- •1Національна академія внутрішніх справ України
- •Кримінологія
- •Навчальний посібник
- •Київ - 2004
- •Загальна частина Тема 1. Поняття, об’єкт, предмет і система кримінології
- •Тема 2. Мета, завдання, функції і проблеми кримінології
- •Тема 3. Кримінологія в системі наук
- •Тема 4. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 5. Окремонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 6. Статистика в кримінологічних дослідженнях
- •Тема 7. Кримінологічні дослідження
- •Тема 8. Злочинність
- •Тема 9. Рівень (коефіцієнти) злочинності
- •Тема 10. Структура, характер і динаміка злочинності
- •Тема 11. Основні риси злочинності ххі ст. В Україні
- •Тема 12. Особа злочинця
- •Тема 13. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця
- •Тема 14. Класифікація і типологія злочинців
- •Тема 15. Причини, умови та механізм конкретного злочину
- •Тема 16. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину
- •Тема 17. Віктимологічні аспекти конкретного злочину
- •Тема 18. Співвідношення соціального і біологічного в детермінації конкретного злочину
- •Тема 19. Причини та умови злочинності. Види детермінації
- •Тема 20. Класифікація причин та умов злочинності
- •Тема 21. Соціальна обумовленість причин злочинності
- •Тема 22. Поняття та принципи профілактики злочинності
- •Тема 23. Рівні профілактики злочинності
- •Тема 24. Класифікація заходів профілактики злочинності за соціальним рівнем
- •Тема 25. Класифікація заходів профілактики злочинності за обсягом (масовістю охоплення)
- •Тема 26. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю та видом
- •Тема 27. Поняття і класифікація суб’єктів профілактики злочинності
- •Тема 28. Правоохоронні органи та суд як суб’єкти попередження злочинів
- •Тема 29. Правове регулювання профілактики злочинності
- •Тема 30. Інформаційне забезпечення попередження злочинів
- •Тема 31. Кримінологічне прогнозування
- •Тема 32. Методи кримінологічного прогнозування
- •Тема 33. Види кримінологічного прогнозування
- •Тема 34. Кримінологічне планування
- •Тема 35. Порівняльне вивчення та аналіз злочинності
- •Тема 36. Світові тенденції злочинності і боротьба з нею
- •Тема 37. Порівняльні теорії причин злочинності
- •Тема 38. Біологічні і біосоціальні теорії причин злочинності
- •Тема 39. Соціологічні і соціопсихологічні теорії причин злочинності
- •Тема 40. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
- •Особлива частина Тема 41. Стан і тенденції насильницьких злочинів
- •Тема 42. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців
- •Тема 43. Причини та умови насильницьких злочинів
- •Тема 44. Попередження насильницьких злочинів
- •Тема 45. Кримінологічна характеристика загальнокримінальної корисливої злочинності
- •Тема 46. Кримінологічна характеристика окремих корисливих злочинів
- •Тема 47. Попередження корисливих злочинів
- •Тема 48. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності
- •Тема 49. Профілактика корупційних злочинів
- •Тема 50. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •Тема 51. Кримінологічна характеристика особи злочинця в організованій злочинності
- •Тема 52. Протидія організованій злочинності
- •Тема 53. Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків
- •Тема 54. Кримінологічна характеристика осіб учасників злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів
- •Тема 55. Детермінанти злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних речовин
- •Тема 56. Профілактика незаконного обігу наркотичних засобів
- •Тема 57. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •Тема 58. Особа рецидивіста
- •Тема 59. Типологія особи рецидивіста
- •Тема 60. Причини та умови рецидивної злочинності
- •Тема 61. Профілактика рецидивних злочинів
- •Тема 62. Кримінологічна характеристика злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 63. Попередження злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 64. Кримінологічна характеристика злочинності в армії
- •Тема 65. Детермінанти злочинності в армії
- •Тема 66. Кримінологічна характеристика особи злочинця - військовослужбовця
- •Тема 67. Попередження злочинів в армії
- •Тема 68. Кримінологічна характеристика необережної злочинності
- •Тема 69. Кримінологічна характеристика особи необережного злочинця
- •Тема 70. Причини та умови необережних злочинів
- •Тема 71. Попередження необережних злочинів
- •Тема 72. Кримінологічна характеристика автотранспортних злочинів
- •Тема 73. Кримінологічна характеристика особи учасників необережних дорожньо-транспортних злочинів
- •Тема 74. Причини та умови автотранспортних злочинів
- •Тема 75. Попередження автотранспортних злочинів
- •Тема 76. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.
- •Тема 77. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців
- •Тема 78. Причини та умови злочинності неповнолітніх
- •Тема 79. Попередження злочинності неповнолітніх
- •Тема 80. Кримінофамілістика (сімейна кримінологія)
- •Тема 81. Жіноча злочинність
- •Тема 82. Екологічна злочинність
- •Тема 83. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України.
- •Тема 84. Причини та умови корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
- •Тема 85. Попередження корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
Тема 49. Профілактика корупційних злочинів
1. Загальна профілактика
2. Спеціальна профілактика
3. Організація боротьби з корупційною злочинністю
1. У рамках загальної профілактики необхідно звести до мінімуму використання корупції як засобу становлення, розвитку і зміцнення нових суспільних відносин, соціальної опори ринкових відносин, а також припинити легалізацію та зростання кримінальних капіталів.
2. Спеціальна профілактика корупції передбачає наступні заходи:
- встановлення такого матеріального рівня утримання службовців, який здатний забезпечити їм і їхнім родинам пристойний рівень життя;
- поліпшення контролю за доходами і витратами державних та інших категорій службовців, за кадровою політикою;
- забезпечення безпеки осіб (а також їх родин), які здійснюють боротьбу з корупційною злочинністю;
- запровадження режиму службового використання дорогих державних квартир, будинків, наданих у зв’язку із займаною державною посадою;
- формування усіх виплат із бюджетної системи держави тільки на основі закону і т.д.
