- •1. Основні проблеми розвитку української сучасної культури.
- •2. Давня культура східних слов'ян
- •3. Культура Київської Русі.
- •4. Культура Галицько-Волинської Русі
- •5. Національно-культурне піднесення в українських землях першої половини XVI - другої половини XVII ст.
- •7. Становлення та розвиток характерних рис козацької культури.
- •8. Культурно-політичний контекст української історії XVIII ст.
- •9.Самобутні риси українського бароко
- •Розвиток образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва
- •Українське бароко в Росії
- •11 .Культура України пореформеного періоду другої пол. XIX ст.
- •12.Українська культура на межі хіх-хх ст.
- •13.Період національно-демократичної революції 1917-1920 рр. Процес українізації складових культури в умовах формування української державності.
- •14.Політика коренізації-українізації радянської влади та нищення української культури і її носіїв
- •15.Періоди "відлиги" 1960-х і доби "застою" 1970-1980рр.
- •16.Основні проблеми розвитку української сучасної культури.
- •17. Культура Давнього Єгипту та її особливості
- •18.Загальна характеристика античного світу.
- •19.Культура Стародавньої Греції крито-мікенського, гомерівського та архаїчного періодів
- •20.Культура Давньої Греції класичного періоду.
- •21. Культура давньої Греції доби еллінізму.
- •22. Культура Давнього Риму та її особливості. Християнство як світоглядне підґрунтя культури Візантії.
- •23. Візантійська культура та її особливості. Культура Західної Європи пізнього Середньовіччя.
- •24. Мистецтво європейського раннього і зрілого Середньовіччя.
- •25.Культура доби Відродження Культура Західної Європи доби Ренесансу та її особливості Культура Західної Європи XVII ст. Новий час в історії Європи.
- •Проторенесанс
- •26.Просвітництво як явище західноєвропейської культури другої пол. XVIII ст.
- •Академії
- •Опозиція до Просвітництва
- •28.Культура Західної Європи др. Пол. XVIII ст. Стиль класицизм
- •29.Культура Західної Європи першої половини XIX ст. Романтизм.
- •32.Особливості розвитку європейської культури XX століття.
- •33. Культурологія як наука: предмет, структура, історія формування
- •Говорячи про структуру сучасної культурології, можна виділити смислові та структурні її частини: теорію культури, історію культури, філософію культури, соціологію культури.
- •34. Циклічна модель культурогенезу о.Шпенглера.
- •35. Культурологічна концепція а. Тойнбі. Культурологічна концепція и. Гейзінгі.
- •36. Культурологічна концепція ф. Ніцше
- •37.Елітарна та масова культура
- •38. Предмет та структура культурної антропології.
- •39. Екологічна культура та особливості її культурно антропологічного дослідження
- •40. Економічна культура та особливості її культурно антропологічного дослідження
- •41. Політична культура та особливості її культурно антропологічного дослідження
- •42.Гендерна культура та особливості її культурноантропологічного дослідження
- •43. Комунікативна культура та особливості її культурно антропологічного дослідження
- •44.Особливості гендерної культури українців
- •46. Скульптура та її особливості як виду образотворчого мистецтва. Види і жанри.
- •47. Види і жанри живопису. Ренесансний живопис: стильові особливості.
- •48. Бароко в живописі та його стильові особливості.
- •49. Рококо як стиль в живопису.
- •50. Класицизм та його прояви в скульптурі і живописі.
- •51. Модерн як стильовий напрям та його прояви в образотворчому мистецтві.
- •Головні представники
- •Декоративно-ужиткове мистецтво доби сецесії
- •52. Образотворче мистецтво XX ст.
- •53. Модернізм як родове поняття щодо течій в зарубіжному мистецтві 20 ст.
- •54. Загальна характеристика форм усного публічного виступу.
- •55. Підготовка, організація і проведення дискусій.
- •56.Правила підготовки доповідей для науково-практичних конференцій та семінарів
- •58. Наукові дослідження проблем соціальної роботи: вітчизняний і зарубіжний досвід
- •59. Соціально-культурне проектування, його сутність.
- •60. Управління проектною командою
- •61. Цільові соціально-культурні проекти
- •62. Технологія розробки регіональних культурних програм
- •63. Соціально-культурні проблеми в проектуванні, їх класифікація.
- •64. Поняття життєвого циклу проектів.
- •65.Основні інститути сфери дозвілля
- •69.Парк як соціально-культурний центр.
- •70.Рекреаційний потенціал дозвілля та умови його реалізації
- •71. Організація дозвілля в туристичних закладах
- •72. Культурно-дозвіллєва діяльність: сутність, функції, види і форми
- •73. Соціологічні дослідження громадської думки: загальний огляд.
- •74. Об’єкти громадської думки. Принципи доступності, доцільності, необхідності.
