Національний визвольний рух у 60-70-х роках

	Українська робітничо-селянська спілка	Рух „шестидесятників”	Гельсінська група
Найвидатніші представники Провідна мета Основні напрями діяльності Форми й методи діяльності Слабкі сторони руху Загальний висновок

Завдання В. Ознайомтеся з джерелами, а також зі статтею Ю.Зайцева «Дисиденти опозиційний рух 60-80-х рр.»¹⁹ і текстом підручника. Підготуйте відповідь на такі питання: 1. Проти чого був спрямований і що обстоював опозиційний (дисидентський рух в Україні у 60-80-х роках? 2.Які основні етапи цього руху можна ви­різнити? 3. З діяльністю яких осіб ви пов'язуєте той чи інший етап його історії? 4. У яких формах провадили учасники руху свою діяльність? 5. Які слабкі сторо­ни мав рух на кожному з етапів? 6. Яку роль відіграв дисидентський рух для май­бутньої долі України? Зробіть висновки.

№ 25 Прізвище на літеруЮ

ТЕМА: «Україна в 70-80-ті роки»

МЕТА

Дати студентам уявлення про стан економіки, суспільно-політич­ного життя і культури УРСР у 70-80-х роках і роль В.Щербицького як керівни­ка України; розвивати в учнів уміння зі­ставляти різноманітні свідчення, виробля­ючи власний погляд на події.

ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

ДЖЕРЕЛА

З інтерв'ю Петра Шелеста часописові «Київ» (1982 р.)

[Про діяльність В.Щербицького на посаді Голови Ради Міністрів УРСР І

«Хрущов питає Підгорного: «Що це за грубіян працює у тебе головою уряду? Як він розмовляє з людьми? Як поводиться? Покараємо... Хто він за професією?» Підгорний відповідає: «Інженер-технолог». Хрущов: «От і поставте його директором підприємства - хай трохи обімнеться, на­вчиться працювати...

[Про обрання В.Щербицького Головою Уряду УРСР удруге/

Приїжджаю до Москви - мене ще до засідання Політбюро ЦК КПРС шукає Брежнєв:

...А чому б не встановити справедливості, порушеної Хрущовим?

Якої справедливості?

Не повернути б на посаду Володимира Васильовича Щербицького.

А з якого дива? Чи є важливі міркування, аби повертати його?

Може, й так, але тут, у Москві, ми обговорили це питання...

Як це ви обговорили - ви ж доручили дібрати людину у Політбюро ЦК КПУ? А то вийде - «ви обговорили», а працювати нам. Ми детально продумали, прискіпливо обговорили і прийняли важливе рішення...

...Потім зайшов до Підгорного... Підгорний захвилювався чомусь: «Він і зі мною розмовляв, переконував, висував докази, але я категорично проти, категорично! Бо це абсолютно не підходяща кандидатура - ти з ним пропадеш, я з Щербицьким працював два роки і знаю, що кажу - ніяких нервів не вистачить. 1 не та це людина взагалі». - «То я так само сказав, Миколо Вікторовичу!»

Приїхав я додому - почалася друга ата­ка. Дзвонить секретар ЦК КПРС Шелепін: «Петре Юхимовичу, тут у нас в Політбюро виношується непогана ідея - призначити Головою Ради Міністрів України Щер­бицького. Молодий - сорок сім років, енергійний, має великий досвід. Як ви?»

...Знову подорожую до Москви, ще раз буду обстоювати, а дорогою міркую: отакі в нас республіканські права... Прибуваю вранці в ЦК, до Леоніда Ілліча: «Ти як хочеш, але ми тут усе ж таки довго ради­лися і будемо вносити пропозицію щодо Щербицького...»

А потім прийшов 1971 рік, і на XXIV з'їзді КПРС обирають до складу Політбю­ро ЦК КПРС і першим секретарем ЦК КПУ, і Головою Ради Міністрів УРСР, а такого ж ніколи не було на Україні... і тоді вже мені стало майже все зрозуміло - всі плани Брежнєва. Почалася «операція підсидки».