Культура Західної Європи пізнього Середньовіччя.
- •24. Мистецтво європейського раннього і зрілого Середньовіччя.
- •25.Культура доби Відродження Культура Західної Європи доби Ренесансу та її особливості Культура Західної Європи XVII ст. Новий час в історії Європи.
- •Проторенесанс
- •26.Просвітництво як явище західноєвропейської культури другої пол. XVIII ст.
- •Академії
- •Опозиція до Просвітництва
- •28.Культура Західної Європи др. Пол. XVIII ст. Стиль класицизм
- •29.Культура Західної Європи першої половини XIX ст. Романтизм.
- •32.Особливості розвитку європейської культури XX століття.
- •33. Культурологія як наука: предмет, структура, історія формування
- •Говорячи про структуру сучасної культурології, можна виділити смислові та структурні її частини: теорію культури, історію культури, філософію культури, соціологію культури.
- •34. Циклічна модель культурогенезу о.Шпенглера.
- •35. Культурологічна концепція а. Тойнбі. Культурологічна концепція и. Гейзінгі.
- •36. Культурологічна концепція ф. Ніцше
- •37.Елітарна та масова культура
- •38. Предмет та структура культурної антропології.
- •39. Екологічна культура та особливості її культурно антропологічного дослідження
- •40. Економічна культура та особливості її культурно антропологічного дослідження
- •41. Політична культура та особливості її культурно антропологічного дослідження
- •42.Гендерна культура та особливості її культурноантропологічного дослідження
- •43. Комунікативна культура та особливості її культурно антропологічного дослідження
- •44.Особливості гендерної культури українців
- •46. Скульптура та її особливості як виду образотворчого мистецтва. Види і жанри.
- •47. Види і жанри живопису. Ренесансний живопис: стильові особливості.
- •48. Бароко в живописі та його стильові особливості.
- •49. Рококо як стиль в живопису.
- •50. Класицизм та його прояви в скульптурі і живописі.
- •51. Модерн як стильовий напрям та його прояви в образотворчому мистецтві.
- •Головні представники
- •Декоративно-ужиткове мистецтво доби сецесії
- •52. Образотворче мистецтво XX ст.
- •53. Модернізм як родове поняття щодо течій в зарубіжному мистецтві 20 ст.
- •54. Загальна характеристика форм усного публічного виступу.
- •55. Підготовка, організація і проведення дискусій.
- •56.Правила підготовки доповідей для науково-практичних конференцій та семінарів
- •58. Наукові дослідження проблем соціальної роботи: вітчизняний і зарубіжний досвід
- •59. Соціально-культурне проектування, його сутність.
- •60. Управління проектною командою
- •61. Цільові соціально-культурні проекти
- •62. Технологія розробки регіональних культурних програм
- •63. Соціально-культурні проблеми в проектуванні, їх класифікація.
- •64. Поняття життєвого циклу проектів.
- •65.Основні інститути сфери дозвілля
- •69.Парк як соціально-культурний центр.
- •70.Рекреаційний потенціал дозвілля та умови його реалізації
- •71. Організація дозвілля в туристичних закладах
- •72. Культурно-дозвіллєва діяльність: сутність, функції, види і форми
- •73. Соціологічні дослідження громадської думки: загальний огляд.
- •74. Об’єкти громадської думки. Принципи доступності, доцільності, необхідності.
- •75.Основні рr-технології. Загальний огляд Сучасні напрями pr-діяльності
- •Класифікація з огляду на суб'єкт
- •Класифікація з огляду на виконавця
- •Класифікація з огляду на етику
- •Деякі інструменти pr
- •Мета pr
- •76. Специфіка pr у сфері культури
- •77. Поняття «громадськість», «думка», «громадська думка»: їх розкриття та аналіз.
- •78.Загальні ознаки громадської думки
- •79.Культурно-дозвіллєве середовище як єдність предметного оточення процесу діяльності людини.
- •80.Інтер'єр та його роль в розважальній індустрії.
- •81.Проект і проектна культура: тлумачення понять.
- •82. Християнство як світоглядне підґрунтя культури Візантії. Іконопис
- •83. Тенденції розвитку соціально-культурної сфери на сучасному етапі
4. Культура Галицько-Волинської Русі
Культура Галицько-Волинської Русі ХІІІ - ХІV ст.
В Галицько-Волинському князівстві розвивались архітектура, живопис, художні ремесла. Кріпосні, оборонні і культові споруди в головних містах виконувались у традиціях візантійської та місцевої народної архітектури. В кінці XI століття в архітектурі спостерігаються значні романські впливи, особливо в Галичі і Володимирі на Волині. Наприклад, звичайний тип церков (так званих тринефних), видовжується в напрямку схід-захід через прибудову третьої пари стовпів. Такі церкви в середині мають шість пілонів, сюди належать церкви Володимира, Галича, Холма та інших міст. Вони складені переважно з тесаного каміння, їх покриття, обробка фасадів з двома вежами, портали, капітелі, поліхромне різьблення, вітражі мають виразний романський стиль. Такою, наприклад, є церква святого Пантелеймона в Галичі (1200), яка має розкішний романський портал та інші різьблені з каменю деталі. В центрі староукраїнської культури Галичі було знайдено понад ЗО фундаментів різних будов тринавних церков і однієї ротонди, що вказують на переплетення східних, західних і місцевих архітектурних традицій. Яскраву картину спорудження Данилом церкви у Холмі подає літопис, розповідаючи, що церква була "гарна і гожа". Церква мала чотири склепіння і "стояли вони на чотирьох головах людських, вирізьблених одним умільцем; троє вікон прикрашені стеклами римськими".
Кам'яне зодчество у Галицько-Волинському князівстві було дуже поширеним. Міські забудови, оборонні і церковні споруди виконувались досвідченими будівничими. Літопис повідомляє, що, наприклад, міські укріплення на Волині зводив "муж хитрий" Олекса. Археологічні розкопки відкрили багато нових і цікавих матеріалів про архітектуру й мистецтво в Галицько-волинській державі. У Галицько-Волинському князівстві високого рівня розвитку набув живопис. Українське живописне мистецтво, як доводить, академік Айналов, виникло ще в дохристиянську добу. Істотний вплив на його розвиток зробив стиль візантійського живопису, який панував у ті часи не лише в старокиївській державі, але й по всій Європі. Візантійський живопис, як відомо, виріс на грунті античного, який у своїй основі був реалістичним. Християнський живопис порвав з реалістичними традиціями і перейшов до стилізованої декоративності, замість життєдіяльності стверджував аскетизм. Саме в цьому варіанті християнський живопис прийшов з Візантії в Україну. Його характерною рисою було те, що окремі постаті розміщувались на картині в небесній гармонії, а не в життєвому безладді. Це був досить високий рівень живописного мистецтва, але прийшов він у Стародавню Русь у дещо видозмінених формах, зокрема, у формі монументального мистецтва, тобто декоративного малювання на стінах, і в формі книжкових мініатюр (рисунків і початкових літер у текстах книг). Монументальне мистецтво теж зазнало певних змін, зокрема в техніці малювання. Воно прийшло в Україну у формі стінного розпису та у вигляді мозаїки. Стінний розпис нашими живописцями був названий фресками. Отже, монументальне мистецтво ділиться на мозаїку і фрески. У Галицько-Волинському князівстві оздоблення інтер'єрів давньоруських палаців, храмів, княжих дворів здійснювалось мозаїками, фресками, різьбленим каменем, іконами. Видатною пам'яткою живопису тих часів є мініатюри в літописах і художнє оздоблення книг. Дослідники характеризують XII століття як початок самостійної художньої творчості в Україні.