- •75.Основні рr-технології. Загальний огляд Сучасні напрями pr-діяльності
- •Класифікація з огляду на суб'єкт
- •Класифікація з огляду на виконавця
- •Класифікація з огляду на етику
- •Деякі інструменти pr
- •Мета pr
- •76. Специфіка pr у сфері культури
- •77. Поняття «громадськість», «думка», «громадська думка»: їх розкриття та аналіз.
- •78.Загальні ознаки громадської думки
- •79.Культурно-дозвіллєве середовище як єдність предметного оточення процесу діяльності людини.
- •80.Інтер'єр та його роль в розважальній індустрії.
- •81.Проект і проектна культура: тлумачення понять.
- •82. Християнство як світоглядне підґрунтя культури Візантії. Іконопис
- •83. Тенденції розвитку соціально-культурної сфери на сучасному етапі
24. Мистецтво європейського раннього і зрілого Середньовіччя.
Середньовічне мистецтво Європа.
Європейське Середньовіччя – від кінця 5 ст. н.е. до 40-х р. 17 ст. н.е.
Сама назва з'явилася в Новий час – значно пізніше за саме Середньовіччя. Проміжне положення між античністю і Новим часом.
3 періоди:
1) Кінець 5 і до 10 ст. – раннє середньовіччя.
2) 10-14 ст. – зріле середньовіччя.
3) 14 – 40-і р. 17 ст. – пізнє середньовіччя.
Географічні межі:
Вся територія зах. Європи, Європейська частина східної Європи, Візантійська імперія (займала дещо інше становище). Арабський схід також середньовіччя, але не європейське.
Загальні особливості культури:
1) Є виключно релігійною. Християнство – світоглядні засади всієї середньовічної культури і мистецтва.
2) Виникає на територіях, що до цього часу, не були охоплені античністю (варварський світ). Заселені народами, що не знаходилися під впливом античності, не мали власної державності. Населення сучасної Франції, Німеччини, України – Русі, Іспанії, Португалії.
3) Виникає на підґрунті принципово нової економіки – аграрного типу – землеробство. Спирається на працю селянина, у тому числі прикріпленого до землі. Це період феодалізму. Існує приватна власність на землю (велика) – феод; наявність феодів призводить до прикріплення до землі селян, які її обробляють.
Образотворче мистецтво.
Релігійний, християнський вплив, світогляд. Це визначальний чинник, що втілюється опосередковано, а безпосередньо – в іконописі. Світське мистецтв не уникнуло впливу християнства.
Опосередковане втілення: зміни у самому уявленні про естетику людини. Змінюється сам антропний ідеал, яким керується художник. Завершення цих змун до 10 ст.
Головне в людині – духовність. А не фізичне. Можна зобразити її очі дуже яскраво (дзеркало душі). Ще можна приховати все інше. Тіло ігнорується художником чи скульптором. Воно приховане під одягом ( дуже вільним, нічого не підкреслюючим). Чоловічий одяг – плащі. Згодом трохи змінюється, але лише для чоловіків. Особливо ретельно приховується жіноче тіло. Воно нагадує такий собі стовпчик чи колону. Одяг зі складками.
Чітке уявлення краси обличчя. Жіноче – ідеологія жінки. Служниця диявола. Наукові диспути – чи є у жінки хвіст. Жіноче тіло – гріховне. Оголену жінку зображували лише тоді, коли зображували відьму. Жінка мала приховувати волосся – гріховний елемент, бо спокушає чоловіка. Жінки ховають волосся під головним вбранням (ковпаками) – енем. На нього ще одягалася вуаль. Але для духовної краси і цього ще замало. Щоб підкреслити очі збривали волосся до макушки і брови. Незаміжнім дозволялося маленький чубчик. Вся фігура людини видовжена в висоту – прямий одяг, вибрита голова, ковпак. Це духовність. Було прийнято бути блідою, рум’янець запудрювали, було модно непритомніти – це в’ялість тілесного, возвишеність духовного. Церкви намагалися боротися з висотою цих ковпаків, але їх висота стала символом еліти.
Скульптура середньовіччя.
Умовний характер, що передає умовно обриси людського тіла. Не передає антропоморфні характеристики. Створюється з інших матеріалів – з дерева і каменю (піщаник), рідше граніт. Матеріал не додає естетики скуп турі, бо він тьмяний. Скульптура не передає руху, є статичною. В середньовіччі тіло могло бути нахилене, нагадуючи рух. Скульптура в основному була призначена для прикрашання храмів і церков.
Найяскравіші приклади – собор Паризької Богоматері, майже все вкриває рельєф, а іноді і кругла скульптура. Скульптура мала призначення знаходитися в храмі.
Образотворче мистецтво середньовіччя.
О основному – суто релігійні функції. Ікони, фрески, деінде мозаїки (Візантійська імперія, Італія, Київська Русь).
Водночас доволі популярною є книжкова мініатюра – ілюстрації до літописів і книг. Ілюструвала зміст літописів. Маленькі зображення.
Побудова зображення спиралася на «зворотню перспективу». Відображає релігійну ідеологію. Художник ніколи не підписував ікони, бо вважалося, що не він малює, а його рукою керує Бог.