- •1Національна академія внутрішніх справ України
- •Кримінологія
- •Навчальний посібник
- •Київ - 2004
- •Загальна частина Тема 1. Поняття, об’єкт, предмет і система кримінології
- •Тема 2. Мета, завдання, функції і проблеми кримінології
- •Тема 3. Кримінологія в системі наук
- •Тема 4. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 5. Окремонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 6. Статистика в кримінологічних дослідженнях
- •Тема 7. Кримінологічні дослідження
- •Тема 8. Злочинність
- •Тема 9. Рівень (коефіцієнти) злочинності
- •Тема 10. Структура, характер і динаміка злочинності
- •Тема 11. Основні риси злочинності ххі ст. В Україні
- •Тема 12. Особа злочинця
- •Тема 13. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця
- •Тема 14. Класифікація і типологія злочинців
- •Тема 15. Причини, умови та механізм конкретного злочину
- •Тема 16. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину
- •Тема 17. Віктимологічні аспекти конкретного злочину
- •Тема 18. Співвідношення соціального і біологічного в детермінації конкретного злочину
- •Тема 19. Причини та умови злочинності. Види детермінації
- •Тема 20. Класифікація причин та умов злочинності
- •Тема 21. Соціальна обумовленість причин злочинності
- •Тема 22. Поняття та принципи профілактики злочинності
- •Тема 23. Рівні профілактики злочинності
- •Тема 24. Класифікація заходів профілактики злочинності за соціальним рівнем
- •Тема 25. Класифікація заходів профілактики злочинності за обсягом (масовістю охоплення)
- •Тема 26. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю та видом
- •Тема 27. Поняття і класифікація суб’єктів профілактики злочинності
- •Тема 28. Правоохоронні органи та суд як суб’єкти попередження злочинів
- •Тема 29. Правове регулювання профілактики злочинності
- •Тема 30. Інформаційне забезпечення попередження злочинів
- •Тема 31. Кримінологічне прогнозування
- •Тема 32. Методи кримінологічного прогнозування
- •Тема 33. Види кримінологічного прогнозування
- •Тема 34. Кримінологічне планування
- •Тема 35. Порівняльне вивчення та аналіз злочинності
- •Тема 36. Світові тенденції злочинності і боротьба з нею
- •Тема 37. Порівняльні теорії причин злочинності
- •Тема 38. Біологічні і біосоціальні теорії причин злочинності
- •Тема 39. Соціологічні і соціопсихологічні теорії причин злочинності
- •Тема 40. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
- •Особлива частина Тема 41. Стан і тенденції насильницьких злочинів
- •Тема 42. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців
- •Тема 43. Причини та умови насильницьких злочинів
- •Тема 44. Попередження насильницьких злочинів
- •Тема 45. Кримінологічна характеристика загальнокримінальної корисливої злочинності
- •Тема 46. Кримінологічна характеристика окремих корисливих злочинів
- •Тема 47. Попередження корисливих злочинів
- •Тема 48. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності
- •Тема 49. Профілактика корупційних злочинів
- •Тема 50. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •Тема 51. Кримінологічна характеристика особи злочинця в організованій злочинності
- •Тема 52. Протидія організованій злочинності
- •Тема 53. Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків
- •Тема 54. Кримінологічна характеристика осіб учасників злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів
- •Тема 55. Детермінанти злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних речовин
- •Тема 56. Профілактика незаконного обігу наркотичних засобів
- •Тема 57. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •Тема 58. Особа рецидивіста
- •Тема 59. Типологія особи рецидивіста
- •Тема 60. Причини та умови рецидивної злочинності
- •Тема 61. Профілактика рецидивних злочинів
- •Тема 62. Кримінологічна характеристика злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 63. Попередження злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 64. Кримінологічна характеристика злочинності в армії
- •Тема 65. Детермінанти злочинності в армії
- •Тема 66. Кримінологічна характеристика особи злочинця - військовослужбовця
- •Тема 67. Попередження злочинів в армії
- •Тема 68. Кримінологічна характеристика необережної злочинності
- •Тема 69. Кримінологічна характеристика особи необережного злочинця
- •Тема 70. Причини та умови необережних злочинів
- •Тема 71. Попередження необережних злочинів
- •Тема 72. Кримінологічна характеристика автотранспортних злочинів
- •Тема 73. Кримінологічна характеристика особи учасників необережних дорожньо-транспортних злочинів
- •Тема 74. Причини та умови автотранспортних злочинів
- •Тема 75. Попередження автотранспортних злочинів
- •Тема 76. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.