3. Організація боротьби з корупційною злочинністю повинна ґрунтуватися на:
- системному аналізі змін корупції та її причин; визначенні стратегії і тактики боротьби з нею з урахуванням реальних соціально-економічних, політичних умов, стану громадської свідомості, правоохоронної системи;
- основі закону, а не підзаконних актів;
- розробці цільових програм боротьби з корупцією в Україні;
- ефективній підготовці кадрів і формуванні в правоохоронних органах спеціалізованих підрозділів;
- використанні допомоги різних інститутів громадянського суспільства, населення, юридичних осіб;
- систематичній оцінці результатів роботи і корегуванню заходів впливу тощо.
Тема 50. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
1. Поняття організованої злочинності
2. Ознаки організованої злочинності
3. Характеристика ознак
4. Класифікація організованих злочинних структур
1. Організована злочинність – це системно пов’язана сукупність злочинів, вчинених учасниками стійких, ієрархізованих, планомірно діючих злочинних структур (груп, співтовариств, асоціацій), діяльність яких прямо чи опосередковано взаємо підтримується і узгоджується, будучи спрямованою на отримання максимального прибутку зі злочинного бізнесу на визначеній території чи у визначеній сфері, що взята її під контроль.
Відповідно до Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” під організованою злочинністю слід розуміти сукупність злочинів, що вчиняються у зв’язку зі створенням та діяльністю організованих злочинних угруповань 35.
2. Можна виділити наступні ознаки організованої злочинності:
- стійкість;
- системність;
- масштабність;
- мета;
- способи;
- забезпечення власної безпеки.
3. Ознака стійкості реалізується в таких характеристиках, як наявність постійних завдань і триваючий характер злочинної діяльності; її планування і підготовка; сувора ієрархія учасників і наявність керівного ядра; чітка дисципліна.
Ознака системності пов’язана зі стійкістю і безпосередньо реалізується в таких характеристиках організованої злочинності, як прямий чи опосередкований зв’язок і спеціалізація її структур у масштабі регіону, галузі економіки, виду кримінального бізнесу (взаємодія, ієрархічний зв’язок, погодженний розподіл сфер діяльності, зв’язок конкуренції і протистояння і т.д.). При цьому виділяється багаторівневість системи за схемою: організована злочинна група – злочинне співтовариство – сукупність супідрядних чи взаємодіючих у регіоні, у ряді регіонів, країні в цілому, у ряді країн злочинних співтовариств («асоціації» злочинних структур).
Масштабність – одна з ознак організованої злочинності, яка означає, що мова йде про регіональний, міжрегіональний, у рамках країни в цілому чи транснаціональний характер діяльності.
Мета організованих злочинних структур зосереджена на отриманні доходів злочинним шляхом, на збагаченні у великих і особливо великих розмірах.
Способи вчинення злочинів учасниками організованих злочинних структур відрізняються професіоналізмом. Для злочинів характерна висока технічна підготовка; планування і розподіл ролей; створення сприятливих умов; організація співробітництва осіб і груп, що реалізують різні, але взаємозалежні функції; рішучість і жорстокість дій. Особливістю організованих злочинних структур є наявність спеціалізованої функції забезпечення безпеки учасників від соціального та правового контролю. Відзначаються: особлива увага до конспірації; виділення в цих структурах учасників з контррозвідувальними й охоронними функціями; розробка сценаріїв поведінки рядових учасників, які беруть на себе відповідальність за збереження і носіння зброї, її застосування і т.п., для того щоб уберегти керівників злочинних груп (співтовариств); розробка сценаріїв поведінки керівників (активних учасників) на випадок затримання чи виклику до правоохоронних органів.
За рівнем організації злочинні структури класифікуються на:
- організовані злочинні групи – формування з трьох і більше осіб, які об’єднались для вчинення одного або декількох злочинів.
- злочинна організація – стійке ієрархічне об’єднання осіб, які спрямовані на вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів;
- мафія – злочинне об’єднання з так званою сітьовою структурою, яка має декілька рівнів управління.
4. За масштабом діяльності організовані злочинні структури поділяються на:
- регіональні;
- міжрегіональні;
- національні (в межах країни);
- транснаціональні (міжнародні).
За напрямками діяльності організовані злочинні структури можна розділити на ті, що функціонують у сфері:
- кримінального бізнесу – незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин, зброї, предметів історії і мистецтва; контрабанда стратегічних матеріалів і шкідливих відходів; торгівля живими (людськими) органами і тканинами; викрадення автомобілів; організація азартних ігор, проституції і т.д.;
- тіньової економіки – контроль і вилучення частини прибутку, розподіл сфер впливу, безпосереднє створення тіньових підприємств і т.д.;
- легальної економіки – відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом; інвестування їх у високоприбуткові підприємства і т.д.
Негативні фактори, які детермінують організовану злочинність:
- криза політичних, соціально-економічних та культурних основ організації життя суспільства;
- недостатня активність органів державної влади, обумовлена дефектами політичного устрою, корумпованістю, слабкістю політичних лідерів, їх нездатністю ефективно діяти в складних умовах;
- незабезпеченість (матеріальна, організаційна, культурна) раціонального функціонування демократичних інститутів суспільного устрою;
- міждержавні протиріччя, які перешкоджають концентрації зусиль суспільства в боротьбі зі злочинністю;
- кримінальне самовідтворення (здатність злочинності до самоорганізації і самодетермінації злочинної діяльності);
- неефективність заходів боротьби з кримінальними проявами.