- •1.Наука про документ за кордоном:історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку.
- •2.Впровадження міжнародного стандарту iso 15489:2001 в Україні.
- •3.Текст як основа ділового документа.Класифікація текстів у документній лінгвістиці.
- •1.Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції.
- •2.Суб’єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-анлітичної діяльності.
- •3.Структура редактарського аналізу текстів офіційно-ділового стилю.Етапи редагування.
- •1.Документознавство в системі відносин «діловодство-архівознавство»
- •2.Роль архівних установ у Керуванні документаційними процесами.
- •3.Систематизація документів:основні вимоги
- •Види ділового спілкування
- •2. Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу. Порядок підготовки аналітичних документів.
- •3.Вплив діловодства на характер формування архівів.
- •2.Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст , призначення.
- •2. Сучасна законодавчо-нормативна база керування документаційними процесами в Укріїні
- •3. Інформація: її суть, функції, характеристика та класифікація
- •1. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- •2. Вклад міжнародних організацій і форумів у розроблення науково-методичних засад кдп
- •3. Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •2. Спічрайтерство як вид діяльності: поняття, сутність, функції
- •3. Державні архіви й організаторсько-методичне керівництво архівними підрозділами організацій, установ, підприємств та службами документального забезпечення.
- •1. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- •2. Законодавче регулювання сфери керування документаційними процесами: зарубіжний досвід
- •3. Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механзми, реалізація
- •1. Міждисциплінарність документознавства: природа та звязки
- •2. Термінологія і термінографія керування документаційними процесами
- •3. Теоретичні та практичні засади реферування, як з одного напрямів референської діяльності
- •1. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації.
- •2. Формування реферативних ресурсів в Україні: теоретичні, організаційні, технологічні аспекти.
- •3. Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України.
- •1. Методи та методологія документологічних досліджень.
- •2. Умови ефективного функціонування системи керування документацій ними процесами.
- •3. Мова і мовлення. Функції мови. Культура мовлення і мовний етикет.
- •1. Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку.
- •2. Основні документи кадрової діяльності.
- •3. Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України.
- •1. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку.
- •3. Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладна дисципліна. Зв’язок лінгвістичних основ документознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами.
- •1. Загальна характеристика документознавчої термінології: джерела формування, сучасний стан, перспективи розвитку.
- •2. Примірна інструкція з діловодства як нормативний документ.
- •3. Описання архівних документів: теорія, методика і практика.
- •1.Правові основи організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •2.Організація документообігу в установі
- •3.Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- •1.Складання номенклатури справ та формування справ
- •2.Перетворення повідомлення( даних) в інформацію- методична основа організації інформаційно-аналітичної роботи
- •3. Нормативна та методична бази експертизи цінності документів
- •1.Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів
- •2.Спеціальна методика бібліографічного опису
- •3.Схема звязків архівознавства з науковими дисциплінами
- •1.Контроль за виконанням документів
- •2.Система архівних установ в україні
- •3.Нормативність текстів офіційно-ділового стилю на фонетико-орфографічному рівні
- •1.Історичні передумови формування сучасного діловодства
- •2.Керування документаційними процесами — складова та функція управління
- •3.Моделі комунікації за к. Шенноном ,р.Якобсоном та ю.Лотманом як інструментінформаційно-аналітичної діяльності
- •1.Організація сучасного діловодства
- •2.Витоки керування документаційними процесами
- •3. Аналітико-синтетична переробка інформації: сутність , значення
- •1. Принципи організації діловодства та регулювання інформаційних відносин в Україні
- •2. Еволюція понять «діловодство», «документаційне забезпечення управління», «документно-інфромаційне забезпечення управління», «управління документацією», «керування документацій ними процесами»
- •3. Загальна методика бібліографічного опису документів її завдання і зміст
- •1.Архівознавче термінознавство
- •2. Анотування документів:сутність, види, функції
- •3. Керування документацій ними процесами: сфера практичної діяльності та наукових знань
- •1.Архівознавство як наукова і навчальна дисципліна
- •2. Дсту гост 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання
- •3.Основні завдання редагування
- •1. Архіви — специфічна інформаційна система
- •2.Види аналітико-синтетичної переробки документної
- •3.Управлінський документ: історія, загальна характеристика
3. Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України.
Правовою базою діяльності державних архівів є Закон України "Про Національний архівний фонд та архівні установи", "Основи законодавства України про культуру", закони "Про інформацію", "Про державну таємницю", "Про авторське право та суміжні права", "Про бібліотеки і бібліотечну справу", "Про охорону та використання пам'яток історії та культури", постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, міжнародні правові акти, в яких бере участь Україна. Основні питання, пов'язані з функціонуванням державних архівів, регулює Закон України "Про національний архівний фонд та архівні установи". Він встановлює поняття Національного архівного фонду України як однієї із загальнонаціональних цінностей, фіксує його як об'єкт права, закладає єдині основи системи архівних установ, регулює суспільні відносини, пов'язані з формуванням, обліком, зберіганням і використанням Національного архівного фонду. Діяльність державних архівів регулюється також підзаконними нормативно-правовими актами Держкомархіву, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, виданими в межах їхньої компетенції і відповідно до законодавства. Основними нормативними документами з організації роботи архіву є положення про архів та його структурні підрозділи, структура й штатний розпис, кошторис доходів і видатків, посадові інструкції працівників.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №17
1. Методи та методологія документологічних досліджень.