- •Тема 77. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців
- •Тема 78. Причини та умови злочинності неповнолітніх
- •Тема 79. Попередження злочинності неповнолітніх
- •Тема 80. Кримінофамілістика (сімейна кримінологія)
- •Тема 81. Жіноча злочинність
- •Тема 82. Екологічна злочинність
- •Тема 83. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України.
- •Тема 84. Причини та умови корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
- •Тема 85. Попередження корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
Тема 39. Соціологічні і соціопсихологічні теорії причин злочинності
1. Теорія множинності факторів
2. Теорія диференційованої асоціації
3. Інтеракціоністський підхід
4. Концепція про криміногенність науково-технічного прогресу
5. Марксистський підхід
1. Теорія множинності факторів була запропонована і розроблена бельгійським представником статистичної науки А. Кетле в другій половині XIX в. («Людина і розвиток її здібностей, чи досвід суспільної фізики», 1835 р.). Послідовниками цієї теорії були Е. Ферри, У. Хили й ін.
Оновленими варіантами даної теорії кримінологи користуються до сьогоднішнього часу. У радянський період ця теорія заперечувалася як немарксистська, але в багатьох дослідженнях використовувалися її методи.
Представники теорії множинності факторів виходять з того, що злочинність обумовлена сукупністю фізичних, кліматичних, антропологічних, психічних, економічних і соціальних факторів. Її основна ідея полягає в тому, що кожен фактор знаходиться в тісній взаємодії з іншими і що з усіх вивчених факторів можна скласти цілісні узагальнені доктрини. Механістичний підхід не дозволяє даній теорії виділити визначальні соціально-економічні явища та процеси, які обумовлюють існування злочинності.
2. Теорія диференційованої асоціації розроблена американським кримінологом Е. Сатерлендом, його учнем Д. Кресси та їх прихильниками. Теорія вперше була викладена в 1924 р. у книзі «Принципи кримінології». Відповідно до цієї теорії людина не народжується злочинцем. Злочинній поведінці він «навчається» у процесі різноманітних контактів, спілкування і зв’язків (диференціальної асоціації) з найближчим оточенням, у якому переважають асоціальні (протиправні) звички, ціннісні орієнтації.
Дана теорія сформувалася під впливом «теорії наслідування» французького соціолога Г. Тарда, відповідно до якої провідна роль у поведінці людей приділялася наслідуванню один одному.
3. Інтеракціоністський підхід до пояснення причин злочинності був запропонований Е. Сатерлендом і Ф. Таннебаумом у 30-х роках, згодом він розроблявся Г. Беккером, Д. Китсусем, К. Ериксоном та ін. Найбільшого поширення даний підхід набув у 70-х роках.
Його представники вважають, що причини злочинності є наслідком самої реакції суспільства на злочинну поведінку. Це означає, що якщо людина вчинила заборонене законом діяння і соціально визнано злочинцем, то суспільство як би наклеює на нього ярлик, тавро чужого, відчуженого.
4. Концепція про криміногенність науково-технічного прогресу як комплексної причини злочинності одержала поширення в 60 – 70-х роках. На думку прихильників даної концепції, науково-технічна революція, яка породжує індустріалізацію, автомобілізацію, урбанізацію, міграцію та інші соціальні явища і процеси, порушує традиційні сімейні зв’язки, соціальний контроль, традиційну культуру, релігію, придушує індивідуальність, приводить до краху сподівань чи бажання збагачення, а останні обумовлюють агресивні (насильницькі) чи майнові (корисливі) злочини.
Дана концепція знаходить підтвердження в багатьох країнах світу. Індустріалізація, урбанізація, міграція і т.д. загострюють соціальні причини злочинності, обумовлюючи її інтенсивне зростання.
5. Основні ідеї марксистської теорії причин злочинності наступні:
- буття визначає свідомість і поведінку людини;
- злочинність – результат класових протиріч у суспільстві, капіталістичної експлуатації, нестатку й убогості, груба форма класової боротьби;
- злочинність можна викорінити лише у зв’язку з революційною перебудовою світу, ліквідацією приватної власності, експлуатації і соціальної нерівності;
- з усуненням корінних соціальних причин у комуністичному суспільстві злочинність стане відмирати;
- у соціалістичному суспільстві як першій фазі комунізму злочинність зберігається в зв’язку з наявними пережитками минулих капіталістичних відносин;
- у комуністичному суспільстві держава як машина насильства відімре, а разом з ним відімре і злочинність.