У науці не існує єдиного підходу стосовно тлумачення слова "методологія". В одному випадку, під методологією розуміють філософську, світоглядну основу науки, а в іншому - науки про методи й методики.
Метод - це спосіб пізнання, шлях дослідження, прийом або система прийомів для досягнення певної мети.
Методологія науки загалом має такі значення:
– вчення про методи пізнання й перетворення навколишньої дійсності
– сукупність підходів, способів, методів, прийомів, процедур, що застосовуються в будь-якій науці
У загальному документознавстві, як систематизуючій науковій дисципліні всього циклу документознавчих наукових напрямів, застосовуються ті ж методи та методологічні прийоми, що й в останніх.
У дисциплінах документознавчого циклу поняття "методологія" використовують переважно як методологію науки, яка вивчає документознавчу практику. Необхідність визначення "документологічних методів" виникає в тому разі, коли практична документознавча діяльність розглядається як різновид науково-пізнавальної діяльності, оскільки будь-яка пізнавальна діяльність застосовує певні методи пізнання об'єктивної (незалежної від дійсності) реальності.
Узагальнююче поняття "документологічний метод" мусить об'єднувати в собі конкретні прийоми, у тому числі способи та операції, вивчення системи документальних комунікацій.
На думку проф. Г.М. Швецової-Водки, усю сукупність методів документознавчих досліджень можна умовно поділити на декілька рівнів, а саме
I. Загальнофілософські або діалектико-матеріалістичні, філософські методи
Наукові методи, що визначаються як філософські категорії теорії пізнання: аналіз і синтез, індукція і дедукція, порівняння, узагальнення, ідеалізація, сходження від абстрактного до конкретного тощо. Ці методи можуть використовуватися в будь-якій науці або пізнавальній діяльності, вбираючи в себе специфічні риси в залежності від того чи іншого об'єкта та предмета пізнання.
II. Загальнонаукові методи
На цьому рівні методи поділяються на емпіричні (описові), які лише фіксують існуючий стан дійсності (опис, спостереження, експеримент, моделювання) і теоретичні пов'язані з узагальненням емпіричних даних, проникненням у суть явищ, що досліджуються.
До загальнонаукових теоретичних методів пізнання належать: системний, діяльнісний, функціональний, типологічний, інформаційний та культурологічний.
Наприклад, системний підхід - методологічний напрям у науці, що ставить своїм завданням розробку засобів, методів дослідження складноорганізованих об'єктів-систем. Документ являє собою систему - множинність закономірно пов'язаних одне з одним елементів і частин як певне цілісне утворення, єдність.
Водночас, з точки зору сукупності документів, зібраних у фондах органів інформації, бібліотек, архівів, книгарень тощо (в залежності від масштабів системи) документ стає підсистемою чи навіть елементом. При системному підході, як вказує проф. Г.М. Швецова-Водка, документ розглядається як частина більш об'ємної системи соціальних комунікацій.
III. Спеціальні методи
Розроблені в окремих наукових дисциплінах методи, але такі, що самі стали загальнонауковими: логічні соціологічні, математичні методи, історичний підхід тощо.
IV. Сукупність методів, специфічних для низки споріднених наукових дисциплін, що вивчають спільний об'єкт
Так, наприклад, спеціальними методами книгознавчих дисциплін вважаються:
Аналітико-тематичний метод (аналіз тематики видань)
Структурно-типологічний метод (визначення типів і видів видань)
Топографічний метод (аналіз видань з погляду їх топографічних особливостей) та ін.
На четвертому рівні також можна виділити принципи методології, тобто вихідні положення, які мають враховуватися при проведенні документознавчих, бібліографічних, патентознавчих та інших видів досліджень.
Соціально-комунікаційно-інформаційний підхід або принцип означає, що документознавство потрібно розглядати як частину системи соціально-інформаційних комунікацій, спрямованих на ефективне передавання, обробку й зберігання інформації в суспільстві.
V. Конкретні методи
Найнижчий рівень, що вміщує застосування конкретних методів, не дає якихось принципово нових методів, яких немає на попередніх рівнях. Це - рівень, на якому всі перелічені методи й принципи застосовуються для пізнання конкретних явищ документознавства.
Дана ієрархія методів є умовною, оскільки між різними рівнями методології існує зв'язок, залежність, супідрядність та взаємопроникнення.